Про це 25 серпня 2024 року, наступного дня після арешту в Парижі засновника "Телеграму" Павла Дурова, заявив у фейсбуці народний депутат від партії "Голос", голова парламентського комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Читайте також: Після арешту Дурова високопосадовцям РФ сказали "підчистити" свій Telegram
Необхідність врегулювання в Україні діяльності "Телеграму" політик пояснив наступними обставинами:
"1. Власника ТГ Дурова затримують у підозрі в сприянні шахрайству.
2. Росія кидає всі сили, щоб його звільнити ("ми зараз тут...").
Читайте також: Дурова заарештували у Франції, а влада в Україні не хоче розглядати законопроєкт про Telegram
3. Дуров, щоб не бути виданим Росії, йде на співпрацю зі слідством.
4. В усьому світі впроваджують жорсткіше регулювання ТГ".
"Ми можемо та й маємо зробити це куди раніше. Бо саме ми на передовій. Ніщо не має зупинити рішення, час якщо настав ще у 2022 році", - підсумував Юрчишин.
Що відомо про затримання Дурова у Франції
39-річний програміст і підприємець Павло Дуров увечері в суботу, 24 серпня 2024 року, був затриманий в аеропорту Парижа після повернення з Баку. Таке стало можливим, оскільки з 2021-го він має французьке громадянство.
Дуров підозрюється у сприянні таким злочинам, як наркоторгівля, тероризм, педофілія, торгівля зброєю та краденими речами, які скоюються користувачами месенджера.
25 серпня віцеспікер держдуми РФ Владислав Даванков організував пікет біля французького посольства у Москві на підтримку заарештованого Дурова.
Посольство РФ у Франції заявило, що Париж не пускає до заарештованого засновника Telegram Павла Дурова російських дипломатів і стверджує, що сторона "ухиляється від взаємодії".
Законопроєкт Княжицького про Telegram в Україні: не забороняти, а врегулювати
Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький 25 березня 2024 року зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про врегулювання дільності месенджера Telegram.
"Ми не пропонуємо заблокувати Telegram. Якщо влада захоче, вона може спробувати це зробити аналогічним чином, як було зроблено з іншими російськими мережами типу Яндекса з Однокласниками. По суті, йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один із них), приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube", - пояснив Княжицький.
Він зазначив, що Telegram і подібні платформи повинні:
реагувати на поширення через них порнографії, виправдовування російської агресії та іншого контенту, який уже заборонено в інших мережах;
на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування - як зараз передбачено для інших медіа та сервісів.
При цьому, якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, ця платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців, переконаний Княжицький.
Читайте також: "Не проти Telegram-каналів, а за державу": Княжицький пояснив сенс законопроєкту про регулювання соцмережі
"Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує у Швейцарії та деяких країнах ЄС", - наголосив нардеп.
"Наприклад, у Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин", - додав він
При цьому обмеження та заборони щодо використання платформ із непрозорою власністю не мають застосовуватися до Сил безпеки й оборони через специфіку їхньої роботи.
Читати повністю
