Про це 25 серпня 2024 року, наступного дня після арешту в Парижі засновника "Телеграму" Павла Дурова, заявив на фейсбуці народний депутат від партії "Голос", голова парламентськтго комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Читайте також: Після арешту Дурова високопосадовцям РФ сказали "підчистити" свій Telegram
Необхідність врегулювання в Україні діяльності "Телеграму" політик пояснив наступними обставинами:
"1. Власника ТГ Дурова затримують у підозрі в сприянні шахрайству.
2. Росія кидає всі сили щоб його звільнити ("ми зараз тут...").
Читайте також: Дурова заарештували у Франції, а влада в Україні не хоче розглядати законопроєкт про Telegram
3. Дуров, щоб не бути виданий Росії, йде на співпрацю зі слідством.
4. В усьому світі впроваджують жорсткіше регулювання ТГ".
"Ми можемо та й маємо зробити це куди раніше. Бо саме ми на передовій. Ніщо не має зупинити рішення, час якщо настав ще у 2022 році", - підсумував Юрчишин.
Що відомо про затримання Дурова у Франції
39-річний програміст і підприємець Павло Дуров увечері в суботу, 24 серпня 2024 року, був затриманий в аеропорту Парижа після повернення з Баку. Таке стало можливим, оскільки з 2021-го він має французьке громадянство.
Дуров підозрюється у сприянні таким злочинам як наркоторгівля, тероризм, педофілія, торгівля зброєю та краденими речами, які скоюються користувачами месенджера.
25 серпня віцеспікер держдуми РФ Владислав Даванков організував пікет біля французького посольства у Москві на підтримку заарештованого Дурова.
Посольство РФ у Франції заявило, що Париж не пускає до заарештованого засновника Telegram Павла Дурова російських дипломатів і стверджує, що сторона "ухиляється від взаємодії".
Законопроєкт Княжицького про Telegram в Україні: не заброняти, а врегулювати
Народний депутат від "Європейської Солідарності" Микола Княжицький 25 березня 2024 року зареєстрував у Верховній Раді проєкт закону про врегулювання дільності месенджера Telegram.
"Ми не пропонуємо заблокувати Telegram. Якщо влада захоче, вона може спробувати це зробити аналогічним чином, як було зроблено з іншими російськими мережами типу Яндекса з Однокласниками. По суті, йдеться про те, щоб запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація (Telegram лише один із них), приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube", - пояснив Княжицький.
Він зазначив, що Telegram і подібні платформи повинні:
реагувати на поширення через них порнографії, виправдовування російської агресії та іншого контенту, який уже заборонено в інших мережах;
на запит Нацради з питань телерадіомовлення розкривати структуру власності, а також джерела фінансування - як зараз передбачено для інших медіа та сервісів;
При цьому, якщо структура власності або джерела фінансування платформи будуть визнані непрозорими, дана платформа не може використовуватись держорганами та фінансовими структурами, які обробляють персональні дані українців, переконаний Княжицький.
Читайте також: "Не проти Telegram-каналів, а за державу": Княжицький пояснив сенс законопроєкту про регулювання соцмережі
"Такі платформи та пов’язані з ними сервіси не зможуть встановлюватись на будь-яких пристроях, які використовуються для службових цілей. Це відповідає практиці, яка вже зараз існує у Швейцарії та деяких країнах ЄС", - наголосив нардеп.
"Наприклад, у Норвегії службовцям заборонено використовувати Telegram на службових пристроях з березня 2023 року приблизно з тих самих причин", - додав він
При цьому обмеження та заборони щодо використання платформ із непрозорою власністю не мають застосовуватися до Сил безпеки й оборони через специфіку їхньої роботи.
Читати повністю
