А нафтові доходи – одна із головних статей російських експортних доходів, які, відповідно, допомагають фінансувати воєнну машину проти України. У 2021 році, до початку повномасштабної війни, на паливні енергоресурси припадало понад половини усіх експортних доходів РФ. Експорт нафти забезпечував 22,3%, а нафтопродуктів – майже 14%. На природний газ припадало лише 12,7% сукупних експортних доходів. З початком повномасштабної агресії росіяни намагались шантажувати Європу, обмежуючи постачання газу. Проте європейці знайшли нових постачальників, а російський експорт природного газу обвалився. А відтак ще більше зросла вагомість експорту нафти та нафтопродуктів для економіки агресора. Читайте також: Візія перемоги Що ж дає можливість утримувати росіянам експорт нафти та відповідні доходи? Ключову роль відіграють три групи чинників 1. Китай, Індія та Туреччина стали ключовими споживачами російської нафти. Попит у цих країнах настільки великий, що вони цілком можуть забирати усю російську нафту при потребі та за сприятливої цінової кон’юнктури. При цьому обидві країни за першої ж нагоди вдаються до маніпуляцій, щоб отримати знижку на російську нафту. З Туреччини російські нафта та нафтопродукти часто потрапляють до Європи, а дизпаливо, вироблене в Індії з російської нафти цілком легально імпортується країнами ЄС. 2. Угода в межах ОПЕК+ про скорочення видобутку сприяла вищим цінам на нафту. А це, своєю чергою, компенсувало вищі логістичні витрати з доставлення нафти в Китай та Індію. А логістика і справді здорожчала: одна справа з портів Балтійського та Чорного моря постачати у Європу, а інша – в Індію та Китай. Хоча поблизу цих країн є порти, що постачають російську нафту, зокрема й ESPO, яка якіснішою ніж ключова марка російською нафти Urals. 3. Так званий тіньовий флот – танкери, які сформували структуру паралельного судноплавства із сотнями танкерів непрозорої власності. Читайте також: 900 днів війни. Що змінилося в голові у Путіна? І ключову роль тут відіграє саме цей тіньовий флот, адже ці судна здійснюють постачання нафти в обхід санкцій та цінових обмежень (60 дол. за барель нафти, $100/бар для нафтопродуктів, що торгуються з премією до ціни нафти, як-от бензини та дизель, та $45/бар для нафтопродуктів, що торгують зі знижкою від ціни нафти, як-от мазут). Фактично, це саме те, що дозволяє агресору зберігати доходи й далі фінансувати війну проти України. І що дуже важливо – кількість санкцій, застосованих щодо суден тіньового флоту, дуже мала. А їх ефективність часто виявляється примарною. Таким чином, створена лазівка для відносно спокійного заробітку агресором на ключовому його ресурсі – нафті. При цьому, росіяни постійно додають нові судна до цього флоту, тим самим нівелюючи ефективність вже чинних санкцій. Джерело Про автора. Андріан Прокіп, аналітик з питань енергетики Українського інституту майбутнього Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю