Перейти до змісту

Дрони вшосте за місяць атакують Москву, ЗСУ проривають лінію фронту на півдні, але повільний контрнаступ затьмарює настрої в Україні. Акценти світових ЗМІ 10 серпня

Від Board.News,10.08.23


На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 10 серпня. ЗСУ проривають лінію фронту на півдні, а повільний контрнаступ затьмарює настрої в Україні Повільний контрнаступ затьмарює настрої в Україні. Нація виснажена, пише The Washington Post. Майже 18 місяців Україна протистоїть російським загарбникам, згуртовуючи підтримку своїх військ, користуючись торішніми бойовими перемогами в Київській, Харківській та Херсонській областях. Завдяки цим перемогам українці, які перебували в облозі, провели зиму авіаударів по цивільній інфраструктурі та жорстоку й символічну битву за Бахмут, східне місто, яке в травні захопили росіяни. Повсюдно українські офіційні особи та їхні західні партнери роздували про майбутній контрнаступ, який, підкріплений потоком нової зброї та навчання, вони сподівалися переломити хід війни. Але через два місяці після того, як Україна пішла в атаку, з незначним прогресом на фронті та невпинним, кривавим літом по всій країні, розповідь про єдність і нескінченну наполегливість почала руйнуватися. Кількість загиблих – незліченні тисячі – щодня зростає. Мільйони переселенців не бачать шансів повернутися додому. У кожному куточку країни мирні жителі виснажені хвилею недавніх атак Росії – включно з ударами по історичному собору в Одесі, житловому будинку в Кривому Розі та центрі переливання крові в Харківській області. Цього тижня дві російські ракети влучили в один квартал у східному місті Покровськ, де евакуаційний потяг регулярно забирає людей, які тікають із прифронтових районів неподалік, убивши мирних жителів і працівників служби порятунку, які кинулися туди їх рятувати. Українці, які дуже потребують хороших новин, їх просто не отримують. <img alt="ЗСУ, контрнаступ" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/293000_294000/293414_zsu_GeneralStaff.ua_new_960x380_0.webp" title="ЗСУ, контрнаступ"> Фото: GeneralStaff.ua CNN розповідає, як українські військові воюють на південному фронті, зокрема у Запорізькій області, водночас вчаться не недооцінювати ворога. Лінія фронту поблизу Роботиного опинилася в центрі відновленого контрнаступу України. І для військ тут боротьба була такою ж важкою, як і почути критичний аналіз Заходу щодо її темпів. Їм було завдано жорсткого ляпаса: боротися з підготовленими російськими військовими, за допомогою наданого НАТО обладнання, яке не завжди відповідає стандартам обслуговування НАТО. Humvee, на якому CNN їхав на передову – ставши першим ЗМІ, що дісталося цієї частини контрнаступу України – мав потерті шини. "Вони помиляються", – каже Віталій, оператор танка з 15-ї Національної гвардії, стосовно критики Заходу щодо їхніх успіхів. "Ми маємо успіх. Іноді більше, іноді менше. Це залежить від того, наскільки вони (росіяни) укріплені". У російських військ був рік на підготовку, зазначає він і додає: "Найбільша проблема — недооцінка ворога". Це менша проблема для тутешніх військ, які повинні проїхати повз зруйновані подаровані США Бредлі, які всіяні дорогою після їхніх попередніх неспокійних нападів. Протягом тижня, проведеного з військами навколо міста Оріхів, CNN побачив відчутне покращення морального стану, оскільки, здавалося, було досягнуто певних успіхів. Більше читайте у розмовах журналістів з військовими.  Українські війська форсують Дніпро, намагаючись прорвати південну лінію фронту, пише The Guardian. ЗСУ здійснили спробу перетнути річку Дніпро, яка розділяє звільнену та окуповану Херсонщину, потенційно порушивши територію, яка місяцями служила лінією фронту на півдні України. Російські військові блогери повідомляли, що біля села Козачі Лагері на схід від Херсона причалили до семи катерів, кожен з яких перевозив 6-7 осіб, і прорвали рубежі російської оборони.  Стверджувалося, що українські військові просунулися до 800 метрів після того, як дісталися до берега річки, хоча, здавалося, російські сили мали певний успіх у відсічі. Поставлений Росією глава окупованої частини Херсонської області Володимир Сальдо заявив, що український рейд було відбито. Проте в Інституті вивчення війни (ISW) у Вашингтоні заявили, що, схоже, "обмежений рейд" мав більший успіх, ніж визнав Сальдо. Завербовані Вагнером в'язні отримують нові звинувачення, а безпілотники атакують Москву  Російських засуджених, які були завербовані ПВК Вагнер для війни в Україні, після повернення додому звинувачують у нових злочинах, пише BBC. Раніше лідер найманців Євгеній Пригожин у російській в'язниці говорив ув'язненим, що віддає перевагу засудженим, які неодноразово вбивали, і правопорушникам, які побили чиновника чи міліціонера. Він заявляв, що 10-15% повернуться з України у цинкових гробах, але тим, хто виживе пів року на передовій, обіцяв бонус 100 000 рублів і, що важливо, помилування. У червні цього року президент Путін вперше публічно підтвердив, що підписує президентські помилування полонених, які повернулися з війни в Україні.  Як зазначається, Пригожин казав, що за рік вагнерівці залучили до боротьби 49 тисяч засуджених, з них повернулися лише 32 тисячі. Але незалежні дослідники вважають, що реальна кількість тих, хто вижив, ще менша – приблизно 20 тисяч. Крім того, лідер найманців стверджував, що відсоток повторних злочинів серед колишніх новобранців ПВК Вагнера на 10-20% нижчий, ніж середній серед звільнених злочинців. Директорка правозахисної організації "Росія за ґратами" Ольга Романова вважає, що реальна цифра може бути набагато більшою, оскільки багато злочинів не реєструються. Росіяни, зокрема родичі жертв, вражені тим, що вбивці їхніх рідних опинилися на волі так швидко, й бояться, що засуджені можуть знову вчиняти подібні насильства та жорстоко вбивати, але після помилування засудити за один і той самий злочин неможливо.  <img alt="атака безпілотників, Москва" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/300000_301000/300449_Znimok_ekrana_2023-08-10_111230_new_960x380_0.webp" title="атака безпілотників, Москва"> Фото: The New York Times/EPA Україна націлилася на Москву двома безпілотниками вранці в четвер, заявили російські офіційні особи. Це вже шоста  атака цього місяця на столицю РФ та прилеглий регіон, оскільки безпілотні удари глибоко всередині кордонів країни, схоже, відбуваються частіше, зазначає The New York Times. Обидва безпілотники були збиті за межами Москви, один приблизно за понад 20 км від Кремля, а інший за майже 100 км, повідомило міністерство оборони Росії в Telegram. Жодних постраждалих чи збитків не було, а мер Москви Сергій Собянін заявив, що напад стався близько 4 ранку.  Крім того, російські війська збили 11 безпілотників поблизу Севастополя, міста в окупованому Росією Криму, яке служить базою російського Чорноморського флоту. Кремль зазвичай звинувачує в таких атаках Україну, яка як правило утримується від коментарів, зазначає The Guardian. Проте останнім часом почастішали удари безпілотників по Москві та Кримському півострові й минулого місяця президент України Володимир Зеленський попередив, що війна повертається на територію Росії.  Атаки безпілотників на Москву почалися в травні й останнім часом їх темпи прискорилися, оскільки контрнаступ України проти російських військ на сході країни продовжився. Після двох атак у травні та однієї у червні, у липні було зареєстровано чотири атаки зі змішаними результатами, і всі вони, за словами російських офіційних осіб, були рукою українських військових.  Минулого місяця президент України Володимир Зеленський наголосив на важливості того, що він назвав українською армією безпілотників, заявивши, що її роль у війні зростатиме. "Ще буде більше хороших новин щодо українських безпілотників. І це важливо", – сказав Зеленський. Він не торкався конкретно нападів усередині Росії. Однак видання зауважує, що кількість безпілотників, залучених для атак у Росії, блідне в порівнянні з кількістю, яку Москва використала для нападу на Україну, вбиваючи мирних жителів, руйнуючи будинки та інфраструктуру. Атаки на Москву, деякі з яких торкнулися центральних частин міста, завдали відносно незначних збитків. Крім того, NYT пише, що хоча і Росія, і Україна володіють значними можливостями протиповітряної оборони, обидві країни насилу відбивають атаки малих безпілотників. Протягом багатьох років Вашингтон витрачав значні ресурси на дослідження того, як краще захищатися від загрози малих безпілотників, які вважаються грізними, особливо якщо вони використовуються вночі або в групі, що надходить з різних напрямків. за словами фахівців, невеликий безпілотник, який летить близько до землі й летить швидко, дуже важко перехопити. Відтак, це досить заплутані виклики для будь-якої держави, від яких потрібно захищатися.  Аналіз атак у Росії з використанням українських безпілотників, проведений The New York Times, а також інтерв’ю з експертами та офіційними особами показали, що Україна намагається нарощувати свій парк власних безпілотників і прагне атакувати частіше. Експерти кажуть, що ці напади, безумовно, є психологічним тиском. Однак питання в тому, наскільки великий ефект, якщо російське суспільство змириться з цією війною.  Росія перетворила їжу на зброю The Guardian розповідає, як Росія перетворила їжу на зброю. Після невдачі завоювати Україну звичайними засобами, РФ спробувала енергетичну війну, намагаючись перешкодити енергосистемі та заморозити націю до покори. Тепер вона розпочала продовольчу війну. Замінування Каховської дамби в червні загрожує перетворити сільськогосподарські угіддя півдня України на смітник. Після того, як минулого місяця Москва вийшла з укладеної за посередництва ООН угоди щодо дозволу експорту українського зерна через Чорне море, вона оголосила про морську блокаду портів країни та безпосередньо націлилася на продовольство (знищивши 220 000 тонн зерна, які очікують на експорт у силосах) на морському узбережжі, але також і всередині країни з нападами протягом останніх двох тижнів на дунайські порти Рені та Ізмаїл. <img alt="Зерно" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287830_zerno_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="Зерно"> Фото: gettyimages Перетворивши їжу на зброю, Росія вдалася до однієї з найдавніших форм війни. Стародавні армії спалювали житниці своїх ворогів, щоб змусити їх підкоритися голодом. У цьому випадку економіці України було завдано ще більшої шкоди, а російський експорт отримав вищі ціни. Але загроза голоду існує за тисячі кілометрів у найбідніших країнах, які можуть ще більше підштовхнути до голоду через вищі ціни та меншу кількість гуманітарних поставок.  Зауважується, що понад 50 країн постачають зброю в Україну. Вони швидко створили процес і форум, формат Рамштайн, для координації поставок, але досі не було такої узгодженої відповіді щодо продовольчої безпеки. Здебільшого це було залишено на розсуд ринку та розрізнених механізмів. ЄС оголосив про "смуги солідарності" – сухопутні залізничні, автомобільні та внутрішні водні шляхи, якими Україна може експортувати продовольство, тоді як Хорватія запропонувала використовувати свій порт Рієка, а країни Балтії – власні порти. Однак наземні маршрути на захід складні та дорогі. Україна успадкувала від Радянського Союзу залізничні колії, які ширші за більшість залізничних колій у Європі, тому товари потрібно пересаджувати між поїздами на кордоні. Дехто стверджує, що коли Росія розглядає їжу як зброю війни, Україна, Захід і голодне населення світу програють, якщо чекатимуть, поки ринок вирішить виниклу кризу.

Читати повністю

  • 7 Views


×
×
  • Створити...