Ми жили з цією людиною в одному українському світі – хтось поділяв її методи, а хтось ні. Це нормально. Бо це демократія. Однак тепер важлива суть, а не розбіжності в методах. Бо стріляли не в радикалізм. Стріляли в українство. В усіх нас. Ні Лесь Курбас, ні Микола Зеров, ні Валерʼян Підмогильний, ні Володимир Івасюк, ні Ігор Білозір радикалами не були. Але їх – як і мільйони українців у XX столітті – Росія вбила лише за те, що вони були собою. Їх убили за українство. І нині всіх нас убивають за українство. Вся наша країна засуджена до страти. І ті, хто в Маріуполі чи Бахмуті й двох слів по-нашому не могли звʼязати, звісно, теж. Читайте також: Убивство Фаріон: наша єдність — це найкраща помста Бо для ворогів важлива не форма, а суть. А суть у тому, що вони мріють, щоби нас не було. Всіх – і україномовних, і російськомовних. Усіх, хто вважає себе українцями. Вони мріють, щоб ми стали ними. Тому триває геноцид українців Росією і росіянами. І вчора стався один із його актів. Слід про це памʼятати. Вічна памʼять. Джерело Про автора. Андрій Бондар, письменник. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю