Про це в інтерв'ю "Громадському радіо" сказав голова комітету ВР із питань економічного розвитку Дмитро Наталуха. "Як працювала мобілізація? Вона працювала переважно по офіційних реєстрах. Тобто в процесі аналізу мобілізаційного резерву й потенціалу ми виявили, наприклад, що трошки менше мільйона чоловіків призовного віку — це люди, про яких держава не знає нічого, крім ідентифікаційного коду", - заявив він. За словами нардепа, деяких людей немає ні в реєстрах підприємців, ні серед найманих працівників. Дехто спеціально звільняється з роботи, аби "сховатися" від держави. На думку Наталухи, економічне бронювання має розв'язати цю проблему. "Відсутність цього інструментарію (економічного бронювання, — ред.) має свій ефект і на ринок. За офіційно непідтвердженими даними, щоденно щонайменше 200 чоловіків призовного віку здійснюють спробу залишити країну. Щоденно. Не кажучи вже про кількість звільнень із робочих місць для того, щоб працювати неофіційно і не "світитися" у реєстрах. Це деморалізація реального сектору економіки. Вона має негативні наслідки", - наголосив політик. У чому суть економічного бронювання У травні лідер фракції "Слуги Народу" Давид Арахамія розповідав, що у Верховній Раді розглядають дві моделі економічного бронювання українців від мобілізації.  Перша модель передбачає, що розмір податків із зарплати військовозобовʼязаного має бути 35 тис. грн, що покриватиме витрати на утримання одного бійця. При цьому друга модель передбачає квоту на підприємство для військовозобовʼязаних.  "Наприклад, медіа. Умовно кажучи, у вас є 10% людей, яких можете забронювати. Хто це буде – керівник вирішуватиме самостійно. За цих людей сплачується мінімальна зарплата бійця щомісяця. Зараз мінімальна – 20 тис. грн, тобто 20 тис. грн за кожну заброньовану особу сплачується щомісяця. Це окремо від податків", – пояснив нардеп.

Читати повністю