Про це повідомив радник прем'єр-міністра, член наглядової ради НЕК "Укренерго" Юрій Бойко. "Енергетики, на основі аналізу сезонного навантаження в системі й очікуваних графіків відновлення генеруючого обладнання після російських атак, прогнозували, що червень та липень будуть найважчим в енергосистемі. На жаль, дива не сталося. Температура – ви самі бачите, яка. Це призвело до більшого навантаження в системі, а відповідно – до значних обмежень", – констатував він. При цьому Бойко зазначив, що останнім часом обсяг електроенергії, який Україна може імпортувати для поліпшення балансування системи, значно знизився. Також не завжди вдається залучити достатній обсяг аварійної допомоги від сусідів. "Тут є традиційні негативні моменти, про які ми також неодноразово згадували. Імпорт – це є гарантований перетік електричної енергії, а аварійна допомога, яку просить НЕК у суміжних системних операторів, надається тільки за наявності можливості таку допомогу надати", - нагадав представник Укренерго. "У наших сусідів – схожа погода, схожа температура, схоже підвищення навантаження в енергосистемі. Тому не завжди вони можуть надати нам таку допомогу", - пояснив Бойко. Ситуація в енергосистемі: що відомо Російська окупаційна армія 22 березня атакувала найбільшу ГЕС в Україні - Дніпрогес. Унаслідок обстрілу загинула людина. Також у річку потрапили нафтопродукти. 25 березня в Укргідроенерго заявили, що для відновлення Дніпрогесу знадобляться роки. Генеральний директор Yasno Сергій Коваленко закликав українців економити електроенергію у вечірні години протягом усього 2024 року. 11 квітня ПАТ "Центренерго" заявило, що втратило 100% генерації. 22 березня 2024 року окупанти повністю знищили Зміївську ТЕС у Харківській області, а 25 липня 2022 року російські війська окупували Вуглегірську ТЕС на Донеччині. Унаслідок масованої атаки РФ було повністю знищено Трипільську ТЕС у Київській області. 14 квітня заступниця міністра енергетики Світлана Грінчук заявила, що за два тижні атак Росія знищила результати річних зусиль з ремонту енергооб'єктів України. 16 квітня очільник Міненерго Галущенко казав, що Україна втратила 7 ГВт енергогенерації. Уже 5 травня він заявив, що Україна втратила понад 8 ГВт генерації. Віцеканцлер і міністр економіки та захисту клімату Німеччини Роберт Габек 18 квітня в Києві сказав, що Україні потрібно більше сонячних електростанцій. "Знищити 10 тис. сонячних електростанцій дуже важко. Одна електростанція є мішенню, десять тисяч сонячних - дуже важко атакувати... Тож якщо ви поквапитеся, за три чи чотири місяці ви зможете зробити багато речей. І я гадаю, що особливо влітку сонячна енергія також може допомогти Україні", - сказав він. 5 травня росіяни обстріляли Слов'янську ТЕС. Туди прилетіло 5 ракет. 8 травня ДТЕК повідомив про обстріл трьох ТЕС. 24 червня голова правління НЕК "Укренерго" Володимир Кудрицький заявив, що Україна має невідкладно розпочати будівництво об'єктів розподіленої генерації. Це потрібно для того, аби успішно пройти наступний опалювальний сезон. "Ми мусимо розгортати нові генеруючі потужності, щоб переконатися, що, якщо росіяни знову здійснять ці атаки, вони не зможуть сконцентруватися на 10 чи 15 великих електростанціях, а матимуть справу з величезною кількістю малих. І тут ми підходимо до питання децентралізації генерації. І робити це треба не після перемоги, не після війни, а просто зараз", - сказав Кудрицький. 28 червня стало відомо, що внаслідок ворожих атак ДТЕК втратив 90% потужностей. На відновлення потрібно близько 350 млн доларів. 1 липня в Держенергонагляді заявили, що в Україні внаслідок масованих ракетно-дронових атак РФ пошкоджено близько 9 ГВт потужностей. Частину планують відновити до зими. Читайте також: Відключення світла: як залишатися на зв'язку та обрати джерело живлення

Читати повністю