Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 26 червня. Україні й Молдові треба понад 10 років, щоб вступити в ЄС <img alt="українські біженці в ЄС" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/327000_328000/327699_GettyImages-2033666722_new_960x380_0.webp" title="українські біженці в ЄС"> Фото: Getty Images Попри великий ажіотаж в українських ЗМІ щодо теми початку переговорів про вступ України в ЄС, в іноземних виданнях про це лише побіжно згадали. Наприклад, у CNN лаконічно назвали статтю: "Україна, Молдова та ЄС починають офіційні переговори. Але жодна країна не скоро приєднається до блоку". Хоч американці відзначають, що це знаковий момент для двох колишніх країн радянського блоку, однак сам процес може бути дуже довгим і залежить від багатьох факторів. "Шлях до членства в ЄС вимагає, щоб кандидат відповідав набору критеріїв, перш ніж вступати в детальні розділи переговорів – відомі як розділи Acquis communautaire (надбання спільноти) – які охоплюють ряд питань, від економічних стандартів до верховенства права. Загалом є 35 розділів, усі з яких мають бути погоджені всіма переговорними сторонами, включаючи 27 країн-членів ЄС. Очікується, що процес відкриття, переговорів і закриття всіх 35 розділів займе більше десяти років як для Молдови, так і для України", - пишуть у CNN. Щобільше, жодна з країн ще не виконала критеріїв, щоб досягти цієї стадії переговорів. Відповідати критеріям особливо складно для України, оскільки під час вторгнення та війни практично неможливо відповідати необхідним стандартам. Молдова також має внутрішні труднощі, оскільки самопроголошена незалежна молдовська держава Придністров’я прагне союзу з Росією, тоді як решта країни прямують до Європи. Придністров’я все ще визнається міжнародною спільнотою як частина Молдови, але не виключено, що дехто вбачатиме в цьому причину, через яку країна не може приєднатися до ЄС, поки це питання не вирішене. Окрім практичних і технічних заперечень, у цьому також є політичний вимір, який, ймовірно, ускладнить заперечення. "Розширення блоку на схід Європи матиме наслідки для решти країн-членів ЄС. Цілком ймовірно, що і Україна, і Молдова будуть чистими одержувачами бюджету ЄС. Це ускладнює схвалення всіма країнами ЄС, оскільки їхні витрати зростуть, а загальна частка бюджету зменшиться", - кажуть у CNN. Це також матиме наслідки для промисловості. Україна, наприклад, уже мала проблеми з європейськими партнерами через аграрну галузь. Польща, одна з найпослідовніших прихильників України у її військових діях, тимчасово заборонила Україні експорт зерна до країни, оскільки це завдавало шкоди польським селянам. Конфлікт загострився, коли Польща припинила військову підтримку України. "Це може означати, що деякі існуючі країни-члени ЄС уповільнять і зірвуть процес, якщо не будуть запроваджені певні гарантії для захисту їхніх власних привілейованих позицій у блоці", - додають у виданні. Американські журналісти відзначають, що початок переговорів є важливим моментом для українців, які сподіваються приєднатися до блоку, щоб могти відійти далі від російського впливу та приєднатися до ЄС. "Але насправді ці перші переговори є здебільшого символічними, і попереду ще довгий шлях, перш ніж кожна з країн стане повноправним членом", - підсумовують у CNN. Чи став призов політичною зброєю <img alt="Мобілізація жінок" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/333000_334000/333623_231816551_new_960x380_0.webp" title="Мобілізація жінок"> Фото: Колаж Еспресо TV Натомість Politico більше цікавило те, що українську владу звинувачують у використанні призову, як політичної зброї. У виданні написали про випадки, коли в Україні критикам влади виписують повістки і призивають в армію. "Журналісти, активісти та люди, пов’язані з неурядовими організаціями, які займаються проблемами, критичними щодо уряду, попереджають, що адміністрація (або високопосадовці) використовує владу призивати людей, щоб змусити їх замовкнути. Хоча уряд наполягає, що не стоїть за подібними інцидентами", - пишуть у Politico. У виданні розповіли про конфлікт голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна та заступника глави Офісу президента Олег Татаров, який курирує українське законодавство й правоохоронні органи. Шабунін звинуватив Татарова в тому, що проти нього ДБР розпочало розслідування за фактом не лише ухилення від військової служби та незаконного переведення з бойової частини (на думку Шабуніна все було законно), а й не передачі автомобіля, купленого волонтерами для його військової частини. "У мої обов’язки входить координація департаменту юстиції та департаменту правової політики, які жодним чином не можуть впливати на діяльність будь-яких правоохоронних органів, слідчі яких є незалежними", – сказав Politico Татаров і відкинув всі звинувачення про те, що такі дії зроблені, щоб змусити Шабуніна припинити свою діяльність. У виданні відзначають також про інші приклади, коли журналісти, які розслідують корупцію, зазнають різного роду знущань в інтернеті, а анонімні канали Telegram називають їх ухилянтами, після того, як вони викривають посадовців у корупції. Журналісти звинувачують в цьому саме Офіс президента. "Вони використовують різні тактики залякування, щоб спробувати стримати репортерів, а потім, звичайно, вони завжди можуть погрожувати відправити вас на передову", — сказав Politico журналіст-розслідувач Юрій Ніколов. Офіс президента неодноразово заперечував будь-які зв'язки з анонімними Telegram-каналами, які атакували журналістів. Про це заявив президент Володимир Зеленський. У січні він заявив: "Будь-який тиск на журналістів неприпустимий". Ніколов вважає, що став мішенню завдяки своїм історіям про корупцію в процесах закупівель Міноборони України. Попри це, українські спостерігачі та журналісти визнають, що країна досягла величезного прогресу в боротьбі з корупцією за останні роки — процес, який стимулюється зусиллями країни відповідати критеріям, необхідним для вступу до Європейського Союзу та НАТО. "На жаль, у нас, як і в усьому світі, ще багато роботи у боротьбі з корупцією. І ніщо так не дискредитує владу в очах українців, як напади на людей, які викривають корупцію", – сказав Шабунін. Міністри оборони США та РФ продовжують спілкуватися телефоном <img alt="Пентагон" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/256000_257000/256065_pentagon_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="Пентагон"> Фото: gettyimages Також західні ЗМІ писали про першу телефонну розмову між новим міністром оборони РФ та міністром оборони США. У The New York Times пишуть, що прямий зв'язок між Вашингтоном і Москвою став рідкістю після того, як Росія вторглася в Україну більше двох років тому. Дзвінок відбувся у вівторок. Це був перший телефонний дзвінок між двома чоловіками після того, як економіст Бєлоусов змінив Сергія Шойгу на посаді міністра оборони Росії. Генерал-майор Патрік С. Райдер, прессекретар Пентагону, сказав, що Остін "наголосив на важливості підтримки ліній зв’язку в умовах триваючої війни Росії проти України". Зазначається, що саме американський міністр ініціював дзвінок. Адже відсутність зв'язку між високопоставленими російськими військовими та оборонними посадовими особами та їхніми американськими колегами породила в Пентагоні побоювання щодо зростання можливих ризиків. Остін і Бєлоусов "обмінялися думками щодо ситуації навколо України", йдеться в повідомленні російського Міноборони. Там додали, що Бєлоусов "вказав на небезпеку подальшої ескалації ситуації у зв'язку з продовженням постачання американської зброї до ЗСУ". Тим часом Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на російських військових. Як відзначає The Washington Post, в ордерах йдеться, що колишній міністр оборони Сергій Шойгу та начальник Генштабу армії Валерій Герасимов відповідальні за військові злочини через напади на цивільну інфраструктуру. Однак суд не має примусових повноважень і покладається на 124 країни, які підписали Римський статут, що був створений цим судом для арешту осіб, звинувачених у військових злочинах або злочинах проти людяності, якщо вони відвідують їхні території. В обвинувальному висновку МКС також згадуються ймовірні злочини щонайменше з 10 жовтня 2022 року до щонайменше 9 березня 2023 року, коли Росія завдала великої кількості ударів по електричній інфраструктурі України. Звісно, що Рада безпеки Росії негайно відкинула значимість звинувачень проти Шойгу, назвавши їх "нікчемними" та "частиною гібридної війни Заходу проти Росії". Але українські чиновники високо оцінили висунуті звинувачення як важливий крок для забезпечення відповідальності за військові злочини в конфлікті, де з’явилася величезна кількість відеоматеріалів, значна частина яких документує дії, які можуть бути військовими злочинами.

Читати повністю