Про це в коментарі зазначила народна депутатка, членкиня комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна ("Європейська солідарність"), передає кореспондент Еспресо Дмитро Дідора. Народна депутатка зауважила, що ухвалений сьогодні законопроєкт №10439 про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро містить суттєвий недолік – у ньому не встановлено дедлайн щодо обрання директора.  "У цьому проєкті закону всі питання крутяться навколо переатестації. Починаючи з обрання за новими правилами нового директора, а потім через 18 місяців – переатестація всіх чинних працівників. Що ми маємо з переобранням нового директора? У законі, який щойно прийняли депутати, дано доручення Кабінету Міністрів протягом двох місяців сформувати конкурсну комісію. І більше нічого не сказано. Тобто протягом 2 місяців може бути сформована комісія, а дедлайн щодо обрання директора не встановлений", – наголосила вона.  Южаніна додала: попри те, що колеги з комітету, у відданні якого був цей проєкт закону, запевняють, що дбатимуть, аби це відбулося якнайскоріше, народна депутатка переконана, що цей процес буде тривалим. Вона нагадала, що тепер до всіх комісій, починаючи з конкурсної, а також до кваліфікаційної та кадрової, входитимуть представники, обрані міжнародними організаціями, які протягом останніх трьох років надавали різноманітну технічну допомогу з посилення роботи правоохоронних органів по боротьбі з економічними злочинами.  "Уявіть собі, за попереднім законом, коли всі права і можливості були в Офісі президента, Офіс президента обирав директора 8 місяців. Пам'ятаєте, в серпні 2021 року ним став пан Мельник? Тобто це відбувалося тоді, коли був м'яч на їхній стороні. Що зараз буде відбуватися? Коли в елементарних речах (от учора проходили останні консультації вночі з Офісом президента) кругом намагалися знаходити компроміс, бо чинна влада не сприймає напряму тих вимог, які ставлять перед нами інституції, які працюють у цьому ж напрямі. Вони не розуміють, що ми мали перейти на нові методи, нові стандарти роботи в плані припинення економічних злочинів, запобігання їм у першу чергу", – аргументувала свою думку нардепка.  Вона впевнена, що процедура переатестації (я не буду називати перезавантаження, тому що вона такою не є) буде відбуватися впродовж тривалого часу.  "Це буде непростий період. Я розумію, що, можливо, громадські організації, які піклуються і дбають про створення ще більшої антикорупційної інфраструктури, будуть підштовхувати і підіймати громадську думку для того, щоб просувати це швидше питання. Але в законі цього немає. Чому немає цих строків? Чому немає безкомпромісного рішення, що ми маємо вкластися там за 3-4 місяці повністю провести обрання директора і перезавантажити через переатестацію всіх працівників?" – зазначила депутатка. Читайте також: "Питання вирішено, дискусії закінчилися компромісом": Гетманцев прокоментував ухвалення закону про реформу БЕБ Южаніна наголосила, що перезавантаження – це не лише перекваліфікація чи проведення нових конкурсів, а внесення змін у методи роботи цього органу, щоб він зміг системно працювати. Але вона сумнівається, що після ухвалення законопроєкту про реформування БЕБ зможе повноцінно запрацювати. "Коли все йде знову в рамках домовленостей, а не в рамках системи, яка має діяти, це призведе знову до ніякого результату. Я не підтримую такий підхід. І хоча розумію, наприклад, колегу з "Голосу", який навіть на ці результати довго працював з представниками "Великої сімки" в Україні, щоб вони вимагали хоча б цих змін в переатестації, але впевнена, що всі спеціалісти, які глибоко розуміють роботу, і далі вважатимуть (а воно так і буде), що БЕБ у нас не почне працювати за новими стандартами, новими підходами. На жаль", – зауважила депутатка. Реформування БЕБ: що відомо  БЕБ зʼявилося у травні 2021 року. Головною метою створення органу було зменшити тиск правоохоронців на бізнес та знизити кількість обшуків. Реформа анонсувалася для того, аби припинити старі методи переслідування бізнесу владою – безпідставні перевірки, тиск кримінальними справами. До реформи за економічну безпеку відповідало одразу кілька органів: СБУ, Національна поліція, Податкова міліція Державної фіскальної служби.  Реформування БЕБ включно з очищенням органу є вимогою програми фінансування від Міжнародного валютного фонду, а також за програмою Ukraine Facility від Європейського Союзу та прямої бюджетної підтримки США. Кабінет Міністрів зареєстрував у Верховній Раді два законопроєкти - №10439 та №10440, які стосуються реформи Бюро економічної безпеки. Натомість у Центрі протидії корупції зазначили, що головний недолік реформи БЕБ за проєктом Кабміну – відсутність належних механізмів переатестації та звільнення недоброчесних співробітників Бюро.  Урядові законопроєкти про реформу БЕБ не отримали підтримки від Європейської бізнес-асоціації. Асоціація висловила свою незгоду з законопроєктами №10439 та №10440 і запропонувала вдосконалити вже чинні законопроєкти №10088 і 10088-1. 11 квітня Верховна Рада підтримала в першому читанні законопроєкт №10439 про перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ). Проти закону виступає бізнес, також застереження щодо нього висловили міжнародні партнери. У тексті законопроєкту про реформу БЕБ №10439 не враховано норми та правки, які забезпечують незалежний склад атестаційних і кадрових комісій. Як зазначили в Центрі протидії корупції, затверджена профільним комітетом редакція не передбачає включення експертів міжнародних  партнерів до складу кадрових  комісій, які мають відбирати нових співробітників БЕБ. Натомість в обох випадках до складу відповідних комісій включають представників Ради громадського контролю (РГК), яка має визначатися інтернет-голосуванням. Порядок такого відбору і голосування визначатиме Кабмін. Водночас у проєкті закону відсутні запобіжники, які дозволяли гарантувати потрапляння до РГК незалежних і досвідчених у таких процедурах експертів. У тексті законопроєкту також залишають можливість конкурсній комісії з обрання директора БЕБ обрати двох переможців конкурсу замість одного, що "створює передумови для політичних торгів з переможцями перед призначенням". 19 червня профільний комітет ВРУ схвалив не погоджений з міжнародними партнерами текст закону №10439 по перезавантаження БЕБ. За це проголосували 22 члени комітету, 3 утрималися. Згодом представники влади сказали, що "тривають перемовини по БЕБ" і зрештою текст законопроєкту не винесли на голосування до зали парламенту. Верховна Рада у четвер, 20 червня, ухвалила в цілому законопроєкт №10439 про внесення змін до Закону України "Про Бюро економічної безпеки України" щодо удосконалення роботи Бюро. Перед тим профільний комітет схвалив до другого читання фінальну версію законопроєкту, який, за словами нардепа Железняка, відповідає вимогам міжнародних партнерів, бізнесу і громадськості.

Читати повністю