Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 22 березня. Частина прибутку, отриманого від заморожених російських активів, буде надходити в Україну <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/330000_331000/330080_photo_5472411956221694582_w_new_960x380_0.webp"> Фото: Олаф Шольц спілкується зі ЗМІ, коли він прибуває на засідання Європейської ради в Брюсселі в четвер. (Olivier Hoslet/EPA-EFE/Shutterstock) Після того як Росія повномасштабно вдерлася до України, союзники заморозили активи на суму понад 300 мільярдів доларів, впевнено пообіцявши "змусити Росію заплатити" за відновлення України. Відтак як пише The Washington Post, зараз Європа нарешті знайшла спосіб отримати ці гроші — але лише невелику частину. І сьогодні йдеться не про реконструкцію, а більше про те, щоб утримати Україну в боротьбі. Лідери Європейського Союзу обговорять у четвер пропозицію використовувати прибутки, отримані від знерухомлених активів, для допомоги Києву. Сага про мобілізацію цих заморожених активів, щоб допомогти Україні, певним чином відображає настрої в Європі, оскільки сміливі заяви про те, щоб зупинити Путіна та підтримувати Україну до перемоги, стикаються з похмурими реаліями війни. Коли лідери прибули до Брюсселя в четвер, здавалося, що існує широка згода щодо того, що регіону потрібно зробити більше, щоб запобігти перемозі російського президента Володимира Путіна, але мало впевненості в тому, що Європа справді зможе перешкодити його планам. З самого початку деякі країни-члени хотіли використати всі активи, щоб допомогти Україні. Інші були насторожені, викликаючи сумніви щодо законності та довгострокових наслідків такого кроку. Деякі чиновники, дипломати та експерти стурбовані, наприклад, тим, що конфіскація російських активів може зупинити суверенні фонди, інвесторів або центральні банки від інвестування в європейські активи. Європейський центральний банк попередив, що арешт активів може підірвати євро. І в деяких колах є занепокоєння, що Москва помститься інтересам європейського бізнесу в Росії. Минулого місяця міністерка фінансів США Джанет Л. Єллен запропонувала рішучу підтримку ідеї ліквідації заморожених активів на суму приблизно 300 мільярдів доларів США та їх використання. Так згідно з планом, більша частина прибутку, отриманого від заморожених активів, буде надходити в Україну, але частина буде залишена як "буфер" для фінансування судових баталій, оскільки Росія намагатиметься повернути гроші, заявили представники Бельгії та ЄС. Цього року 90 відсотків грошей підуть на озброєння, а 10 відсотків — на розвиток збройової промисловості України. Україна може отримати кошти до літа, припустили чиновники. Але в умовах дефіциту амуніції та зброї незрозуміло, що саме Київ отримає і коли. Молодь і демократія: що нам говорить успіх Путіна на виборах <img alt="Володимир Путін" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/329000_330000/329614_GettyImages-2084804108_new_960x380_0.webp" title="Володимир Путін"> Фото: Getty Images The Guardian опублікували колонку під заголовком "Путін - диктатор і тиран, але його підтримують й інші сили - і Захід повинен їх зрозуміти". Оглядач пише, що повідомлення Заходу про перемогу Володимира Путіна на виборах цього тижня було ознакою його успіху. Інші кандидати в президенти були тінню, тоді як справжні опоненти Путіна були ув'язнені, заслані або мертві. Не лише Росія, Китай, Іран, Північна Корея та Сирія, а й держави Азії та Африки регулярно критикуються як тиранічні, терористичні чи геноцидні. Вони стають жертвами економічної агресії через санкції, які спотворюють світову торгівлю та призводять до зубожіння мільйонів. Немає доказів того, що ця критика ні на дюйм просунула справу демократії – якраз навпаки. Одне з опитувань свідчить, що кількість демократій зменшилася з 2015 року. Політичні книжкові полиці завалені прогнозами занепаду та смерті демократії. Найбільш тривожним було торішнє опитування Фундації "Відкрите суспільство". Опитування, проведене в різних країнах світу, показало, що лише 57% людей віком від 18 до 35 років вважають демократію найкращою формою правління, тоді як серед тих, кому за 56 років, таких понад 70%. Кожне наступне молоде покоління демонструє меншу повагу до демократії. Більше третини людей віком до 35 років у світі сьогодні підтримали б певний вид "військового правління" "сильного лідера", який би не проводив виборів і не консультувався з парламентом. "Коли я запитав експерта з Росії, якою, на його думку, буде справжній підрахунок електоральної підтримки диктатури Путіна, його думка погодилася з цим опитуванням. Він припустив, що це буде близько 60%, хоча в Москві та Санкт-Петербурзі буде менше. Це звучало дуже схоже на мої візити до Москви в посткомуністичні 1990-ті. Росіяни визнавали б чесноти західної демократії, але вони посилалися на більш нагальну потребу в порядку, безпеці та процвітанні", - пише журналіст. Він також додає, що аби голосувати за Путіна, не потрібно було підтримувати його режим чи його війну з Україною. Ви цілком можете бути задоволені єдиною річчю, яку він обіцяє: безпекою та патріотичною відповіддю на зловживання Заходу. Ескалація НАТО своєї матеріально-технічної допомоги Україні до тотальної економічної війни проти російського народу дозволила Путіну створити антизахідну коаліцію. Тепер він поширюється від Китаю та Індії, щоб охопити армію авторитарних режимів по всьому світу. На цьому тижні The Economist повідомляє, що санкції фактично "підкріпили російську економіку". Зростання ВВП Росії приблизно на 3% у реальному вираженні минулого року перевищило британський. Західна політика активно допомагає Путіну утримувати владу. Історик сучасної Росії Марк Галеотті, непокора Путіна його західним критикам укріпила його "пошарпану поліцейську державу". "І, можливо, ми переконані, не в останню чергу з моральних міркувань: путінські чи інші - не ті режими, які викликають у нас захоплення. Але будьмо реалістами. Немає жодних доказів того, що таким чином ми робимо світ безпечнішим для демократії; скоріше навпаки", - підсумовує оглядач. Як українці вибиралися із прикордонних сіл під обстрілами <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/330000_331000/330082_photo_5472411956221694587_y_new_960x380_0.webp"> Фото: BBC BBC своєю чергою випустили текст під заголовком "Війна з Росією та Україною: втеча із прикордонних сіл, які опинилися в бойових умовах". Журналісти пишуть про людей, яких евакуювали з-під обстрілів зі села на півночі України, зокрема про те, як літніх і немічних жителів виносили на ковдрах через міст, уже пошкоджений авіаударами. Поки Володимир Путін святкує ще шість років роботи в Кремлі та обіцяє продовжувати свою повномасштабну війну проти України, напади через кордон різко посилилися. Володимир Зеленський каже, що тільки цього місяця на Сумську область на північному сході України скинуто майже 200 бомб. Поліція та працівники швидкої допомоги вже врятували сотні людей із прикордонної зони Сум, перемістивши їх углиб України та в безпечне місце. Багато з них із групи сіл навколо Великої Писарівки. Цього тижня Ніна Макаренко зійшла з яскраво-жовтого шкільного автобуса і сказала, що будинок, який їй довелося покинути, був у руїнах. Її щоки були яскраві від рум’ян, а губи нафарбовані, але Ніна принесла з собою лише трохи одягу та трохи домашнього варення. До війни вона регулярно їздила в Росію, щоб ходити по магазинах. Зараз російські війська атакують її будинок.  З минулого літа чимало селян покинули сумську прикордонну зону, бо там стало небезпечніше. Зараз залишитися практично неможливо. На кадрах, знятих рятувальною командою поліції, видно вулиці з окремими будинками в повній руїні. Однією з можливих причин збільшення атак є посилення українських обстрілів Білгорода, найбільшого російського міста за кордоном. Володимир Путін пообіцяв відповісти, ігноруючи той факт, що російські ракети безжально вражали будинки та цивільну інфраструктуру в Україні протягом двох років. У мера Охтирки інша теорія ескалації. "Я розумію, що ворог хоче створити якусь сіру зону, куди не може зайти військова техніка і де люди не можуть пересуватися великими групами", – припускає Павло Кузьменко. Напередодні повернення Володимира Путіна до Кремля група російських бойовиків оголосила про збройне вторгнення з України – у свою країну. Російські війська складаються з різних людей — від відкрито ультраправих націоналістів до сибірських сепаратистів. Їх пов’язує переконання, що лише збройний опір може змінити Росію зараз і усунути Володимира Путіна. Північний регіон має єдиний діючий пункт пропуску в країні з Росії, що робить його основним маршрутом для українців, які рятуються від окупації. Щодня десятки людей з районів, які Росія незаконно вважає своїми, витримують виснажливу подорож, щоб дістатися території, контрольованої Києвом. Щоб дістатися до України, пенсіонерам довелося тягнути сумки через двокілометрову смугу безлюдної зони. Протягом двох років у Херсоні на одну з героїнь репортажу чинили тиск, щоб вона взяла російський паспорт, голосувала за Володимира Путіна, який віддав наказ про вторгнення в її країну. Зараз жінка розуміє, що вона вільна. Але Україна не ближча до миру.

Читати повністю