Це і є "план миру" від Китаю — організовувати гучні дипломатичні візити з закликами про "мир", а тим часом — підживлювати російську армію грошима від купівлі нафти. Позиція Китаю завжди була в тому, що замість постачання зброї Захід має спонукати "сторони" до перемовин. А зброя, мовляв, лише розпалює конфлікт. Про те, що сам Китай весь цей час через закупівлі російських енергоносіїв по суті спонсорує виробництво російської зброї, Пекін, звісно, мовчить. Довготривалими завданнями Китаю в російсько-українській війні є: максимальне руйнування західних інституцій та звʼязків через зростання міжнародної напруги; збільшення залежності Росії від Китаю через ізоляцію кремлівського режиму; компенсація збитків від світової рецесії, спричиненої війною, коштом дешевих російських ресурсів. Тому чим далі війна триватиме, тим Китай більше намагатиметься максимізувати свої вигоди. Читайте також: Там, де не діють санкції проти Росії, працюють дрони Але є й однозначно хороша новина. Переформатування російського нафтового експорту з Індії на Китай – наочний доказ дієвості американських санкцій щодо індійських компаній. І це важливо. Бо Індія – це не лише на сьогодні найнаселеніша країна світу, а й один із лідерів глобального Півдня, модель відносин якої з Заходом може стати прикладом для інших країн, які у протистоянні "осі зла" і Заходу намагаються тримати нейтралітет. Джерело Про автора. Сергій Таран, політолог Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю