Про це й не тільки писали світові ЗМІ станом на ранок 18 березня. Результати виборів у Росії дають Путіну всі шанси реалізувати найжорсткіші сценарії в Україні <img alt="Володимир Путін" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/329000_330000/329467_Putin-V-V_new_960x380_0.webp" title="Володимир Путін"> Фото: відкриті джерела Чи не найважливішою темою, яку обговорювали світові ЗМІ, стала перемога Володимира Путіна на президентських виборах у Росії. Так Bloomerg опублікував матеріал під заголовком "Путін попереджає, що Росія не зупиниться після передбачуваної перемоги на виборах". "Зухвалий Володимир Путін заявив, що Росію не зупинять у досягненні її цілей після того, як він здобув рекордну перемогу на президентських виборах, результат яких був заздалегідь визначений", - пишуть у виданні. Диктатор виголосив промову після того, як попередні результати показали, що він отримав 87,2% підтримки на виборах, які завершилися в неділю, що дало йому ще шість років на посаді президента для посилення війни в Україні та конфлікту із Заходом. Результат значно перевищив його попередній рекорд у 77% на виборах 2018 року. Опівдні біля деяких виборчих дільниць, зокрема в Москві та Санкт-Петербурзі, утворилися довгі черги після того, як соратники опозиціонера Олексія Навального, який загинув минулого місяця в арктичному таборі, закликали людей висловити протест проти виборів Путіна, з’явившись у той час. Їхня присутність була ознакою непокори на тлі найжорстокішого придушення інакомислення Кремлем за останні десятиліття. Крім того, Путін заявив у неділю, що будь-який прямий конфлікт між Росією та очолюваним США альянсом НАТО буде "за крок від повномасштабної третьої світової війни".  Своєю чергою президент України Володимир Зеленський у відеозверненні зазначив, що Путін "залежний від влади і робить усе можливе, щоб правити вічно". За словами Володимира Путіна, протести перед виборами не мали ефекту, і люди, які зіпсували виборчі бюлетені, повинні постати перед слідством і кримінальним покаранням. Він підтвердив журналістам на пресконференції, що погодився обміняти Навального на невстановлених людей, які утримувалися в західних в'язницях за кілька днів до смерті критика Кремля, за умови, що він ніколи не повертатиметься до Росії. "Результати виборів "дають Путіну всі шанси реалізувати будь-які, навіть найжорсткіші, сценарії в Україні. Історично високий результат є гарантією того, що більшість населення підтримує Путіна", — сказав Павло Данілін, голова московського Центру політичного аналізу, який консультує Кремль.  "Кремль забезпечив результат за допомогою "виборчих маніпуляцій і шахрайства". Мета полягала в тому, щоб продемонструвати, що російське суспільство є єдиним за "довготривалу боротьбу Путіна не лише проти України, а й Заходу та ліберального міжнародного порядку в цілому", – додає Марія Снєгова, старша наукова співробітниця Програми Європи, Росії та Євразії Вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень. Росія також організувала голосування на окупованих територіях України та стверджувала, що явка значно перевищила 80%, навіть якщо мільйони людей покинули регіони після вторгнення.  Сам же Путін відкинув перспективи припинення війни в телевізійному інтерв’ю минулого тижня, заявивши, що він не зацікавлений у "паузі", яка б дозволила Україні переозброїтися. За його словами, Росія хоче отримати письмові гарантії безпеки для припинення бойових дій, а "реалії на місці" повинні бути основою для будь-яких переговорів. Як живе Крим під окупацією: масові арешти та викрадання людей <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/329000_330000/329492_photo_5458851748035811111_w_new_960x380_0.webp"> Фото: Даніель ван Молл/NurPhoto У CNN написали текст про життя Криму після 10 років окупації. У заголовку півострів журналісти називають "шаблоном для новоокупованих частин України". Автори статті розповідають про кримську татарку Лютфіє Зудієву, яку вже втретє арештовують російські правоохоронці за правозахисну діяльність. Подібні до цього арешти, а також великі масові рейди, у районах, де переважно проживають кримськотатарські громади, стали поширеною справою з 2014 року. Кримський татарин адвокат Еміль Курбедінов говорить, що ситуація тільки погіршується.  "Випадки викрадення людей, утримання людей без суду у в'язницях почастішали, особливо після 2022 року", - пояснює він. Курбедінов проживає в Криму з 2008 року і каже, що також зазнав переслідувань з боку російської влади з 2014 року. Його кілька разів заарештовували, востаннє в лютому, за той самий передбачуваний злочин, що й Зудієва, яка є однією з його клієнтів. Він також зазначає, що російська влада діє під виглядом "боротьби з тероризмом", часто стверджуючи, що Україна керує та контролює мережі інакомислення всередині півострова. Він вважає, що це чистий опортунізм. "Вони отримують людей, коли їм це зручно, і додають звинувачення, які б дали зрозуміти суспільству, що це терористи. Під егідою боротьби з тероризмом можуть заарештувати одного разу релігійного діяча, громадського журналіста, людей, які обговорювали щось нелояльне до влади, якихось інших невдоволених". Напередодні 10-річчя анексії по всьому півострову з’явилися рекламні щити та плакати, які відзначають, як інвестиції Москви зробили життя там кращим. На одних зображено Крим під російським прапором, на інших – президент Росії Володимир Путін із написом: "Росія Заходу не потрібна. Нам потрібна Росія". Цей наратив не є новинкою, оскільки російські державні мовники та місцеві проросійські ЗМІ часто висвітлюють будівництво нових доріг та іншої громадської інфраструктури, як-от спортивних центрів і навіть мечетей у деяких випадках. Зудієва, як і інші члени її спільноти, не мала на меті бути правозахисницею. Вона хотіла працювати в освіті і навіть відкрила дитячий центр до того, як Москва захопила півострів. Але потім прийшли російські солдати разом із наглядом і гнітом Кремля. "Ми почали читати новини про людей, які зникли безвісти, ми почали читати новини про те, що деяких із них катують. Я зрозуміла, що не зможу абстрагуватися від цього і жити так, ніби нічого не відбувається", - пояснила жінка. Якийсь час вона поєднувала дитячий центр із новоспеченою активністю, але в її двері постукала Москва. "Батькам, які привели і довірили нам своїх дітей, було важко пояснити, чому їхню виховательку цькують і обшукують у дитячому центрі", – говорить кримська татарка. Вона закрила центр і зосередилася на своїй активності. Вже у 2020 році також стала журналісткою. Як "Оппенгеймер" повернув дискусії про ядерну зброю на публічну арену <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/329000_330000/329497_photo_5458851748035811133_y_new_960x380_0.webp"> Фото: Newsmakers У POLITICO вийшла колонка під назвою "Оскільки "Оппенгеймер" перемагає, ми повинні турбуватися про зниження ядерних порогів". Журналісти пишуть, що так, як Оппенгеймер кинув виклик Трумену щодо ядерної стратегії США, також треба кинути виклик прихильності американських лідерів до ядерної зброї. Так ще нещодавно фільм режисера Крістофера Нолана "Оппенгеймер" захопив світову громадськість, увійшовши в історію як найкасовіший байопік за всю історію. Фільм свіжо усвідомив унікальну руйнівну силу, яку вивільнило творіння Роберта Оппенгеймера. Подібно до Оппенгеймера, генерала Леслі Гроувза і тодішнього президента США Гаррі С. Трумена, сьогоднішні лідери знову опиняються перед величезним моральним і стратегічним вибором на зорі нової технологічної ери. Вся вага ядерного спустошення лежить у руках лише небагатьох обраних. Їхні рішення мають глибокі наслідки для людства — і це не можна залишати напризволяще.  Ми були свідками безвідповідального ядерного бряцання президента Росії Володимира Путіна навколо повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Надходили тривожні повідомлення про низькі пороги для використання ядерної зброї — вторгнення противника на територію, знищення систем доставки стратегічної зброї та навіть використання звичайної зброї вважалося таким, що становить загрозу існуванню російської державності. І хоча Москва зовні відкидає таку політику, така двозначність, здається, вказує на повідомлення можливостей "першого удару", що справедливо слід засуджувати та ретельно оцінювати. Тим часом на Заході — здавалося б, без особливого публічного обговорення чи коментарів — ми спостерігаємо тривожну тенденцію в заявах про те, що держави можуть використовувати ядерну зброю для стримування "неядерних загроз", знову знижуючи так званий ядерний поріг у спробі забезпечують швидке вирішення нюансів проблем. Політики не тільки знижують поріг використання ядерної зброї та збільшують глобальні ядерні ризики, але й можуть бути навіть нездійсненними, враховуючи, що більшість сучасних загроз проти держав зараз знаходяться поза військовою сферою. Посилення і без того жахливої ​​ролі ядерної зброї в зовнішній політиці підриває моральну та правову позицію ядерних держав. Логіка та докази, що стоять за нинішньою політикою Сполученого Королівства та США щодо використання ядерної зброї як панацеї, мають підлягати більшій громадській та парламентській перевірці — як це має бути у випадку з відкритими демократіями, які стверджують, що мають прозору ядерну політику. Замість того, щоб вдаватися до старих ігор, і політики, і громадськість повинні розуміти, що нові технології вимагають нового мислення в їх управлінні та нових правових конструкціях для регулювання їх розповсюдження, розвитку та контролю. Нещодавні міжнародні зусилля, такі як саміт з безпеки штучного інтелекту в Блетчлі в листопаді минулого року та домовленість про початок діалогу щодо ризиків штучного інтелекту президентом США Джо Байденом і президентом Китаю Сі Цзіньпіном, є важливими першими кроками. Але ще багато чого потрібно зробити. "Подібно до того, як Оппенгеймер, переслідуваний своєю роллю в бомбардуванні Хіросіми та Нагасакі, кинув виклик Трумену щодо ядерної стратегії США, ми також повинні кинути виклик незмінній прихильності наших лідерів до ядерної зброї — зброї, яка може лише знищувати — і підштовхнути до більшої дипломатії та стійкості. вирішення складних викликів сьогодення".

Читати повністю