Для тих, хто пам’ятає Радянський Союз – нічого нового, там також були вибори з одного кандидата. Інтрига лише в тому, скільки голосів набере цей кандидат. В Радянському Союзі нерушимий блок комуністів і безпартійних традиційно набирав 99,6%. В нинішній Росії єдиний кандидат, вірогідно, набере трохи понад 76%. Оскільки на минулих виборах Путін набрав якраз 76 відсотків, то цього року не має права показати гірший результат, а бабахнути понад 80% - це вже перебір, який викликатиме в пам’яті небажані асоціації з совком і дементним Брежнєвим. Хоча нічого гарантувати не можна. Поступальне відчуття власної величі може коїти дивні дива. Щодо останнього, розповім про один повчальний приклад, який мені дуже подобається У 1927 році президент Ліберії Чарльз Данбер Кінг переобирався на повторний президентський термін. І треба ж такому трапитися, що його опонент, якийсь Томас Фолкнер, несподівано здобув 9 000 голосів із 15 000 можливих!  Тобто конкурент чинного президента набрав 60% голосів. Інший на місці містера Кінга впав у відчай, опустив руки! Але не таким був актуальний лідер країни! Він не розгубився, зібрав волю в кулак і набрав аж  234 тисячі голосів! І тим переконливо доказав, що якщо правда, що множина натуральних чисел є нескінченною, то кандидат з істинною волею до перемоги завжди набере більше голосів, ніж його суперник. Хто знає, що спонукало президента до такого вчинку: може захотів, щоб було з гарантією, щоб уже ні в кого не виникало  ніяких сумнівів, а може просто психанув, з ким не буває.  Я впевнений, що досвід Ліберії у РФ взяли на озброєння.  Тим більше, що з цією країною пов’язаний ще один вельми цікавий виборчий кейс. З 1989 по 1996 рік Ліберія була у стані громадянської війни за участю кількох протиборчих сторін, однією з яких були повстанці під командуванням Чарльза Тейлора. Після припинення військових дій за участю миротворчих сил з інших країн Африки 1997 року в Ліберії відбулися президентські вибори. Тейлор балотувався з гаслом "Він убив мою маму. Він убив мого тата. Я голосую за нього" і переміг із результатом 75%. Потім було повстання, Гаазький трибунал на якому Чарльза Тейлора визнали винним у воєнних злочинах і канібалізмі. 30 травня 2012 року його засудили до 50 років ув'язнення. Експрезидент Ліберії став першим колишнім головою держави, засудженим за воєнні злочини в Міжнародному суді після Нюрнберзького процесу над лідерами нацистів після Другої світової війни. Але це вже інша історія, яка до виборів прямого відношення не має. Спеціально для Еспресо. Про автора. Ігор Танчин, політолог, журналіст. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю