Усілякі порівняння, звісно, кульгають. Але коли я прочитав перші повідомлення про рейд Російського добровольчого корпусу, Сибірського батальйону та легіону "Свобода Росії" у Білгородську та Курську області федерації, то чомусь пригадав торішній червневий заколот власника ПВК Вагнера Євгенія Пригожина. Попри абсолютну різницю контекстів та мети цих двох військових маневрів. Покійний Пригожин позірно хотів натякнути Путіну на бездарність його бункерних воєначальників. Військові формування росіян, які виступають проти Росії на боці України, вже не натякають, а відверто декларують мету: усунення диктатора з Кремля. Але попри це, головним сенсом обидвох акцій (у випадку марш-кидка на Москву вагнерівців, — підсвідомим, рефлексивним) є розмивання легітимності російського режиму та його вождя, демонстрація неспроможності Москви реагувати на несподівані виклики, наочний приклад того, що Путін – не всесильний, що його влада тримається на ефемерному страху обивателя і круговій поруці (кривавій теж) тамтешніх еліт. Звісно, важливо, аби ті, хто живе за поребриком і мали намір укотре проголосувати за "вічно легітимного" вождя (нагадаю, в Росії нині завершується так зване дострокове голосування на виборах президента), усвідомили не тільки те, що своїм вчинком вони продовжують свавілля та безкарність Путіна у власній домівці. Важливо, щоб вони усвідомили реальність війни у цій домівці, — справжньої, кривавої війни, — яку випустив, мов джина з пляшки, збожеволілий на імперській ідеї полковник КГБ. Читайте також: Росія палає, а Кремль залишається у логіці так званої спецоперації. Колонка Віталія Портникова Важливо, щоб згадали, де був цей "відважний полководець" у перші години пригожинського рейду, — явно не в Москві, — як нервово відреагував на заколотників, як вимушено принизливо випускав свого вчорашнього кухаря на притулок до Лукашенка, як запопадливо закривали сервільні прокурори справи проти "державного злочинця". І, зрештою, як підло, не по-пацанськи, Путін розправився з учорашнім соратником та подільником. РДК, Сибірський батальйон, легіон "Свобода Росії" й не приховують своєї мети, яка акурат полягає у тому, щоб розхитати не так режим, як образ "батька нації", позбавити його ореолу "сакральності", створеного пропагандистськими ЗМІ та міністром релігійних справ Гундяєвим. Спробувавши зірвати голосування за Путіна бодай у посьолку Тьоткіно, російські добровольці таким чином посіють зерна сумнівів у його легітимності серед тих, хто впритул не бачить її відсутність через разючу декоративність і фальш "волевиявлення". А ще, думаю, спровокують Путіна на неприємні та слизькі спогади про власний страх під час пригожинського бунту. Ще одна, як на мене, важлива деталь. Рейди на територію ворога, здійснені РДК, Сибірським батальйоном та легіоном "Свобода Росії" слід розглядати також і в ще одному, надзвичайно важливому контексті. Йдеться про повільне, але неухильне бродіння у так званих національних загумінках недоімперії. Ми пам’ятаємо січневі заворушення у Баймаку (Башкортостан), коли проти людей, які вийшли на захист громадського активіста Фаїля Алсинова, влада кинула силовиків. До слова, у Башкортостані діє заборонена в Росії башкирська організація "Башкорт". У вересні 2022 року в республіці почав формуватися збройний опір, який налічує кілька тисяч осіб. Свого часу партизани тамтешній підпалили офіс компартії та військкомат, серед вимог — незалежність республіки. А на початку березня спалахнула Інгушетія: там у місті Карабулак ФСБ упродовж доби не могла дати ради жменьці повстанців. Народ, який разом з чеченцями та кримськими татарами пережив сталінські репресії, депортації та тюрми, здається, прокидається від летаргічного сну. І важливо, що український парламент вчасно ухвалив постанову на підтримку національно-визвольних змагань інгушів. Читайте також: Рейд на територію Росії показав вразливість режиму Путіна Ще у травні 2022 року представники шести національних рухів виступили з публічною заявою про створення Ліги вільних націй – політичної платформи з метою деколонізації народів Російської Федерації та набуття її суб’єктами реального суверенітету. Ініціатива об’єднала башкирських, бурятських, інгушських, калмицьких, ерзянських та удегейських активістів. Чим не Антибольшевицький блок народів, ініційований ОУН (р) 1943 року? Відцентрові рухи щораз гучніше даються чути і в Ідель-Уралі. Рух "Вільний Ідель-Урал", заснований, до речі, в Україні, намагається координувати зусилля народів Татарстану, Башкортостану, Чувашії, Мордовії, Удмуртії, Марі-Ел у їхньому прагненні повалити російську імперію зла. Тож хай скептики не квапляться зверхньо оцінювати рейди РДК і його союзників. На все свій час. Особисто я завжди згадую слова Стівена Кінга, які він промовив, дізнавшись про бунт Пригожина: "Путін посіяв вітер. Тепер він має пожинати ураган. Слава Україні!". Майстер хорорів знає, що каже. Жах буде ще той… А ЗСУ допоможуть. Спеціально для Еспресо Про автора. Ігор Гулик – журналіст Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю