У нас в країні з початку повномасштабки діє заборона на велике виведення валюти. Це вимушений захід — просто тому, що інакше гривня швидко девальвувалася б. Вона і так девальвувалася — всі помітили, еге ж, але могло б бути прям неспівставно гірше. Зрозуміло, це не всім до вподоби. Ті, кому не до вподоби, знайшли шпаринку — можливість звертатися до Кабміну з проханням валютні обмеження щодо них не застосовувати. І от, в лютому так і відбулося. Ціла низка компаній прийшли із проханням звільнити їх від заборони на вивід валюти, бо ж їм треба обслуговувати свої боргові зобов’язання за кордоном. І КМУ дозволив, задовільнивши понад 15 прохань. За іронією, "олігархічним бізнесом" серед тих, кому дозволили більше за інших, не можна назвати хіба Водафон. А так там "ДТЕК" та "Метінвест" Ахметова, "Кернел" Веревського, та пінчуковський "Інтерпайп". Загалом вони хочуть вивести за кордон десь 1,8 мільярда доларів. Інакше, кажуть, будуть змушені оголосити дефолт, бо просто не зможуть заплатити за власні позики, навіть маючи гроші на руках. Проблема в тому, що Кабмін сам не має права знімати обмеження. Бо в нас є незалежний регулятор — Національний банк, і Кабмін може хіба просити його. Національному ж банку така ідея навряд чи до вподоби. По-перше, це не ок з ідеологічного погляду якось недобре: давати одним можливості, закриті для інших. По-друге, що випливає з першого, з прагматичної. За такими виключеннями ще багато хто ламанеться. І не тільки українські компанії, а й іноземні, що ведуть бізнес в Україні — спробуй відмов, якщо вони пролобіюють це, наприклад, через послів країн G7. І з суто економічної (1,8 мільярда — це десь 5% від золото-валютних резервів країни, це просто ризиковано. Якщо щось станеться з курсом, відповідатиме не Ахметов з Пінчуком, і навіть не Кабмін). Гірш того, оскільки війна триває, а зовнішня допомога зменшується, зменшуються і резерви. Тож, звісно, справді не хочеться розоряти великий бізнес (він все ж податки платить), але коли є ризик розорити всю країну під час війни, це буквально смертельна загроза. Гірш того, проти таких "ексклюзивних правил" виступає також МВФ. Як з вищеназваних причин, так і тому, що вважає, що така вибірковість може завадити реструктуризації державного боргу всієї України за єврооблігаціями. Поки що маємо битву двох йокодзун. Скоріш за все, Нацбанк все ж відстоїть свої позиції. Але це стане аргументом для нього пришвидшити вироблення загального плану послаблення валютних політик. Просто для всіх, а не для окремих "кращих людей країни". Джерело Про автора: Віктор Трегубов, український журналіст, блогер, публіцист і громадсько-політичний діяч Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю