Про це він розповів в інтерв'ю Чеському телебаченню, пише Euractiv. За словами Павела, має бути чітке розмежування між розгортанням бойових підрозділів і можливим залученням військ до певної "допоміжної" діяльності, з якою НАТО вже має досвід. Чеський президент нагадав, що після анексії Росією Криму та окупації частини Донбасу у 2014 році на території України діяла навчальна місія НАТО, до складу якої свого часу входило понад 15 країн і яка нараховувала близько 1000 військових. "З точки зору міжнародного права та Статуту ООН ніщо не завадить військам країн-членів НАТО, а також, наприклад, цивільним особам, допомагати в роботі в Україні", - наголосив він. На запитання, чи підтримав би він залучення військ НАТО для безпосередньої підтримки України на її території, Павел відповів, що не відкидає дискусії з цього питання. "Якби ми могли домовитися з союзниками про те, що, наприклад, замість того, аби навчати українських військових на території країн-членів НАТО і переправляти тисячі військових до Польщі чи Чехії, було б набагато доцільніше переправляти кілька десятків інструкторів на українську територію і там навчати українських військових", – сказав він. Він також нагадав, що після початку російського вторгнення в Україну Кремль заявляв, що кожен, хто надасть будь-яку допомогу Україні, буде законною мішенню. "Сьогодні ми постачаємо Україні не тільки стрілецьку зброю, ми постачаємо їй танки, можливо, незабаром ми постачаємо їй літаки, ми постачаємо їй крилаті ракети середньої дальності, а атаки на територію НАТО не було. Росія добре знає, що це було б порушенням закону набагато більшого калібру, ніж те, що вона робить зараз", - сказав президент Чехії і додав, що Росія усвідомлює силу НАТО. Що передувало 26 лютого близько 20 європейських лідерів зустрілися в Парижі, щоб обговорити загрози з боку російського президента Володимира Путіна. До них звернувся президент України Володимир Зеленський. Після завершення конференції президент Франції Емманюель Макрон оголосив, що в майбутньому не слід виключати відправлення західних сухопутних військ для боротьби з російською агресією. Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо підтвердив, що деякі країни - члени НАТО та ЄС нібито обговорюють можливість відправлення своїх військ на територію України після підписання двосторонніх угод із Києвом. Генсек НАТО Єнс Столтенберг та лідери країн Альянсу заявили, що загальне рішення про відправлення військ в Україну не ухвалено, а в Росії назвали такий крок оголошенням війни. 29 лютого прем'єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила, що західні лідери не повинні виключати можливість введення сухопутних військ в Україну. 4 березня Макрон заявив, що найближчим часом не надсилатиме свої війська в Україну, проте відкриває дебати щодо цього. 5 березня Макрон закликав союзників "не бути боягузами" щодо України та активізуватися. На його заклик відреагував міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що дискусія, спровокована словами президента Франції Емманюеля Макрона про розміщення західних військ в Україні, заощадить багато часу Європі на усвідомлення того, що потрібно зробити більше.

Читати повністю