Луганщина. Наступ ворога на Куп’янськ змусив ЗСУ залучити резерви
За орієнтовними оцінками, стотисячне угрупування росіян вже понад місяць намагається прорвати 150-кілометровий фронт на Луганщині. Окупанти мають кілька цілей. По-перше, повністю окупувати Луганщину в її адміністративних кордонах, а ще краще – відкинути Сили оборони аж за річку Оскіл на Харківщині. По-друге, змусити ЗСУ залучити тут резерви, які були заплановані для контрнаступу на півдні. І врешті, більш далекоглядна ціль – це створити тактичні умови для окупації Сіверського виступу на Донеччині, який прикриває підходи до Слов’янська і Краматорська.
До цього тижня наші захисники відбивали всі атаки рашистів, однак 17-18 липня окупанти знайшли шпарину в українському захисті. Вони пробили оборону в одній із раніше найбільш спокійних ділянок фронту, біля села Кармазинівка, що за 15 км на південь від Сватового. За кілька днів їм вдалося перетнути річку Жеребець і створити плацдарм у 6 км завширшки та 4,5 км вглиб нашої території. Основний удар загарбників спрямований на села Новоєгорівка та Чернещина, де ЗСУ зайняли стратегічні панівні висоти. З них можна не тільки розстрілювати росіян, які атакують з низини, в разі їх втрати відкривається значний горизонт обстрілу аж до міста Борова, що на Осколі, яка і є головною метою ворога.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298455_Karta_bojovih_dij_Luganshtina_2507-1_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">25 липня росіяни змогли розширити прорив майже у двічі, захопивши вже порожні села Новоєгорівку, Надію та Сергіївку та пройшовши 3 км по трасі Сватове-Борова від села Райгородка.
Окрім того, для підсилення свого наступу ворог розпочав атаки ще на кількох паралельних ділянках: північніше від цієї траси із села Джерельне в напрямку на Вишневе, а також на Макіївку із Площанки, що південніше від місця прориву. Також, виходячі із розташованих резервів рашистів, можна очікувати, що вони розгорнуть наступ і на село Стельмахівка. Наразі ці напрямки наступу ЗСУ вдається стримувати, а також зупинити головний удар окупантів. Втім для цього таки довелося ввести у бій додаткові резерви.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298456_Karta_bojovih_dij_Luganshtina_2507-2_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
Ще на трьох ділянках Луганщини росіяни проводять постійні штурми, щоб скувати боями наших оборонців. Зокрема, з Лимана Першого на Синьківку, щоб створити загрозу для Куп’янська, а також на захід і на південь від Кремінної рашисти атакують Торське, Білогорівку та широку ділянку в Серебрянському лісництві.
Найближчим часом основні удари окупантів будуть спрямовані на просування в напрямках на Борову і Лиман. Втім цілком імовірно, що залучені ЗСУ резерви повністю закриють прорив відкинуть ворога на попередні позиції.
Битва за Бахмут. Пастка в Кліщіївці закрилася
Наші війська ще в середині липня взяли всі вершини та встановили повний вогневий контроль над Кліщіївкою, яка лежить у підніжжі цих висот. Керівництво рашистів до останнього трималося за Кліщіївку, адже її втрата відкриває для ЗСУ великі перспективи для оточення Бахмута з півдня. Тому щодня окупанти здійснювали масові м’ясні контрнаступи, а ЗСУ їх знищували. Потім заходили в село, частково зачищали його і виходили з нього на початкові позиції, чекаючи на новий штурм. Адже на цьому етапі нашим військовим було важливе не стільки територіальне просування, скільки кількість знищеного ворога. За даними Генштабу, на Бахмутівському напрямку наші війська наступаючи мають втрати у 8 разів менші, ніж у росіян.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298458_Karta_bojovih_dij_Bahmut_2507-1_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
Утім 24 липня нашим захисникам вдалося прорвати оборону рашистів біля Андріївки та підійти впритул до села, а також зайти на південні околиці Кліщіївки. Наслідком такого прориву цілком може стати те, що фронт посиплеться й ворогу доведеться втікати аж до траси Бахмут – Горлівка та тримати оборону в районі села Опитне. Тим паче, що ЗСУ продовжують штурмувати широким фронтом, просуваючись на Курдюмівку й Озарянівку.
На північ від Бахмута, біля Берхівки, ситуація залишилася незмінною, але це компенсувалося тим, що Сили оборони відкинули ворога на ділянці між Хромовим і Ягідним, фактично змусивши його повернутися в межу міста. Це дасть змогу наступати на Ягідне і Берхівку ширшим фронтом.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298457_Karta_bojovih_dij_Bahmut_2507-2_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
Разом із тим ЗСУ поступово продовжують витісняти росіян із висот на трасі Бахмут – Слов’янськ та розширюють клин у районі Яковлівки, де наші військові намагаються вийти на північні околиці Соледара й тим самим створити загрозу його часткового оточення.
На південному фронті ЗСУ створюють нові зони тиску
На Запоріжжі та півдні Донеччини залишаються три основні локації, де тривають важкі бої. Це, зокрема, село П’ятихатки на Василівському напрямку, Роботине на Токмацькому напрямку і Старомайорське на Бердянському напрямку. На усіх трьох ділянках упродовж тижня рашисти провели велику кількість своїх контрнаступів, але всі вони або не мали успіху зовсім, або успіх був дуже незначний. Водночас рашисти кинули в горнило битви більшість своїх резервів. Тому створення будь-яких інших зон тиску стає для них доволі проблематичним.
Так, наприклад, сталося у стратегічно важливому для окупантів селі Кам’янське, яке закриває дорогу на Василівку. З перших місяців окупації росіяни взяли під контроль південно-західну частину села, яке розділяє річка. Втім днями ЗСУ несподівано прорвалися дорогою Запоріжжя – Василівка та деокупували частину цього села. Росіяни, які все ще залишилися в ньому, потрапили в напівоточення і, ймовірно, невдовзі будуть змушені втікати.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298453_Karta_bojovih_dij_pivdenx_2507-2_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
Окрім того, ЗСУ розпочали обходити село Роботине з флангів. Просто за ним у низині розмістилася основна лінія оборони окупантів. Тож Сили оборони займаються тим, що здобувають контроль над висотами, щоб потім мати змогу згори проламувати ворожу оборону.
У районі сіл Старомайорське і Приютне відбуваються зустрічні контрнаступи. ЗС РФ атакують у напрямку Новодарівки, а ЗСУ натомість уже контролюють половину села Старомайорське та зайшли в тил ворога на 700 метрів із його правого флангу. Одночасно Сили оборони штурмують північно-східні околиці Приютного. Тож наступальні війська окупантів можуть опинитися затиснутими між двома українськими бригадами.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298454_Karta_bojovih_dij_pivdenx_2507-1_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
За тиждень унаслідок наступальних дій на півдні звільнену територію збільшено на 12,7 кв. км. Якщо ЗСУ підуть у наступ на ще декількох ділянках, то, схоже, захист росіян не витримає напруги й буде змушений згортатися.
Крим нон-стоп палає
17 липня ЗСУ завдали другого історичного удару по Кримському мосту. Попри те, що основна ціль – залізничний міст – залишився функціональним, це створило неабиякі логістичні проблеми та продемонструвало, що завдання повного перерізання цієї артерії – питання часу. І чекати залишилося не довго, лік йде на тижні.
Тим часом 19 липня ЗСУ підірвали військовий склад на полігоні "Старий Крим", що змусило окупаційну владу евакуювати прилеглі села.
<img alt="Карта бойових дій_2507" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/298000_299000/298452_Karta_zastavochna_2507_new_960x380_0.webp" title="Карта бойових дій_2507">
22 липня 4 ракети Storm Shadow та 6 не збитих безпілотників прилетіли в склад і військову базу в Октябрьському, де окупанти зберігали 3 тонни снарядів. Також цього дня детонували боєприпаси в покинутій авіабазі "Новоіванівка" та в об’єкті на околицях Сімферополя. 24 липня були влучання у склади на околицях сіл Вільне і Новостепове, що на трасі Джанкой – Красногвардійське. Врешті 25 липня бавовна зацвіла в районі Євпаторійського аеродрому. Кількість та частота ударів вказує на те, що час повномасштабного наступу невпинно наближається.
Карти створено на основі інформації, отриманої від Генерального штабу Збройних Сил України, а також з інших відкритих та перевірених джерел. Водночас карти не є максимально точними та лише умовно відображають тенденції в зоні бойових дій.
Читати повністю
