Економіка Під час презентації Всеукраїнської економічної платформи "Зроблено в Україні", створеної за ініціативи Президента України, уряд оголосив про намір залучити низку інструментів допомоги вітчизняному товаровиробнику. Серед таких інструментів є такі: публічні закупівлі (розширення переліку категорій товарів, що мають закуповуватися у локального виробника); компенсації (на спеціальну і будівельну, комунальну техніку тощо, яка вироблена в Україні); адаптація вже наявних державних програм підтримки (єВідновлення, "5-7-9%") під цілі платформи "Зроблено в Україні"; 4) гранти українським виробникам єРобота; 5) популяризація товарів українського виробництва (затверджено знак маркування бренду "Зроблено в Україні", який виділить товари, вироблені національним виробником, серед усіх інших). За оцінками уряду, сумарний прогнозований ефект зростання споживчого попиту становитиме 0,14% ВВП, що дозволить створити понад 22 тис. нових робочих місць та отримати понад 4 млрд грн додаткових надходжень до бюджету Крім того, уряд спільно з Радою з питань підтримки підприємництва в умовах воєнного стану, Радою бізнес-омбудсмена запустили комунікаційну складову платформи "Зроблено в Україні", яка допоможе виміряти рівень задоволеності підприємців державними інституціями та послугами. Комунікаційна складова платформи "Зроблено в Україні" передбачає єдиний прямий канал зв’язку з Радою бізнес-омбудсмена, через який підприємці зможуть звернутись по допомогу до команди Ради бізнес-омбудсмена та отримати безплатну підтримку від фахівців. Читайте також: МВФ оприлюднив оновлений макропрогноз: що там цікавого Також уряд та представники українського бізнесу підписали заяву про поглиблення співпраці між державою і підприємцями для покращення бізнес-клімату в Україні. Підписанти спільної заяви визначили пріоритетними першочерговими напрямками для співпраці між державою і підприємцями напрацювання практичних рішень для зменшення тиску на підприємців зі сторони правоохоронних органів, зокрема напрацювання відповідних змін в КПК; перезавантаження Бюро економічної безпеки; визначення критеріїв віднесення бізнесу до категорії "білого" та переліку переваг для такого бізнесу; створення платформи для отримання зворотного зв’язку від підприємців; напрацювання ініціатив для підтримки розвитку українських виробників; напрацювання рішень для вдосконалення та диджиталізації системи бронювання та відряджень. Робота над розробкою рішень здійснюватиметься на базі Ради з підтримки підприємництва, а також на платформі "Зроблено в Україні" та майданчиках українських бізнес-об’єднань. Бюджет Під час аукціону з розміщень облігацій внутрішньої державної позики, який відбувся 27 лютого 2024 року, міністерство фінансів залучило до державного бюджету 11 млрд грн (за курсом НБУ). Зокрема, відбулося розміщення гривневих облігацій на строки від 1 до 3,4 року за ставками від 16,8% до 18,5%. Представники влади України та експерти Міжнародного валютного фонду (МВФ) досягли домовленості на рівні експертів щодо оновленого пакета заходів економічної та фінансової політики для третього перегляду 4-річної програми Механізму розширеного фінансування (Extended Fund Facility - EFF) обсягом близько 15,6 млрд доларів США. До третього перегляду МВФ, Україна ухвалила Національну стратегію доходів, розробила дорожню карту управління державними інвестиціями та напрацьовувала заходи щодо мобілізації надходжень держбюджету 2024 року. Експерти МВФ відзначили значний прогрес влади України у виконанні зобов’язань, а також у підтримці макроекономічної та фінансової стабільності, що разом із зовнішнім фінансуванням сприяло економічному відновленню у 2023 році. Найближчими тижнями досягнуті домовленості мають бути затверджені Виконавчою радою МВФ. Читайте також: Банки повинні активніше стимулювати економіку кредитами Зовнішній сектор Дефіцит поточного рахунку платіжного балансу за 2023 рік становив майже 10 млрд доларів США. Основним чинником утворення дефіциту виступало негативне сальдо зовнішньої торгівлі товарами та послугами, яке становило минулого року майже 38 млрд доларів США. Водночас надходження з оплати праці (+11,5 млрд доларів США у 2023 р.) та надходження трансфертів з-за кордону (переважно до сектору державного управління, +23,7 млрд доларів США) пом’якшували тиск на платіжний баланс України. Обсяг чистого продажу іноземної валюти Національним банком минулого тижня склав 648 млн доларів США, з початку року – 3,8 млрд доларів США. Фінансовий сектор Обсяг корпоративного кредитного портфеля банків у січні 2024 р. знизився на 1,2%, як коштом гривневих кредитів (-0,7% за місяць), так і валютних позик (-2,0%). Водночас заборгованість домогосподарств за кредитами банків зросла на 2,1%. Ставки за новими гривневими кредитами банків, наданими у січні, збільшилися: для корпоративного сектору – на 0,6 в.п., для домогосподарств – на 0,9 в. п. Читайте також: Чому гальмується банківське кредитування Скорочення кредитування може бути пов’язане з ускладненням підтримки державної програми "Доступні кредити 5-7-9%". Водночас за минулий тиждень підприємці отримали за цією програмою від уповноважених банків 421 пільговий кредит на загальну суму 1,8 млрд грн, зокрема від банків державного сектору економіки – 298 кредитів на 0,6 млрд гривень. Загалом, за час дії воєнного стану в Україні видано 47 тис. доступних кредитів на загальну суму 189 млрд грн (у тому числі банками державного сектору – 34 991 кредит на 95,7 млрд грн). Крім того, у січні за державними гарантіями на портфельній основі підприємці отримали 567 кредитів на понад 1,9 млрд гривень. Станом на 1 лютого 2024 року 29 банків-кредиторів обслуговували 19,1 тис. кредитів на суму 67,2 млрд гривень. Зобов’язання за основним боргом, що частково забезпечений державними гарантіями на портфельній основі, становили 30,8 млрд гривень або близько 70 % від загального ліміту наданих гарантій (43,9 млрд гривень). Спеціально для Еспресо. Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ. Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю