Ліквідація трьох російських літаків Сьогодні наші Повітряні сили продемонстрували своєрідний бойовий хет-трик. 29 лютого ворог не дорахувався одразу трьох фронтових бомбардувальників Су-34 - перший було збито зранку, два - трохи згодом. Зазначено, що ці машини були збиті на різних напрямках: на Авдіївському та Маріупольському, а щодо першого Су-34, то у зведенні фігурував більш загальний - східний напрямок. Таким чином з 17 лютого у ворога вже мінус 10 фронтових бомбардувальників Су-34, два винищувачі Су-35, а також збитий літак далекого виявлення А-50. Тобто загалом 13 збитих ворожих літаків. Можна констатувати, що знищення російської тактичної авіації в Повітряних силах стало не просто методичною роботою, а різаниною. Згадаємо, що буквально позавчора командувач Повітряних сил ЗСУ Микола Олещук казав, що треба, щоб росіяни, напевно, припинили оці м'ясні авіаційні штурми зважаючи на такі колосальні втрати, але бачимо, що ворог висновків не робить і далі намагається використовувати авіацію з такими наслідками, як ми бачимо сьогодні. Завдяки чому зменшується це поголів'я російської авіації, точно невідомо, головна версія - це так званий блукаючий Patriot, хоча об'єктивно вона є найбільш вірогідною, бо дальність знищення таких висотних повітряних цілей зенітними рекетами як раз складає до 160 км і ми бачимо, що є ділянки звідки можна застосовувати цей ЗРК для того, аби знищувати російські винищувачі. Водночас Росія й далі активно використовує авіаційні бомби, тому що ці літаки є носіями панівних КАБів і статистика їх використання є достатньо показовою. Саме Коваленко з групи "Інформаційний спротив" порахував, що за лютий було максимальне застосування цих КАБів в порівнянні з попередніми періодами, понад 1200 скинутих авіаційних бомб вагою від 200 до 1500 кг. Це насправді колосальна кількість, а найбільше якраз було з 16 на 17 лютого - 151 скидання, з яких 94 - по Авдіївці. Нагадаю, що якраз 17 лютого наші війська полишили Авдіївку й зараз займають лінію оборону дещо західніше від цього населеного пункту. Скільки літаків Су-34 залишається у противника? Нагадаю, що перед активною фазою війни таких бомбардувальників було 140, за два роки вони побудували ще 16 і певна кількість з них знищена. Точної цифри я поки що не знайшов, але маємо зробити висновок, що нашим Повітряним силам доведеться добре попрацювати, аби ще більше знищити цих ворожих повітряних цілей у вигляді Су-34. Заяви російського диктатора Але наше ППО має знищувати не лише винищувачі, тому що сьогодні головний злочинець, президент Росії Володимир Путін, визнав, що проти України використовувалися й ударний гіперзвуковий комплекс морського базування "Циркон". Якраз про нього згадав Путін в посланні федеральним зборам. Він сказав, що ця система вже в строю. Чому насправді це важливо? Тому що фактично це є підтвердженням того, що ворог причетний до терористичних ударів по Україні з використанням різних зразків зброї й ці слова так само будуть ще одним доказом злочинних дій Російської Федерації. А на тлі цього нам треба розуміти, що всі залякування Путіна, які пов'язані зі згадкою цих зразків зброї, які Росія насправді ніколи не доведе до технічного рівня, це скоріш спроби залякування наших партнерів, але вони скоріш будуть мати зворотний ефект. А саме поширювати та поглиблювати взаємодію з Україною шляхом посилення нашого оборонного потенціалу, нашої військової міці внаслідок використання різних дієвих механізмів, які себе зарекомендували в ході бойових дій. Це не лише пряме зіткнення з противником, не лише артилерія, не лише боєприпаси, а також і взаємодія наших спецслужб. У кремля був план нашого контрнаступу ще до його початку Хотів би почати з непростого. Коли була пресконференція Володимира Зеленського, 25 лютого, він сказав про те, що восени минулого року, коли готувався контрнаступ, то ці плани досить швидко були на столі кремля. Генерал-лейтенант Валерій Кондратюк, голова Служби зовнішньої розвідки України 2020-2021 рр., начальник Головного управління розвідки Міноборони України 2015-2016 рр. вважає, що така заява є розумінням того, що в країні досі не існує контррозвідувальний режим, тобто потужний або гарантований захист інформації. "Питання перш за все йде про воєнну контррозвідку Служби безпеки України, саме на яку покладене забезпечення контрзвіданого режиму Міністерства оборони Генерального штабу. Щодо переліку осіб, які за версією більшості, скажімо, наших журналістів мали стосунок до цих планів, то там безумовно було п'ять чи сім осіб. Якщо підійти до цього питання більш професійно, то зрозуміло, що зняття інформації могло бути не лише від перших осіб, але також їхнього найближчого оточення, помічників і тих людей, які безпосередньо були залучені до підготовки документів СБУ, планування нашого контрнаступу. Я б хотів наголосити на важливості ще раз нагадати, що головна функція Служби безпеки України - це не успішно конкурувати з Головним управлінням розвідки по запуску дронів, а створити потужний та надійний контррозвідувальний режим в державі", - пояснив ексочільник Служби зовнішньої розвідки України. Матеріал The New York Times про шпигунські війни Напевно ви бачили публікацію, яка вийшла в The New York Times під назвою "Війни шпигунів", як ЦРУ секретно допомагало Україні у війні з Путіним. Ця публікація спирається на розмову з низкою посадових осіб і Сполучених Штатів, і України. Матеріал дуже складний і непростий для сприйняття, але вкрай цікавий. Кондратюк заявив, що стаття вийшла саме напередодні засідання конгресу Сполучених Штатів Америки. "Щодо змісту публікації. Там два лауреати Пулітцерівської премії, тобто люди, які підходять більш ніж професійно до своєї журналістської діяльності. І за їхніми свідченнями, вони провели більше ніж 200 опитувань. Я так розумію, що матеріали готували можливо пів року, чи більше року для того, щоб провести таку кількість інтерв'ю, розібрати цей матеріал і зрозуміло, що він вже, скажімо, був готовий, але за часом, чому саме зараз, це ж навіть не таємниця. Тому що, за словами високопосадовців Сполучених Штатів, цей матеріал був погоджений на рівні керівництва розвідувального ЦРУ США і також попередньо погоджено з офісом президента Байдена і було визначено, що саме в неділю, напередодні важливого тижня, коли відбудуться чергові спроби в конгресі Сполучених Штатів добитися підтримки України й надання фінансування", - пояснив колишній начальник Головного управління розвідки МОУ. Кондратюк згадав про співпрацю американської спецслужби та українського ГУР. Він розповів, що сьогодні взаємодія більш ніж налагоджена: "Це не лише питання, знаєте, національних інтересів, хоча в основі, безумовно, стоять інтереси по захисту власних національних речей, але і також високий рівень взаємної довіри й по суті стратегічна перспектива. Якщо кажуть, до прикладу, для приєднання до НАТО потрібно отримати довіру по лінії спецслужб, спільні операції, то я хочу сказати, що оці критерії ми вже давно пройшли та склали всі іспити, саме на, скажімо, підтверджувальний рівень партнерства і відповідність сьогоднішнім критеріям західної служби, або спецслужб демократичних країн". Центральне розвідувальне управління США в Україні Також у матеріалі є твердження про те, що на території України діють 12 секретних баз ЦРУ вздовж кордону з Російською Федерацією. За словами ексочільника Служби зовнішньої розвідки України, у статті не йшлося про бази на території України. "Починаючи з 2015 року Головне управління розвідки, під моїм керівництвом, розуміючи, що нам зараз бракує достатніх сил і засобів щодо відстежування можливої, скажімо так, підготовки Росії, а це вже відбулося захоплення Криму й сходу держави, їхньої подальшої підготовки до масштабної агресії. Саме з цією метою були створені вздовж кордону розвідувальні центри Головного управління розвідки Міністерства оборони України й надалі, коли той рівень довіри вже був достатньо високий між нашими відомостями - американським та українським, - пояснив Кондратюк. - Саме тоді офіцери, які проходили там службу також мали можливості пройти додаткову підготовку в різних місцях за різними програмами і наших європейських партнерів, і з боку Сполучених Штатів, і реалізовувати спільні заходи в інтересах наших країн на території Росії. Тобто мова ніколи не йшла, що на території України створені американські бази ЦРУ. Це мова йшла завжди про розвідувальні центри, тобто можливості Головного управління розвідки Міністерства оборони України". Приїзд директор ЦРУ до Києва Були повідомлення про те, що Вільям Бернс таємно відвідав Україну минулого четверга. Колишній начальник Головного управління розвідки МОУ наголосив, що директора ЦРУ називають таємною дипломатичною зброєю Сполучених Штатів Америки. Бернс - професійний дипломат, який був послом Сполучених Штатів у Росії, він стояв за підготовкою угоди щодо Ірану. Ця людина надає перевагу дипломатії й особистим контактам. "Такі візити це перш за все пов'язане з його професійною діяльністю і він надає таким особистим контактам перевагу. От так само і напередодні війни, коли вдерлася Росія, його мета була переконатися, побачити, відчути в співрозмовниках - це керівництво російських спецслужб і особисто Путін, побачити незворотність прийнятого рішення щодо військової агресії проти України. Кількість візитів на територію України свідчить про стратегічні інтереси, і професійні речі, які постійно знаходяться в його полі зору й те, що він надає перевагу особистим поїздкам - це велике значення для України, тому що це якраз свідчення того, що всі заяви США точно підтримуються на рівні цих відомств і по лінії міністерства оборони Штатів", - підсумував Кондратюк. Допомога Україні від США Він вважає, найгіршим варіантом, якщо США не нададуть нам допомогу, то Україні треба буде ще певний час залишатися з ресурсами європейських партнерів. "Головне сьогодні розуміти нашим партнерам, що не так тактичні успіхи Росії по захопленню окремих селищ важливі, а те, що сьогодні збільшуються, збільшуються в рази втрати серед військовослужбовців Збройних Сил України. Чому? Тому що саме за відсутності відповідної кількості артилерійських набоїв та далекобійної зброї. Але в стратегічній перспективі треба нашим партнерам також подивитися на історію, бо на окупованих територіях за 10 років молодь, яка виросла зараз поповнює контрактами російською армію, якщо, не дай Боже, вони вважають, що Україна може все ж таки програти цю війну, то вони мають розуміти, що за 10 років Росія поповниться людським та промисловим ресурсом. Й Україна значно посилить спроможності та "надихне" на подальшу агресію вже безпосередньо проти країн НАТО та Європи", - додав Кондратюк.

Читати повністю