Однак зараз зовсім не так. І тому, що це послання відбувається вже після двох років після початку нападу Росії на Україну з метою знищення нашої держави, і тому, що воно відбувається напередодні так званих президентських виборів у Російській Федерації. Тож його можна вважати дороговказом і баченням Путіна того, як має розвиватися Росія і що має відбуватися із російсько-українською війною. Найголовніше, що можна сказати про це послання – це послання війни. Можна неозброєним оком бачити, як президент РФ буквально насолоджується війною. Вже той факт, що він почав своє послання з війни, з хвилини мовчання за тими російськими вбивцями, які загинули на чужій землі, говорить і про подальші наміри Путіна, і про те, яким би він хотів бачити російське суспільство. Путін впевнений у необхідності продовження війни та окупації нових українських земель. Він говорить про це прямо у своєму посланні соратникам. Звичайно, це також послання конфронтації із Заходом. Путін фактично погрожує Заходу ядерною зброєю і говорить про те, що російські ядерні сили перебувають у стані негайного удару. Це досить серйозна заява саме від президента РФ, адже, як правило, ядерні загрози ми чуємо від путінських соратників, насамперед від колишнього президента Росії, заступника голови ради безпеки Дмитра Медведєва. А тут із ядерними погрозами виступає сам Путін. До речі, можна сказати, що слова президента Франції Еммануеля Макрона, який не виключив можливість того, що війська західних країн можуть бути відправлені у майбутньому на територію України, досягли цієї мети. Ці висловлювання французького лідера настільки збентежили Путіна, що він у своєму посланні погрожував західним країнам ударами по їхній власній території у разі, якщо їхні війська дійсно з'являться на території України. Що є цікавим, як мені здається, для кожного: Путін говорив про війська на нашій землі. Тобто він не вважає Україну якоюсь окремою територією від Російської Федерації. Він і досі думає, що Україна – це територія Росії, а будь-яка західна країна, яка дозволить собі надіслати військових на цю територію, тобто на територію суверенної держави, буде таким чином зазіхати на російські землі. І це все, що потрібно знати про наміри Володимира Путіна щодо його подальших дій у війні з Україною. Разом із цим не будемо не помічати того факту, що Володимир Путін явно тяжіє до перемовин, однак не з Україною, а зі Сполученими Штатами. Це послання - ще одне свідчення того, що Україну Володимир Путін державою не вважає, а от зі США бажав би мати діалог щодо ролі Росії у світі. Звичайно, Путін вбачає цю роль як рівного партнера Сполучених Штатів. Водночас російський керманич очевидно ображається, що США так Росію не розглядають, тож продовжує погрожувати вже Сполученим Штатам і звинувачувати їх в тому, що вони вигадують російські наміри, скажімо, такі, як розміщення ядерної зброї у космосі, про що недавно говорили провідні американські політики, підкреслюючи, що такі дії Росії можуть поставити під загрозу усю міжнародну безпеку, і що Російська Федерація таким чином може знищувати супутники на орбіті та загрожувати зв'язку і стабільності в усьому світі. Путін, як це буває з ним, спростовує ці заяви, однак такі спростування нічого не варті у світлі того, що російський президент підтверджує застосування у війні в Україні надсучасної зброї, саме існування якої ще недавно заперечували у РФ, як і можливість її безпосереднього застосування у бойових діях, і тим більше в ударах по мирних містах. Путін говорить про застосування ракети "Циркон" як про величезне досягнення. А ми з вами знаємо, що цим "Цирконом" намагалися завдати удару по Києву, тобто по мирному місту. Це також за великим рахунком визнання Володимиром Путіним того факту, що він готовий застосовувати ракети із надсучасною зброєю по мирних кварталах України. А значить, може таким самим чином виступати і в ситуації, що стосується західних країн. Коли ми говоримо про цілі соціальної політики Володимира Путіна, про сімейні цінності, які російський диктатор завзято пропагує, ми не можемо помітити того, скільки взагалі зусиль і для якої саме мети вважає використати Путін. Вся ідея сімейних цінностей російського президента – це ідея репродукції, тобто відновлення населення. Якщо бути абсолютно конкретним, Володимиру Путіну потрібні нові солдати для тих війн, які Російська Федерація збирається вести і зараз, і у майбутньому. І він щиро занепокоєний тим, що йому не вистачить гарматного м'яса для здійснення всіх своїх амбітних планів, серед яких і знищення державності колишніх радянських республік, і намагання створити сферу впливу у Центральній Європі, а також такий світ, в якому мафія Путіна мала рівне право голосу з цивілізованими державами, насамперед зі Сполученими Штатами, і могла конкурувати із Китаєм. А людей для виконання цих амбітних цілей просто не вистачає, тому Путіну потрібно, щоб працювали його так звані соціальні, а насправді репродуктивні програми. Все інше залишається поза увагою російського президента вже з тієї простої причини, що на освіту, студентство, на всі пріоритети, які є важливими для країн цивілізованого світу, Путін витрачає і збирається витрачати в десятки, якщо не в сотні разів менше, ніж на військові потреби своєї банди. На військовий бюджет Російської Федерації йдуть трильйони рублів. Жодна освіта, жодна медицина не може похвалитися навіть мільярдами. І це все, що потрібно знати про подальший розвиток Російської Федерації, яку Володимир Путін хоче перетворити на державу-армію, в якій жінки просто будуть народжувати гарматне м'ясо для наступних авантюр Путіна та його спадкоємців. Це і є сутність цього послання федеральним зборам, яке до того ж ще й не було яскраво вираженого шовіністичного змісту. У перші ж хвилини свого послання Володимир Путін говорив про ювілей "російської весни" - так він перейменував пропагандистський мем про "Кримську весну". І це також дуже важливий момент для розуміння бачення Володимиром Путіним того, як має розвиватися ситуація у майбутньому.  Джерело Про автора. Віталій Портников, журналіст, лауреат Національної премії України ім. Шевченка Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів та колонок.

Читати повністю