Про це повідомляє кореспондент Еспресо Єгор Чечеринда. <img alt="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/295000_296000/295713_58_conv_new_960x380_0.webp" title="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною"> Вікторія Амеліна померла 1 липня від поранень, отриманих під час російського удару по Краматорську. 37-річна Амеліна була в ресторані Ria Lounge разом із групою колумбійських журналістів і письменників, коли окупанти завдали удару по будівлі.  <img alt="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/295000_296000/295712_WhatsApp_Image_2023-07-04_at_12.09.27_conv_new_960x380_0.webp" title="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною"> Фото: В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною   Після повномасштабного вторгнення Росії письменниця займалася документуванням воєнних злочинів окупантів у складі правозахисної організації Truth Hounds. Як писав PEN-Ukraine, Вікторія також працювала над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, яка незабаром має вийти друком за кордоном.  <img alt="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/295000_296000/295711_222_conv_new_960x380_0.webp" title="В Михайлівському золотоверхому прощаються із Вікторією Амеліною"> Фото: Єгор Чечеринда/Еспресо   Вікторія Амеліна стала 13-ю жертвою ударів по Краматорську 27 червня. У середу, 5 липня, чин прощання та поховання письменниці відбудеться у Львові. Її похоронять на Личаківському цвинтарі. Про Вікторію Амеліну Вікторія Амеліна народилася 1 січня 1986 року у Львові. У шкільні роки переїхала з батьком до Канади, однак невдовзі вирішила повернутися в Україну. 2007 року здобула ступінь магістра комп’ютерних технологій у НУ "Львівська політехніка" з відзнакою. У 2005–2015 роках працювала в міжнародних технологічних компаніях. 2014 року вийшов дебютний роман Вікторії "Синдром листопаду, або Homo Compatiens". Книжка ввійшла в десятку найкращих прозових видань за версією премії "ЛітАкцент року – 2014". Наступного року роман було перевидано, і він увійшов до короткого списку Премії Валерія Шевчука. Того ж 2015 року Вікторія Амеліна призупинила кар’єру в інформаційних технологіях, щоб присвятити себе письменницькій роботі. 2016 року вийшла її перша дитяча книжка "Хтось, або Водяне Серце". Наступна її книжка для дітей "Е-е-есторії екскаватора Еки" побачила світ у 2021 році. У 2017 році у "Видавництві Старого Лева" вийшов друком другий роман Вікторії "Дім для Дома". Книжка ввійшла до коротких списків національних та міжнародних премій: "ЛітАкцент року – 2017", Премії міста літератури ЮНЕСКО, Європейської літературної премії. Запорізька книжкова толока назвала "Дім для Дома" найкращою прозовою книжкою року. Тексти Вікторії Амеліної публікувалися в перекладах польською, чеською, німецькою, нідерландською та англійською мовами. Нещодавно роман "Дім для Дома" було перекладено іспанською мовою. Читайте також: Вікторія Амеліна - людина, що відразу ставала рідною У 2021 році Вікторія стала лауреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року вона заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області. Через повномасштабну війну Росії проти України Вікторія Амеліна стала не тільки письменницею. З літа 2022-го вона приєдналася до правозахисної організації Truth Hounds. Вікторія разом із командою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема у Капитолівці на Ізюмщині, де, зокрема, знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка. Водночас Вікторія розпочала роботу над своєю першою нон-фікшн книжкою англійською мовою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War, який незабаром має вийти друком за кордоном. У цій книжці Вікторія розповідає про українських жінок, котрі документують воєнні злочини, та їхнє життя під час війни. Ракетний удар по Краматорську Про обстріл Краматорська 27 червня першим в ефірі телемарафону повідомив очільник Донецької ОВА Павло Кириленко. Обстріл центру міста стався приблизно о 19:32. Станом на 23:00 було відомо, що від влучання снаряда у заклад харчування загинуло четверо людей, у тому числі 17-річна дівчина. Поранень різного ступеня тяжкості зазнали 42 людини, серед яких 8-місячне немовля. Володимир Зеленський прокоментував обстріл Краматорська, заявивши, що кожен такий прояв терору знову й знову доводить і нам, і всьому світу, що Росія заслуговує лише на одне за наслідками всього, що вона наробила – поразку й трибунал, справедливі та законні суди проти всіх російських убивць і терористів. 28 червня коригувальника ракетного удару затримали. Йому оголосили про підозру у державній зраді. Детальніше про перебіг подій читайте за посиланням.

Читати повністю