Про це йдеться у звіті Інституту вивчення війни (ISW). За даними експертів, Путін продовжує докладати зусиль, аби посіяти розбіжності всередині НАТО та між Україною й Альянсом, ймовірно, з метою підтримати зусилля Кремля щодо Чорноморської зернової ініціативи й підірвати довгострокову підтримку України з боку Заходу. "Посилення ударів російських військових по українській портовій і зерновій інфраструктурі та загрози морської ескалації в Чорному морі, ймовірно, мають на меті тиснути на Захід, щоб він мовчазно погодився на ці вимоги. Кремль регулярно використовує ескалаційну риторику, спрямовану на спонукання Заходу піти на поступки, і часто одні офіційні особи просувають таку риторику, тоді як інші офіційні особи вдають за бажання брати участь у переговорах", - йдеться у звіті ISW. Зазначається, що Кремль, схоже, намагається пом'якшити заяву міністерства оборони Росії від 19 липня про розгляд цивільних суден у Чорному морі як військових цілей. На думку аналітиків ISW, Росія маневрує, щоб зберегти можливість модифікувати чинну угоду, а не вести переговори про абсолютно нову, оскільки вона прагне отримати значні поступки від Заходу. Крім цього, російське МЗС, ймовірно, намагається довести, що Росія все ще є де-юре учасником, попри її вихід із зернової угоди, щоб мати можливість переглянути угоду на більш вигідних для неї умовах.  Закінчення дії "зернової угоди" та погрози Путіна 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. Водночас голова МЗС Дмитро Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. У ніч з 18 на 19 липня російські війська атакували Україну ракетами та БПЛА "Шахед": на Житомирщині постраждав об'єкт інфраструктури, на Одещині - багатоповерхівки та промисловий порт, у Херсоні горів будинок культури, а на Миколаївщині - об'єкти рекреаційної інфраструктури. Президент України Володимир Зеленський відреагував на нічну атаку РФ. Він заявив, що окупанти абсолютно свідомо цілили в інфраструктуру зернової угоди. У Мінагрополітики повідомили, що російська атака вивела з ладу значну частину зернової експортної інфраструктури порту Чорноморськ. На її відновлення знадобиться не менш як рік. У середу, 19 липня, російське міноборони опублікувало заяву із погрозами суднам, які прямуватимуть до чорноморських портів України. За їхніми словами, з 00:00 20 липня всі судна, що прямують в акваторії Чорного моря до українських портів, розглядатимуться як потенційні перевізники вантажів військового призначення. Терористи додали, що прапори країн, під якими йтимуть судна, будуть вважатися залученими до війни. Того ж дня Путін назвав умови повернення РФ до "зернової угоди" та зажадав їх негайного виконання. Головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що єдиною відповіддю Євросоюзу на погрози РФ обстрілювати українські судна із зерном може бути тільки збільшення військової допомоги Україні. У Білому домі попереджали, що російські війська можуть розширити свої цілі проти українських зернових об’єктів, включаючи атаки на цивільні судна в Чорному морі. У відповідь погрозам РФ Міністерство оборони України оголосило, що з 21 липня всі судна, що прямують до акваторії Чорного моря у напрямку морських портів РФ та українських портів на тимчасово окупованій території, Україна може розглядати як такі, що перевозять воєнні вантажі. У п'ятницю, 21 липня, заступник голови МЗС Росії Сергій Вершинін заявив, що РФ нібито має намір оглядати судна в Чорному морі перед тим, як вживати щодо них якихось заходів.

Читати повністю