Про це на брифінгу заявила прессекретар Білого дому Карін Жан-П'єр, передає Укрінформ. "Ці спроможності (оголошені в новому пакеті, – ред.) ставатимуть дедалі важливішими особливо зараз, коли Росія вийшла із "зернової угоди" та поновила атаки на портові міста, що ми побачили за останні два дні", - сказала вона. Речниця зауважила, що серед багатьох видів зброї та оснащення в новому пакеті містяться засоби для забезпечення безпеки портів та гаваней, які мають посилити захищеність портової інфраструктури України. Сполучені Штати продовжать підтримувати зусилля України задля забезпечення доступу зерна на міжнародні ринки, додала Жан-П'єр. Зазначимо, у середу, 19 липня, міністерство оборони США оголосило про надання Україні нового пакета військової допомоги, що включає зокрема боєприпаси та засоби протиповітряної оборони, які Пентагон назвав "критично важливими". Що відомо про "зернову угоду" Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу. У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня. Для її продовження окупанти вимагали: перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса" розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив. 17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили. Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії. 5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.  12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем. 19 липня стало відомо, що Україна розглядає можливість перевезення продовольства у рамках "зернової ініціативи" через територіальні води Болгарії та сусідньої Румунії.  Водночас російське міноборони опублікувало заяву із погрозами суднам, які прямуватимуть до чорноморських портів України. Того ж дня Путін назвав умови повернення РФ до "зернової угоди" та зажадав їх негайного виконання.

Читати повністю