Про це заявив міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс. "Важливо однозначно підкреслити: ні моя мета як міністра внутрішніх справ, ні мета Естонської держави не полягає в тому, щоби гнати на фронт українських чоловіків мобілізаційного віку, які тут проживають", - написав він, звертаючись до біженців. Міністр підкреслив, що українці є великою підтримкою для економіки Естонії. Водночас, якби Україна звернулася до Естонії по інформацію щодо біженців призовного віку, відмовити було б складно. Відмова означала б повернутися спиною до країни, яка перебуває в стані війни, зазначив Ляенеметс. "Однак слід сказати, що сьогодні (для видачі військовозобов'язаних чоловіків Україні, - ред.) у нас немає такої можливості згідно з міжнародним правом. Для цього потрібна окрема угода між країнами й щонайменше рішення на урядовому рівні", - підкреслив міністр. "Естонія нікого звідси не виганятиме, так само як і не працюватиме над тим, щоб відправити біженців, які знайшли тут притулок, назад на фронт", - додав він. 19 грудня президент Володимир Зеленський на пресконференції за підсумками 2023 року заявив, що Генштаб звернувся з питанням мобілізації додаткових 450-500 тис. українців. Міністр оборони Рустем Умєров, коментуючи заяву голови держави, сказав, що Україна хотіла б призвати чоловіків, які живуть у Німеччині та інших країнах Європи як біженці. При цьому в Міноборони підкреслили, що очільник відомства говорив не про механізм призову українців в інших країнах, а про необхідність донести до українців за кордоном, як важливо їм приєднатися до війська. Міністр юстиції Німеччини Марко Бушман заявив, що влада не видаватиме Україні чоловіків призовного віку. "Для мене важко уявити, як ми можемо примушувати людей з інших країн служити зі зброєю в руках, враховуючи, що, згідно з нашою конституцією, громадяни Німеччини не зобов'язані цього робити проти їхньої волі", - сказав він.

Читати повністю