Про це повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар в ефірі національного телемарафону.
За його словами, попри те, що Росія офіційно вийшла із "зернової угоди", своєю чергою Україна пропонує ООН і Туреччині, посередникам цієї ініціативи, продовжити її дію у тристоронньому форматі. Боднар пояснив, що вивіз українського зерна надзвичайно важливий для забезпечення глобальної продовольчої безпеки.
Він додав, що позиція Туреччини у цій ситуації, а саме готовність домовлятися з РФ, є традиційною політикою країни для того, щоб задовольнити свої інтереси. Також посол зазначив, що Туреччина прагне продовження медіаторських послуг, оскільки вона як посередник "зернової угоди" намагається знайти "золоту середину" і мінімізувати ризики.
"Давайте будемо чесними. Росія, вийшовши з угоди, заявила про те, що вона не гарантує безпеку. А це означає, що вони будуть обстрілювати порти, інфраструктуру і, можливо, кораблі. У цьому і ризик", - сказав Боднар
Він також зазначив, що, можливо, росіяни не будуть вдаватися до виконання усіх погроз, про які вони кажуть, однак загроза залишається і це впливатиме, зокрема, на шипінгові компанії та страхування.
Водночас посол розповів, що Україна створила відповідний фонд гарантування цих ризиків.
"Ми так само маємо можливості залучати кораблі й компанії, які готові надавати ці кораблі для перевезення зерна. З нашої точки зору, це можна реалізувати навіть не використовуючи цей маршрут, який вже був погоджений, а через територіальні води Румунії та Болгарії. Це також можливий варіант, щоб мінімізувати ризики", - наголосив він.
Також Боднар додав, що у цьому випадку має бути відповідальність міжнародної спільноти, аби з одного боку допомогти Україні реалізувати такий сценарій, а з іншого - тиснути на Росію для того, щоб упередити її можливі атаки.
Що відомо про "зернову угоду"
Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували.
У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу.
У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня.
Для її продовження окупанти вимагали:
перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT
поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування
скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів
відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса"
розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив.
17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили.
Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії.
5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.
12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше.
16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН.
У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.
18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.
Читати повністю
