Про це заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, пише Укрінформ. "Я глибоко занепокоєна рухом Росії до припинення Чорноморської зернової ініціативи, попри зусилля ООН та Туреччини. Існує ризик, що це принесе продовольчу небезпеку дуже багатьом уразливим країнам по усьому світу", - сказала президентка. Також вона наголосила, що ЄС усіма наявними засобами продовжуватиме працювати для забезпечення продовольчої безпеки й активно використовуватиме "коридори солідарності" на кордонах з Україною. "Чорноморська ініціатива надала додаткові 35 мільйонів тонн. Тож ми, напевно, будемо продовжувати вивозити аграрну продукцію з України на глобальний ринок через "коридори солідарності". Але важливим є розблокувати Чорне море та продовжувати експорт цим шляхом", - додала Урсула фон дер Ляєн. Що відомо про "зернову угоду" Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу. У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня. Для її продовження окупанти вимагали: перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса" розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив. 17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили. Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії. 5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.  12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. Згодом міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен відреагувала на вихід Росії зі "зернової угоди", назвавши це "дуже жалюгідним".

Читати повністю