Про це сказав речник Державного департаменту США Меттью Міллер під час брифінгу. "Росія призупинила участь у Чорноморській зерновій ініціативі. Це стало останнім ударом по глобальних постачаннях продовольства. Через кілька годин Кремль запустив ракети та ударні безпілотники по зерновому хабу України, порту Одеси. А сьогодні речник президента Путіна пригрозив безпеці українських кораблів, які наважаться везти продовольство міжнародними водами", - сказав речник. Міллер зазначив, очевидно, що Росія продовжує використовувати продовольство як зброю війни. Цього разу це вплине не лише на жителів України, а й на світові пропозиції та на ціни продуктів харчування. "Шістдесят п'ять відсотків цих поставок було відправлено до деяких з найбільш уразливих країн і людей у світі. Світ не повинен бути обдурений останньою брехнею Москви. Вплив цих дій уже відчувається, особливо на Близькому Сході та Африці", - зауважив він. Він підкреслив, що від початку повномасштабної агресії РФ в Україні ціни на продовольство зросли на 22%, а за останню добу стрибнули ще більше. "У результаті нелюдських та односторонніх рішень Москви за останні 24 години ми вже спостерігаємо сплеск світових цін на пшеницю, кукурудзу та сою. Тим часом Росія продовжує отримувати рекордні прибутки від експорту зерна", - заявив представник Держдепартаменту США. Попри заяви Кремля про протилежне, ООН разом із ЄС, Британією і США докладали зусиль, аби Росія могла експортувати своє продовольство. Міллер нагадав, що країни G7 не накладали жодних санкцій на російський експорт продуктів та добрив. За його словами, з моменту реалізації у серпні 2022 року Чорноморська зернова ініціатива успішно стабілізувала ціни на продовольство. У рамках цієї угоди в країни всього світу було відправлено понад 32 млн метричних тонн зерна та продуктів харчування, у тому числі еквівалент майже 18 млрд буханців хліба, більша частина яких була направлена в країни, що розвиваються, і найбільш вразливі верстви населення в Африці та Афганістані. "Для мільйонів людей залежать від українського зерна, щоб прогодувати свої сім'ї. Ми закликаємо уряд Росії скасувати своє рішення і негайно розширити, розширити та повністю реалізувати ініціативу, а також припинити атаки на інфраструктуру, яка має вирішальне значення для глобальної продовольчої безпеки", - сказав представник Держдепу. Американська сторона також висловила сподівання, що всі країни переконаються в тому, що саме РФ несе відповідальність "за те, що їжа не потрапляє до тих, хто її потребує, і Росія повинна негайно змінити курс". Що відомо про "зернову угоду" Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу. У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня. Для її продовження окупанти вимагали: перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса" розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив. 17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили. Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії. 5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.  12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. Згодом міністр закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен відреагувала на вихід Росії зі "зернової угоди", назвавши це "дуже жалюгідним".

Читати повністю