На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 18 липня. Цивільні кораблі знову в небезпеці в Чорному морі <img alt="зерно, зернова угода" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287583_zerno_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="зерно, зернова угода"> Фото: gettyimages   Головною темою обговорення світових медіа було подорожчання цін на продукти через зупинку зернової угоди Росії з Україною. За словами The New York Times, це "струсить світові продовольчі ринки". За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, до війни Україна була п’ятим за величиною експортером пшениці у світі, на неї припадало 10% експорту. Україна входить до трійки найбільших світових експортерів ячменю, кукурудзи та ріпакової олії, повідомляє Gro Intelligence, компанія, що займається сільськогосподарськими даними. За даними ООН, вона також є найбільшим експортером соняшникової олії, на яку припадає 46% світового експорту. У понеділок Росія заявила, що виходить з угоди, яка дозволяла експорт зерна з України через Чорне море, доки не будуть виконані її вимоги щодо послаблення санкцій на власний експорт сільськогосподарської продукції. Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена рік тому за посередництва ООН і Туреччини, щоб пом’якшити глобальну продовольчу кризу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Росія заблокувала українські порти, заблокувавши кораблі для перевезення її зерна, що призвело до рекордного зростання світових цін. Угоду продовжували тричі, останній раз у травні. Термін останнього продовження закінчився в понеділок. Близько 33 мільйонів метричних тонн українського зерна та олійних культур було відправлено в рамках цієї ініціативи протягом минулого року, що призвело до зниження світових цін на продукти харчування. Світові лідери поспішили засудити рішення Росії. Президент комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн звинуватила Росію в "цинічному кроку", а посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд назвала цей крок "актом жорстокості". Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він "глибоко розчарований" рішенням Москви, і що мільйони людей, які стикаються з голодом, "заплатять за це". Він також сказав, що минулого тижня надіслав пропозиції президенту Росії Володимиру Путіну, щоб сприяти виконанню вимог Москви. Як пише CNN, у Білому домі заявили, що угода мала "критичне значення» " для зниження цін на продукти харчування в усьому світі, які різко зросли після вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року. "Рішення Росії призупинити участь у Чорноморській зерновій ініціативі погіршить продовольчу безпеку та завдасть шкоди мільйонам уразливих людей у всьому світі", — заявив у заяві Адам Ходж, речник Ради національної безпеки США. Ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій торговій біржі підскочили на 2,7% до 6,80 доларів за бушель, а ф'ючерси на кукурудзу зросли на 0,94% до 5,11 доларів за бушель, оскільки трейдери побоюються скорочення поставок основних продуктів харчування. Глобальний індекс цін на продовольство, складений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, досяг історичного максимуму в березні 2022 року, але відтоді неухильно падав. Падіння експорту продовольства, викликане виходом Росії з угоди, може змінити цю тенденцію. Керолайн Бейн, головний економіст Capital Economics, сказала CNN, що багатші країни менш схильні до негативних наслідків, ніж деякі країни Близького Сходу та Африки. У Politico пишуть, що після виходу з зернової угоди цивільні кораблі більше не є безпеці в Чорному морі. Адже у Кремлі заявили, що північний захід Чорного моря знову "тимчасово небезпечний". Відмова Москви продовжити Чорноморську зернову ініціативу, означає "скасування гарантій безпеки судноплавства, згортання морського гуманітарного коридору, і відновлення режиму тимчасово небезпечного району в північно-західній частині Чорного моря". Президент Української зернової асоціації, розповів ВВС, що її члени визначили альтернативні шляхи експорту зерна, зокрема через порти на Дунаї. Однак ці порти будуть менш ефективними, що зменшить кількість зерна, яке Україна може експортувати, і підвищить вартість його транспортування. США закликають Україну до рішучого прориву на фронті <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/251000_252000/251103_296379212_376654504647634_6775160670643162916_n_new_960x380_0.webp"> Фото: Генштаб ЗСУ   Іншою важливою темою продовжує залишатися український контрнаступ. Зокрема, у The Washington Post написали статтю, яку назвали: "Україна прагне підірвати оборону Росії, оскільки США закликають до рішучого прориву". Журналісти відзначають, що українські командири ще не використали широкомасштабну наступальну тактику, якій їх навчили, оскільки Київ каже, що йому потрібно більше зброї для ведення війни, якої хоче Вашингтон. "Україна досягає обмежених успіхів у своєму контрнаступі проти російських військ, але ще не застосувала більш масштабні операції, які, на думку американських чиновників, могли б забезпечити прорив, кажуть офіційні особи та аналітики, що посилює питання серед деяких головних прихильників України щодо того, чи зможе Київ рухатися досить швидко, щоб відповідати обмеженому запасу боєприпасів і зброї", - відзначають у виданні. Через п’ять тижнів довгоочікуваної операції українські війська намагаються послабити російську оборону, стріляючи артилерією та ракетами та надсилаючи невеликі групи саперів на великі мінні поля, які утворюють крайнє кільце оборони противника. Але темпи прогресу в трьох основних областях уздовж величезної лінії фронту протяжністю в тисячу кілометрів викликали занепокоєння на Заході, що уряд президента Володимира Зеленського може не завдати такого потужного удару, як міг би. В основі нових оцінок операції, яку Київ розпочав на початку червня після кількох місяців підготовки, лежить дискусія про тактику, яка найкраще дозволить Україні проникнути через міцно укріплені російські лінії та відвоювати достатню територію, щоб потенційно підштовхнути президента Володимира Путіна до відмови від своєї мети. Західні офіційні особи та аналітики кажуть, що українські військові наразі використовували підхід, заснований на виснаженні, шляхом обстрілу артилерією та ракетами командних, транспортних і матеріально-технічних пунктів у тилу російських позицій, замість того, щоб виконувати те, що західні військові офіційні особи називають "загальнозбройними" операціями, які включають скоординовані маневри великих груп танків, бронетехніки, піхоти, артилерії та, іноді, авіації. Українське військове керівництво стверджує, що, не маючи авіаційної потужності, вони повинні уникати непотрібних втрат проти супротивника, який має набагато більший резерв новобранців та зброї. Щоб зберегти живу силу, Україна виставила лише чотири з десятка підготовлених бригад у поточній кампанії.

Читати повністю