1. Я думаю, що раптовий кінець цієї угоди з перших днів був гарантованим. І скільки часу вона протриває було невідомо. 2. Ключовим питанням сьогодні є не те, що робити, раз окупанти вийшли з угоди. Ключове питання — що робилось, щоб підготуватись до цього моменту. Від самого початку угоди я трактував її як час, необхідний для пошуку інших рішень. Тому, чи будувались "сухі порти", чи збільшувались можливості експорту залізницею, дорогою? Чи є зброя для гарантування безпеки перевезення? 3. Рішенням вийти з угоди Путін поставив себе в ще більш дебільну ситуацію. Ок. Ми веземо зерно на цивільному кораблі. Вони, що віддадуть наказ його топити? Читайте також: Чому Ердоган заговорив про Євросоюз Це свідоме знищення цивільного судна. Не те щоб вони на це були не здатні, але на це судно ж дивиться весь світ. Друге, рішення про знищення цивільного судна матиме наслідком створення безпекової зони через надання зброї для знищення російського флоту. Така зброя в нас вже частково є. Третє. Туреччина може організувати конвой для кораблів із зерном. І що буде робити Путін в такій ситуації, топити турецькі військові кораблі? Джерело Про автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцист Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Читати повністю