У Болгарії парламент підтримав скасування заборони на імпорт українського зерна після 15 вересняЧитати повністю

Про його смерть повідомили у Херсонській ОВА. "Передчасно пішов з життя колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації Геннадій Лагута. Висловлюємо щирі співчуття родині покійного та поділяємо її горе. Розуміємо гіркоту втрати усіх, хто знав, любив і поважав Геннадія Миколайовича", - йдеться у повідомленні. Причину смерті в ОВА не вказують. Натомість обраний в окрузі на Херсонщині народний депутат України Сергій Хлань у Facebook повідомив, що Геннадій Лагута помер в лікарні. За його словами, ексочільника ОВА "довели до самогубства". "Він був головою Обласної адміністрації як раз в перший період вторгнення. Це його звинувачували в здачі Херсонщини, хоча в його обов'язках немає жодного слова про підготовки до оборони, такі завдання не ставились до моменту повномасштабного вторгнення та керівництво військами", - написав Хлань. У коментарях до допису він зазначив, що колишній голова Херсонщини, ймовірно, вжив смертельну дозу пігулок і навимсно вчинив самогубство. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/305000_306000/305542_photo_2023-09-17_13-37-05_new_960x380_0.webp"> Фото: Sergey Khlan / фейсбук   Депутат наголосив, що це саме Лагута облаштував Херсонську обласну адміністрацію у Кропивницькому. Водночас, за його словами, справи щодо держзради ексчиновника так і не завели. "А знаєте, що справи щодо держзради по ньому так і немає? Є карна справа по скарзі дружини Колихаєва, яка вважала, що її чоловік задешево продав машину Лагуті. І от цією справою, суто цивільною, займалось ціле СБУ... Від мене єдина претензія до Геннадія, що він не захищався. Мовчав. Хоча йому було що розповісти цікавого. Мене просив не розповсюджувати те, про що мені розповідав, але обов’язково прийде на це свій час", - додав нардеп Хлань. Що відомо про колишнього очільника Херсонської ОДА У квітні 2008 - грудні 2010 року Геннадій Лагута працював начальником центру технічної охорони Управління Державної служби охорони (ДСО) при Управлінні МВС України в Херсонської області. Згодом був заступником директора комунального підприємства Херсонської міської ради "Сервіс-центр". З грудня 2020 до жовтня 2021 року очолював посаду заступника голови Херсонської обласної ради від "Партії Ігоря Колихаєва "НАМ ТУТ ЖИТИ!". З 26 жовтня 2021 до 9 липня 2022 року працював головою Херсонської обласної державної адміністрації. Згідно з офіційними даними, звільнився з посади за власним бажанням, його посаду обійняв Дмитро Бутрій У лютому 2023 року СБУ оголосила Лагуті підозру за двома статтями - шахрайство і підроблення документів. Зазначалося, що навесні 2022 року Лагута попросив у місцевої підприємиці надати йому автомобіль для "службових цілей". Жінка зробила це, а поки вона перебувала закордоном, ексочільник ОВА вирішив приватизувати транспортний засіб за допомоги приватного нотаріуса. Таким чином, він отримав від нотаріуса довіреність, яка уповноважила його розпоряджатися даним авто (у тому числі продати, передати в оренду на умовах на свій розсуд). Далі посадовець "продав" цей автомобіль своєму підлеглому – керівнику патронатної служби Херсонської ОВА, а на наступний день той "перепродав" його своєму керівнику назад.Читати повністю

Про його смерть повідомили у Херсонській ОВА. "Передчасно пішов з життя колишній голова Херсонської обласної державної адміністрації Геннадій Лагута. Висловлюємо щирі співчуття родині покійного та поділяємо її горе. Розуміємо гіркоту втрати усіх, хто знав, любив і поважав Геннадія Миколайовича", - йдеться у повідомленні. Причину смерті в ОВА не вказують. Натомість обраний в окрузі на Херсонщині народний депутат України Сергій Хлань у Facebook повідомив, що Геннадій Лагута помер в лікарні. За його словами, ексочільника ОВА "довели до самогубства". "Він був головою Обласної адміністрації як раз в перший період вторгнення. Це його звинувачували в здачі Херсонщини, хоча в його обов'язках немає жодного слова про підготовки до оборони, такі завдання не ставились до моменту повномасштабного вторгнення та керівництво військами", - написав Хлань. У коментарях до допису він зазначив, що колишній голова Херсонщини, ймовірно, вжив смертельну дозу пігулок і навмисно вчинив самогубство. <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/305000_306000/305542_photo_2023-09-17_13-37-05_new_960x380_0.webp"> Фото: Sergey Khlan / фейсбук   Депутат наголосив, що це саме Лагута облаштував Херсонську обласну адміністрацію у Кропивницькому. Водночас, за його словами, справи щодо держзради ексчиновника так і не завели. "А знаєте, що справи щодо держзради по ньому так і немає? Є карна справа по скарзі дружини Колихаєва, яка вважала, що її чоловік задешево продав машину Лагуті. І от цією справою, суто цивільною, займалось ціле СБУ... Від мене єдина претензія до Геннадія, що він не захищався. Мовчав. Хоча йому було що розповісти цікавого. Мене просив не розповсюджувати те, про що мені розповідав, але обов’язково прийде на це свій час", - додав нардеп Хлань. Що відомо про колишнього очільника Херсонської ОДА У квітні 2008 - грудні 2010 року Геннадій Лагута працював начальником центру технічної охорони Управління Державної служби охорони (ДСО) при Управлінні МВС України в Херсонської області. Згодом був заступником директора комунального підприємства Херсонської міської ради "Сервіс-центр". З грудня 2020 до жовтня 2021 року очолював посаду заступника голови Херсонської обласної ради від "Партії Ігоря Колихаєва "НАМ ТУТ ЖИТИ!". З 26 жовтня 2021 до 9 липня 2022 року працював головою Херсонської обласної державної адміністрації. Згідно з офіційними даними, звільнився з посади за власним бажанням, його посаду обійняв Дмитро Бутрій У лютому 2023 року СБУ оголосила Лагуті підозру за двома статтями - шахрайство і підроблення документів. Зазначалося, що навесні 2022 року Лагута попросив у місцевої підприємиці надати йому автомобіль для "службових цілей". Жінка зробила це, а поки вона перебувала закордоном, ексочільник ОВА вирішив приватизувати транспортний засіб за допомоги приватного нотаріуса. Таким чином, він отримав від нотаріуса довіреність, яка уповноважила його розпоряджатися даним авто (у тому числі продати, передати в оренду на умовах на свій розсуд). Далі посадовець "продав" цей автомобіль своєму підлеглому – керівнику патронатної служби Херсонської ОВА, а на наступний день той "перепродав" його своєму керівнику назад.Читати повністю

Про це повідомляє Telegraph з посиланням на дані Центру інформаційної стійкості (CIR). Збройні сили Азербайджану нарощують свій військовий потенціал поблизу Вірменії та розмалювали свою техніку "воєнними знаками", подібними до тих, які використовувала російська армія перед вторгненням в Україну. Дані розвідки підтверджють заяви Вірменії про те, що Азербайджан готується до війни. У центрі уваги нарощення сил знаходиться прикордонна зона навколо Нагірного Карабаху. CIR підтвердив посилення активності на азербайджанських базах, а також виявив збільшення авіарейсів між Азербайджаном і військовим аеродромом у союзному Ізраїлі, а також протидію військовим маневрам Ірану – союзника Вірменії. "Цілком можливо, що це звичайні переміщення, але аналіз інших доступних даних з відкритих джерел може додатково вказувати на нарощування військової сили", — зазначив Кайл Глен, дослідник CIR. Військова символіка Азербайджану — це перевернута буква "A" і стилізована буква "F", яка наноситься переважно на армійські піхотні вантажівки та бронетранспортери. Азербайджан не пояснив символи, але російські військові використовували символи "V" і "Z" як ідентифікатори бойових груп до того, як вони вторглися в Україну в лютому 2022 року, і, як і в Росії, азербайджанські націоналісти також прийняли ці військові позначки як аватари та логотипи. Для вірменського уряду наміри Азербайджану зрозумілі. "Ми стурбовані тим, що може початися нова війна або, принаймні, широкомасштабне нарощування агресії", — заявив Ваган Костанян, заступник міністра закордонних справ Вірменії. Що відомо про конфлікт між Вірменією та Азербайджаном Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном щодо Нагірного Карабаху триває вже понад 30 років, з кінця 1980-х років. При СРСР територія належала Азербайджанській РСР, а населяли її переважно вірмени. В 1991 році регіон оголосив про "незалежність" і назвався Нагірнокарабаською Республікою, це відбувалось за підтримки Вірменії. Під час збройного конфлікту 1988-1994 років у сепаратистському регіоні загинуло 30 тисяч людей. Нагірний Карабах і кілька прилеглих районів Азербайджану перейшли під контроль вірменських збройних сил. В результаті сотні тисяч людей, переважно етнічні азербайджанці, стали біженцями та внутрішньо переміщеними особами. У листопаді 2020 року, після чергового загострення ситуації, Азербайджан взяв під контроль райони навколо Нагірного Карабаху та символічне місто Шуша (Шуші). На наступний день після захоплення Шуші прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян, президент Азербайджану Ільхам Алієв і президент Росії Володимир Путін підписали мирну угоду про припинення війни в регіоні. За умовами договору за Вірменією і Азербайджаном закріплені території, на яких перебували війська на момент підписання документа. Уздовж лінії зіткнення розгорнуто російську миротворчу місію. З того часу в регіоні періодично ставалися військові конфлікти. Останнє загострення почалося в березні цього року, коли через стрілянину загинули люди. 14 травня Азербайджан і Вірменія погодилися вжити подальших заходів для делімітації кордону. Сторони підтвердили своє визнання так званої Алматинської декларації, яка підтверджує територіальну цілісність Вірменії (29 800 кв. км) та Азербайджану (86 600 кв. км). Точна делімітація кордонів буде визначена шляхом переговорів. 22 травня президент Азербайджану Ільхам Алієв під час пресконференції у Литві заявив, що підписання мирної угоди між країнами неминуче. Глава держави висловив сподівання, що це принесе мир на Кавказ і зазначив, що хоча території Азербайджану знаходилися під окупацією майже 30 років, країна готова до мирної угоди. Натомість на перемовинах з Алієвим прем'єр Вірменії Нікол Пашинян офіційно погодився визнати територію Нагірного Карабаху суверенними землями Азербайджану. Зі свого боку азербайджанська сторона гарантує дотримання прав і свобод вірменської національної меншини. Ці домовленості передбачають припинення існування не визнаної у світі "Нагірнокарабаської Республіки" та її "органів влади". Домовленості Пашиняна й Алієва були досягнені без участі Кремля й здатні покласти край багаторічному кровопролиттю й напруженню у Карабасі. Посередниками виступили країни Євросоюзу та США. 29 травня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян заявив, що наразі немає узгодженого проєкту угоди про мир з Азербайджаном, який можна було б підписати. 5 червня секретар Ради безпеки Вірменії Армен Григорян заявив, що Азербайджан й Вірменія можуть вже до кінця цього року укласти мирну угоду. 1 вересня Азербайджан і Вірменія звинуватили одне одного в обстрілах своїх територій уздовж спільного кордону на північний захід від Нагірного Карабаху. 9 вересня у невизнаному Нагірному Карабаху відбулися так звані президентські вибори. Україна заявила, що засуджує їхнє проведення та не визнає результати. 14 вересня прем’єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтерв’ю Politico заявив, що миротворці РФ провалили свою місію в Нагірному Карабасі. 16 вересня Ельхан Нурієв, член спілки Офіцерів України, голова оборонного штабу Нагорного Карабаху (1992-1993), розказав, що Росія перекидає вагнерівських бойовиків з Карабаху через Лачинський коридор до Вірменії Читати повністю

Станом на 12:00 17 вересня фіксується незначне підняття рівня води у ставку-охолоджувачі. Наразі він становить 15,95 мЧитати повністю