Про це повідомляє Еспресо.TV із посиланням на&nbsp;фінансовий портал "Мінфін".<img class="infographics-img" style="height:1312px;width:2000px;" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/367000_368000/367735_petrol-20.11.2024_new_2000x1312_0.webp" alt="вартість пального 20.11.2024">У середньому пальне в Україні 21 листопада продають за такими цінами:&nbsp;бензин А-95 преміум – 58,61&nbsp;грн/л&nbsp;бензин А-95 –&nbsp;55,66 грн/лбензин А-92 – 53,23 грн/лдизельне пальне – 52,04 грн/лавтомобільний газ – 35,43 грн/лНаявність пального на заправках в Україні: де купити найдешевше, а де продають найдорожчеЗа даними "Мінфіну", А-95 "преміум" є на заправках переважної частини мереж АЗС у більшості областей України на підконтрольній території. Найдешевше у середньому цей вид пального продають у мережі АЗС "Маркет" (працює у Дніпропетровській, Закарпатській, Київській, Львівській, Миколаївській і Хмельницькій областях)&nbsp;- &nbsp;в середньому по 53,49&nbsp;грн/л. Найдорожче - по 62,98 грн/л у мережі АЗС "Автотранс" на Полтавщині. На Луганщині бензин А-95 "преміум" відсутній на заправках.А-95 на підконтрольній Україні території можна купити в усіх областях, крім Луганської, у більшості мереж АЗС. Найдешевше - по 52,95&nbsp;грн/л у мережі АЗС "Авантаж 7" (працює у Вінницькій, Київській, Хмельницькій областях), найдорожче - по 58,99 грн/л у мережі АЗС SOCAR (працює у Київській, Львівській, Миколаївській Одеській, Полтавській, Черкаській областях).А-92 відсутній на АЗС у Луганській області. В інших областях на підконтрольній Україні території найдешевше його можна купити по 51,99 грн/л у мережі&nbsp;АЗС Mango на Вінниччині,&nbsp;найдорожче - по 55,99 грн/л у мережі "Паралель" на Київщині та Донеччині.Дизельне пальне можна придбати майже в усіх мережах АЗС у всіх областях на підконтрольній території України. На Луганщині цього виду пального немає на АЗС. Найдешевше дизельне пальне можна придбати&nbsp;по 46,20 у мережі АЗС "Фактор" на Житомирщині.&nbsp;Найдорожче дизельне пальне - по 55,99 грн/л у мережі АЗС SOCAR.Прогнози щодо цін на пальне18 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт про підвищення акцизного податку на паливо.&nbsp;Законопроєкт був зареєстрований задля наближення національного законодавства до стандартів ЄС. Він набув чинності з 1 вересня 2024 року&nbsp;та передбачає встановлення графіку щорічного збільшення акцизного податку на різні види пального&nbsp;до 1 січня 2028 року.Зокрема, на кінцевому етапі встановлять такі ставки: на бензин - 359 євро за 1000 л, на дизельне пальне - 330 євро за 1000 л, на скраплений газ - 70 євро за 1000 літрів.Утім&nbsp;експерт паливного ринку та директор консалтингової компанії "А-95" Сергій Куюн вважає, що в найближчі місяці різкого зростання цін на пальне не передбачається."Можливо, це буде звучати дивно, втім&nbsp;жодних змін в цінах на бензин та дизпальне не передбачається. І це було передбачувано. Оскільки ринок готується до акцизів й відповідно всі компанії завозять чималу кількість пального. Фактично ринок стає переповненим і постає завдання&nbsp;- продати пальне. Тобто&nbsp;у вересні пальне будуть&nbsp;продавати&nbsp;ще з низьким акцизом. Відтак, підстав для різкого збільшення цін на пальне немає", - пояснив Куюн в ефірі Еспресо.Читати повністю

Про це повідомляє пресслужба АТ "Укрзалізниця".Зазначено, що розклад руху потягу розробили таким чином, аби пасажири могли зручно пересісти в напрямку Відня (менше 3-х годин подорожі), Мюнхена, Інсбрука, Цюріха та Зальцбурга. Стверджується, що час очікування не перевищуватиме 2 години. Водночас враховані пересадки до інших європейських країн, зокрема Румунії та Словенії.Потяг вирушатиме з Києва щодня о 10:16 та буде в Будапешті о 06:00. У зворотному напрямку поїзд відправлятиметься о 22:40, а в українську столицю прибуватиме о 19:11.Вартість квитка для купейного вагону становитиме близько 3 тис. грн."У новому графіку передбачено рекордні 20 міжнародних залізничних сполучень – вп'ятеро більше у порівнянні з довоєнним періодом. Призначенню цього рейсу передувало багато дипломатичної роботи, щоб саме широкі вагони – звичні для українців купе та СВ – у кількості не менше 8 на рейс змогли доставити українців з та до столиці Угорщини. Саме тут знаходиться аеропорт імені Ференца Ліста, найбільший аеропорт регіону, багато рейсів якого мають зручні стиковки з новим українським поїздом", - розповів голова правління Укрзалізниці Олександр Перцовський.19 жовтня Укрзалізниця запустила продаж квитків через чат-боти у Viber та Telegram для поїздки на Київській дитячій залізниці, зокрема на "Столичний" експрес.Читати повністю

Про це повідомили нардепи Ярослав Железняк та Ірина Геращенко.За відповідний законопроєкт проголосували 253 народні депутати. Відповідно до ухваленого законопроєкту, під час дії воєнного стану продовжується дія контракту тих військовослужбовців, які вперше самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертували, а потім добровільно прибули до місця проходження служби й висловили готовність продовжити її. Читайте також: Яка різниця між СЗЧ та дезертирством: пояснення військового адвоката ЛеонтьєваДля таких військових поновлюють виплати грошового забезпечення, здійснення продовольчого, речового й інших видів забезпечення, пільг і соціальних гарантій."Командир частини впродовж 72 годин із дня прибуття таких військовослужбовців має поінформувати у письмовій формі ВСП. Але йдеться лише про разовий дозвіл. Це шанс для тих, хто пішов в СЗЧ, повернутися в частину",  - уточнила Ірина Геращенко.Розпочаті кримінальні проваджені щодо кримінальних правопорушень, передбачених статтями 407 і 408 Кримінального кодексу України, стосовно таких військовослужбовців, не є підставою для відмови у продовжені військової служби таких військовослужбовців та дії їхнього контракту."Якщо військовослужбовець вирішив повернутися, завдяки цьому законопроєкту настає право, коли командир сам має право поставити його на посаду, давати йому розпорядження і відповідне грошове забезпечення. Але при цьому судові процеси тривають і потім справи можуть закривати або не закривати. Судова система  зараз перевантажена, й іноді на таке рішення витрачають від 2 до 6 місяців", - прокоментував ухвалений законопроєкт нардеп Олександр Федієнко в кулуарах Верховної Ради, де працювала кореспондентка Еспресо Тетяна Голунова. Він додав, що цей законопроєкт, умовно кажучи, діятиме до 1 січня й торкатиметься всіх військовослужбовців які вирішать повернутися до військових підрозділів до цього часу. "Після 1 січня все повернеться на свої місця і вже не діятиме право цього законопроєкту, коли військовий зможе повернутися у військову частину і його відразу поставлять на забезпечення і відразу виплачувати грошове забезпечення. Знову діятимуть ті самі судові процеси", - додав він.Народна депутатка Ірина Фріз зауважила, що в першому  читанні фракція "Європейської Солідарності" не підтримувала цього законопроєкту, адже перша редакція, за її словами, фактично дозволяла легалізацію СЗЧ. Проте до другого читання в документ внесли низку правок."Закон має тимчасову дію. Тобто всі, хто зараз у СЗЧ, мають право повернутися до 1 січня 2025 року, щоб поновитися на військовій службі.  Кримінальна процедура, яка відкрита проти тих, хто пішов у СЗЧ, буде тривати паралельно і закриватися у встановленому порядку за рішенням суду або не закриватися. Закон діє і є сигналом для всіх, хто сьогодні є в СЗЧ, що вони можуть повернутися на військову службу, відновитися й отримувати в повному обсязі те грошове забезпечення, яке вони мали до вперше здійсненого СЗЧ. Отже, законопроєкт, який сьогодні ухвалила ВРУ, відрізняється від того, що було в першому читанні, він дійсно надає можливість повернути значну кількість людей, яка пішла в СЗЧ, для відновлення на військовій службі", - уточнила Ірина Фріз.З початку 2022 року до вересня 2024-го Офіс генерального прокурора зареєстрував майже 60 тис. кримінальних проваджень за фактом самовільного залишення частини (СЗЧ) і близько 30 тис. щодо дезертирства    Читати повністю

Про це сказав народний депутат Микола Княжицький, передає кореспондентка Еспресо Тетяна Голунова.За його словами, законопроєкт передбачає, що в кожній школі має бути тривожна кнопка та огорожа, проте не зазначено, за чиї кошти це має бути втілено."Ті школи, де, вибачте, батьки багатші, вже давно це зробили. Ті, в кого немає такої можливості, не можуть цього зробити. Законопроєкт цього не передбачає", - сказав Княжицький.Він нагадав, що в серпні була прийнята постанова про те, що всі школи мають мати укриття, проте коштів на це не було передбачено. Водночас рішенням Кабінету міністрів було передбачено, що школи, які не мають укриття, повинні припинити свою роботу. "А таких шкіл дуже багато, особливо в малих населених пунктах. Було прийнято компромісне рішення - їм дозволило возити на автобусах дітей в укриття до сусідів в приватні будинки, підвали, ще якісь установи, де можна заховати цих дітей. Але питання вирішено не було", - зазначив депутат.Читайте також: У 2030 році брак учителів, імовірно, становитиме 108 тисяч педагогів, - засновниця громадської спілки "Освіторія" ЛитвинВін наголосив, що підходи до освіти в Україні потрібно "кардинально змінити". За словами Княжицького, позитивним моментом є те, що в проєкті державного бюджету, за який проголосувала Рада, врахували потреби фінансування освіти порівняно з першим читанням. "Бо в першому читанні це була повна ганьба. Але навіть в тому, за що ми проголосували, було абсолютно чітко вказано, наприклад, що харчуванням забезпечуються учні початкових класів. Хоча президент у Верховній Раді казав, що це вирішено для всіх учнів. Те саме стосується мінімальної зарплати вчителів. Те саме стосується дуже багатьох інших шкільних питань", - резюмував народний депутат.Про законопроєкт Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що Верховна Рада в четвер, 21 листопада, прийняла в першому читанні законопроєкт №11543 про безпеку в закладах загальної середньої освіти.За його словами, законопроєкт передбачає, що засновник закладу загальної середньої освіти зобов’язаний забезпечити здійснення в закладі заходів із забезпечення безпеки, виконання вимог охорони праці та пожежної безпеки.Крім того, керівник закладу зобов'язаний сприяти проведенню профілактичної діяльності серед здобувачів освіти з метою запобігання вчиненню ними правопорушень.З метою створення безпечного освітнього середовища керівники закладів загальної середньої освіти зобов’язані:вживати заходів для запобігання та/або недопущення чи припинення заподіяння шкоди учасникам освітнього процесу;визначати правила перебування осіб на території та у приміщеннях закладу освіти;забезпечувати огородження території закладу;облаштовувати заклад технічними засобами охорони, зокрема системами термінового виклику поліції.Читати повністю

Розвідувальні служби Великої Британії «в терміновому порядку» вивчають повідомлення про те, що у четвер, 21 листопада, країна-агресорка Росія під час атаки на українське місто Дніпро запустила міжконтинентальну балістичну ракету.Читати повністю