Про це повідомляє "Німецька хвиля". Центральна Азія стала для Німеччини по-справжньому важливим із політичного погляду регіоном після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Джерела в апараті канцлера ФРН Олафа Шольца повідомляють, що за зачиненими дверима глави центральноазіатських держав засуджували дії Путіна в Україні і висловлювали тривогу з приводу того, яка країна може стати наступною жертвою президента РФ. Однак при цьому в Берліні розуміють, що країни Центральної Азії тісно пов'язані з Росією, залежать від неї, тому змушені дуже ретельно дозувати критику. Крім того, на зустрічі обговорювалося запобігання обходу Росією санкцій та постачання енергоносіїв до ФРН. Так, у Берліні відзначили "аномальне" зростання, з одного боку, німецького товарообігу з країнами Центральної Азії, а з іншого – цих країн з Росією, що свідчить про обхід санкційного режиму. Однак Казахстан заявив про готовність "співпрацювати" з Німеччиною щодо перекриття каналів обходу санкцій. Важливість "подальших зусиль щодо запобігання обходу санкцій" наголосили також лідери Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану у підсумковій декларації саміту. Німеччина, своєю чергою, зацікавлена в центральноазіатській сировині, у тому числі в рідкісноземельних металах, у постачанні "зеленого" водню в майбутньому, а в найближчій перспективі – нафти. Казахстан, зокрема, готовий збільшити постачання на нафтопереробний завод у німецькому місті Шведт нафтопроводом "Дружба". Проблема, однак, у тому, що цей трубопровід проходить територією Росії. Нагадаємо, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на саміті заявив, що його країна підтримує рішення ЄС щодо санкцій проти Росії за агресію щодо України і не дасть Москві можливість їх обійти, також виступає за мирні переговори. Читати повністю

Блінкен наголосив, що припинення роботи американського уряду миттєво ускладнить функціонування Державного департаменту
Читати повністю

Азербайджан визнає територіальну цілісність Вірменії та не має наміру продовжувати військові дії на її території. Про це заявив у п’ятницю, 29 вересня, президент Азербайджану Ільхам Алієв, якого цитує Радіо Свобода.Читати повністю

Про це йдеться у повідомлення суду, інформує "Європейська правда". Вірменія в позові просить Міжнародний суд ООН про тимчасові заходи, які Азербайджан зобов’язаний виконати через, як стверджує Єреван, дискримінацію вірменського населення Карабаху. Серед іншого, від Баку вимагають вивести весь військовий і правоохоронний персонал з усіх цивільних установ у Нагірному Карабаху, сприяти доступу місії ООН та Червоного Хреста до регіону та забезпечити комунальні послуги. Читайте також: Нагірний Карабах: що чекає на регіон після швидкої операції Азербайджану Також Вірменія хоче, аби Азербайджан зобов’язали "утримуватися від каральних дій проти нинішніх або колишніх політичних представників або військовослужбовців Нагірного Карабаху", не руйнувати будь-якого пам’ятника геноциду вірмен 1915 року, та визнати документи, які видавала влада невизнаного Нагірного Карабаху. Конфлікт між Вірменією та Азербайджаном 19 вересня міністерство оборони Азербайджану оголосило про початок "антитерористичних заходів локального характеру" для відновлення конституційного ладу в Карабаху. У МЗС Вірменії заявили, що таким чином Азербайджан проводить "етнічні чистки".  У центрі Єревана почалися сутички протестувальників з поліцією. Станом на ранок 20 вересня, за даними Радіо Азатутюн, внаслідок зіткнень біля будівлі уряду в Єревані, попередньо, постраждали  щонайменше 34 людини, з них 16 - співробітники поліції, 18 - цивільні. 20 вересня влада Нагірного Карабаху повідомила про припинення вогню. Президент Азербайджану заявив, що "всі завдання в регіоні" були виконані. Голова МЗС Вірменії Арарат Мірзоян виступив із заявою, у якій закликав ООН створити миротворчу місію у Нагірному Карабасі для забезпечення там стабільності й безпеки. 22 вересня в Азербайджані заявили про амністію вірменським військовим Нагірного Карабаху, які складуть зброю. Президент Франції Емманюель Макрон висловив "безумовну" підтримку Вірменії у конфлікті з Азербайджаном. Він наголосив, що Франція продовжить надавати підтримку як на гуманітарному, так і на політичному рівні 25 вересня протестувальники в Єревані анонсували в країні загальну акцію непокори в найближчі три дні.  Голова Європейської партії Вірменії Тигран Хзмалян прокоментував події в Єревані та зазначив, що Росія намагається вислати з Карабаху тисячі людей для перевороту у країні. 27 вересня стало відомо, що під час "антитерористичних заходів" у Нагірному Карабаху загинуло 192 азербайджанських військовослужбовці, ще 511 зазнали поранень. Станом на вечір 29 вересня з Нагірного Карабаху до Вірменії прибули близько 100 тис. біженців. Напередодні президент Азербайджану Ільхам Алієв заявив, що Баку визнає територіальну цілісність Вірменії. Також він додав, що на території його країни більше немає "сірих зон".Читати повністю

Ситуація на лінії між Лиманом і Куп'янським залишається напруженою
Читати повністю