Про що у тексті: Курс гривні та експорт зерна. Чому вони взаємозалежні Чи може транзит через Польщу замінити порти Чому насправді польські фермери бояться українського збіжжя У якому становищі українські аграрії та чи сіятимуть вони зерно далі Курс гривні напряму залежить від зерна За три місяці нового маркетингового року (починається 1 липня) Україна експортувала 6,5 млн тонн зернових та зернобобових (дані Держмитслужби на 29 вересня). Це на 2 мільйони тонн менше, аніж було на кінець вересня 2022. Якщо ж порівнювати експорт лише за вересень, то різниця ще більша. З 1 по 29 вересня цього року Україна експортувала 1,95 млн тонн зернових і зернобобових, тоді як з 1 по 30 вересня минулого року – 4,27 млн т.  При цьому якщо до повномасштабного вторгнення основний валютний виторг Україна отримувала від експорту металургії, то за сім місяців цього року на чорні метали припало менш як 10% експорту. На товари рослинного походження припало 33%. <img alt="експорт-імпорт" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/307000_308000/307296_zed_07_L_new_960x380_0.webp" title="експорт-імпорт"> Фото: Держстат "Можна сказати, що зараз курс гривні напряму залежить від зерна, – каже голова Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки Олег Нів’євський. – Загалом є багато факторів, які впливають на курс національної валюти. Основне – це потоки валюти в Україну і з України. І тут нам важливий експорт, бо це надходження валюти в країну. Кожен відсутній долар через непродане зерно – це послаблення гривні. І його потрібно покрити коштом чогось іншого. Зараз це донорська допомога. І якщо її не буде, то, в принципі, це призведе до послаблення нашого обмінного курсу".  Експорт до Польщі важливий, але він не замінить порти Через гучні зернові суперечки між Україною та Польщею, складається враження, що саме Польща є основним покупцем українського збіжжя. Експорт зерна до Польщі й через Польщу справді зріс, але він не може замінити дунайські та чорноморські порти. "У нас арифметика експорту така: через Дунай наразі можна перевалювати максимально 3 млн тонн агропродукції. Залізницею  – це 1,2 млн тонн в місяць. І автотранспорт – 800 тисяч тонн. Але ці 2 млн тонн, які можна експортувати залізницею та вантажівками – це не лише через Польщу, а усі п’ять країн-сусідів, – каже Олег Нів’євський. – Тобто, в цілому виходить, що через Дунай та західні переходи й "шляхи солідарності" можна експортувати максимум 5 млн т на місяць". До порівняння, за прогнозами Української зернової асоціації, у цьому маркетинговому році Україна зможе експортувати 48 млн тонн зернових та олійних. Аби їх вивести з країни до наступного урожаю, треба щомісяця експортувати 4-5 млн тонн.  "Для нас важливий і експорт до Польщі, і транзит через Польщу, оскільки він відкриває шлях до Італії, Іспанії, Німеччини, інших країн Західної Європи, – каже Олег Нів’євський. – З іншого боку, ситуація з війною показала, що і в Польщі, і в інших країнах ЄС теж залюбки споживають наше зерно. Там значно зросли обсяги експорту: є попит з боку їхніх споживачів, переробних підприємств, тваринників, бо у них м’ясна промисловість і тваринництво зростають".  Через сухопутні шляхи українське продовольство вивозять до румунського порту Констанца або до балтійських портів Польщі, насамперед до Гданська, та Німеччини (Росток). Однак є проблема з дефіцитом вагонів-хопперів для перевезення зерна. Скажімо, найбільший хоппер Крюківського вагонобудівного заводу вміщає 79 тонн. Натомість один балкер-зерновоз може вміщати 20-30 тис. тонн.  При цьому Олег Нів’євський зазначає, що за останні півтора року як з українського боку, так і з боку країн-партнерів проробили колосальну роботу, аби збільшити пропускну спроможність альтернативних шляхів експорту українського продовольства.  "Зараз основне питання – не суперечки з Польщею, а безпека портів. Нам треба ППО ставити, щоб захищала порти, бо Росія мало не щодня лупить по Одещині. Це наша основна проблема", – каже він.  Чому польський уряд послухав фермерів, а не переробників Заборона Польщі на експорт зерна з України – це приклад того, як політична логіка перемагає економічну, вважає Олег Нів’євський. "У Польщі дуже багато дрібних фермерів, і це значна частина електорату.  Десь бачив, що для партії “Право і справедливість” фермери становлять близько 16-17% виборців. Це дуже велика електоральна сила, яку вони просто не можуть ігнорувати – таку частку не можна ігнорувати, – каже Олег Нів’євський. – У Польщі середній обсяг фермерського господарства – 11 га. У нас в селі в середньому народ тримає стільки городу. Тому фермерів там багато і, грубо кажучи, вони живуть у теплиці – для них це хобі, яке підтримується дотаціями. Їх не можна назвати справжнім бізнесом, орієнтованим на прибуток. У нас сільське господарство – і дрібні фермери, і агрохолдинги – це справжній бізнес, певною мірою дикий, який уміє боротись у дуже складних умовах. І через це вони бачать сильну конкуренцію з боку нашого агробізнесу, і намагаються захиститися". 15 жовтня у Польщі пройдуть вибори. І далі тамтешня влада має врахувати, що попри те, що фермери – це велика частина електорату, в економічному плані це лише 2% ВВП. "Кількісно фермерів багато, але економічно – це 2% ВВП. Харчова промисловість – це більша частинка ВВП. Цих підприємств менше, вони консолідованіші, тому в електоральному плані вони не такі цікаві. Але економічно переробники потужніші, і їм потрібно наше зерно для того, щоб виробляти конкурентно спроможну продукцію, – каже Олег Нів’євський. – Насправді Польщі потрібен імпорт з України, аби подолати продовольчу інфляцію. Тобто і політично їм також вигідно буде мати дешевшу продукцію від нас. Я не сумніваюся, що ця турбулентність більше пов'язана з виборами, і економічний інтерес все-таки переможе. Уже зараз ситуація переходить у конструктивне русло".  <img alt="зерно, пшениця, комбайн" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/297000_298000/297508_zerno7_reuters_new_960x380_0.webp" title="зерно, пшениця, комбайн"> Фото: reuters Через проблеми з експортом українські фермери відмовляються сіяти озимі Насправді від ситуації, що склалась з експортом зерна, найбільше потерпають українські фермери. Через проблеми зі збутом цього року багато аграрії заявляють, що скорочуватимуть площі під озимими.  "Наразі прогнозів, наскільки меншими можуть бути посіви озимих через проблеми з експортом, я не бачив. Але очікування, що вони будуть меншими. В Україні уже другий рік поспіль середні ціни на зернові менші за собівартість виробництва. Другий рік поспіль фермери на нулі або в мінусі, і дуже важко такий тиск витримати, – каже Олег Нів’євський. –  Така низька ціна в Україні через те, що логістика дуже дорога. Урожай немає куди вивозити. Я говорив з другом, який працює на 5000 га. Він каже: кукурудза перезимує в полях, подивлюсь, чи буду збирати її, а сіяти озиму не буду. Фермери переорієнтовуються на олійні культури, вони дорожчі, тож меншу частку забере логістика. А більше у нас і нема на що переорієнтовуватися. Ягоди чи ще щось? Це, по-перше, впирається в ринок, народ біднішає, менше людей собі може дозволити купувати дорожчі продукти".  Єдиний, хто зараз на коні – виробники курятини: зерно дешеве, цикл виробництва курятини доволі короткий, відкритий ринок ЄС.  "Цикл виробництва свинини трішечки довший, але коштом дешевого зерна є всі шанси там наростити виробництво. Але це дуже такий контрольований бізнес. Маленьким фермерам робити фактично немає що. Знайти капітал, щоб його розвивати можуть хіба що середні та великі виробники, – каже Олег Нів’євський. – Заявляти, що нас врятує переробка, можуть хіба комуністичні економісти або політики-популісти.  Що таке переробка чи те ж тваринництво? Це, по-перше, дуже ризикове виробництво. Якщо зерно там посіяв, зібрав, поклав, і воно лежить, то за тваринами треба доглядати. Технології дорожчі. А якщо якась хвороба бабахне, все стадо потрібно вирізати. А куди збувати? На внутрішньому ринку купівельна спроможність падає". Читати повністю

Україна щомісяця суттєво нарощує власні виробничі можливості, однак нам потрібно ще "немало часу" для досягнення тих рівнів, коли наша країна буде самодостатньою.Читати повністю

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Африка зацікавлена не тільки в купівлі української зброї, а й у розміщенні її виробництва на своїй території.Читати повністю

Про це повідомляє Урядовий портал. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Форумі оборонних індустрій заявив, що у проєкті Державного бюджету України на 2024 рік збільшено видатки на підготовку виробництва продукції оборонного призначення у 7 разів — до 55,8 млрд грн.  "Сьогодні український ВПК переживає нове народження. Ми запускаємо нові виробництва. Розширюємо ті, які давали результати до початку повномасштабного вторгнення. Інвестуємо у нові технології та нові розробки.  Працюємо з партнерами", - зазначив очільник Уряду. За словами Дениса Шмигаля, у 2023 році Уряд започаткував декілька експериментальних проектів щодо виробництва різного типу безпілотників. Системно спрощуємо бюрократичні процедури для виробництва різноманітних видів техніки та озброєння. Зокрема, він додав, що приватний сектор - ключовий партнер, і Україна готова допомагати всім, хто виробляє якісну зброю для нашої армії.  Як повідомив Денис Шмигаль, на сьогодні Україна вже співпрацює з країнами-партнерами щодо відновлення західної військової техніки. Крім того, опрацьовуються питання щодо створення в Україні замкнутого циклу виробництва озброєння, військової техніки, боєприпасів та їх елементів.  Що відомо про Форум оборонних індустрій Вперше президент України Володимир Зеленський згадав про Форум оборонних індустрій на початку серпня на конференції послів України в Ужгороді. Вже 17 серпня він анонсував проведення восени першого Форуму оборонних індустрій, який покликаний зібрати українських та іноземних виробників зброї й дати новий безпековий імпульс для світу. Зеленський додав, що Форум запланований, як перша фіксація досягнень оборонно-промислового комплексу України. "Продемонструвати те, що ми вже вміємо. Розглянути те, що можемо додати до наших можливостей, зокрема через створення нових виробництв в Україні, через локалізацію з партнерами. А також, звичайно, ми маємо дати новий безпековий імпульс для всіх у світі, хто так само як і ми, цінує свою державність і свободу. Нації мають право на захист. Будуємо арсенал вільного світу разом", - наголосив президент. Згодом, 16 вересня, Зеленський повідомив, що вже 86 провідних оборонних компаній світу – а це 21 країна – підтвердили свою участь у Форумі оборонних індустрій, який відбудеться в Україні цієї осені. За його словами, підготовка Форуму оборонних індустрій триває, інтерес до нього дуже високий, а це повністю відображає силу й потенціал України. 25 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що участь у Форумі оборонних індустрій у Києві підтвердили 165 оборонних компаній з 26 країн. Під час Форуму оборонних індустрій у п'ятницю, 29 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій і першого у світі флоту морських дронів.Читати повністю

Про це повідомляє Урядовий портал. Прем’єр-міністр Денис Шмигаль під час виступу на Форумі оборонних індустрій заявив, що у проєкті Державного бюджету України на 2024 рік збільшено видатки на підготовку виробництва продукції оборонного призначення у 7 разів — до 55,8 млрд грн.  "Сьогодні український ВПК переживає нове народження. Ми запускаємо нові виробництва. Розширюємо ті, які давали результати до початку повномасштабного вторгнення. Інвестуємо у нові технології та нові розробки.  Працюємо з партнерами", - зазначив очільник Уряду. За словами Дениса Шмигаля, у 2023 році уряд започаткував декілька експериментальних проектів щодо виробництва різного типу безпілотників. Системно спрощуємо бюрократичні процедури для виробництва різноманітних видів техніки та озброєння. Зокрема, він додав, що приватний сектор - ключовий партнер, і Україна готова допомагати всім, хто виробляє якісну зброю для нашої армії.  Як повідомив Денис Шмигаль, на сьогодні Україна вже співпрацює з країнами-партнерами щодо відновлення західної військової техніки. Крім того, опрацьовуються питання щодо створення в Україні замкнутого циклу виробництва озброєння, військової техніки, боєприпасів та їх елементів.  Що відомо про Форум оборонних індустрій Вперше президент України Володимир Зеленський згадав про Форум оборонних індустрій на початку серпня на конференції послів України в Ужгороді. Вже 17 серпня він анонсував проведення восени першого Форуму оборонних індустрій, який покликаний зібрати українських та іноземних виробників зброї й дати новий безпековий імпульс для світу. Зеленський додав, що Форум запланований, як перша фіксація досягнень оборонно-промислового комплексу України. "Продемонструвати те, що ми вже вміємо. Розглянути те, що можемо додати до наших можливостей, зокрема через створення нових виробництв в Україні, через локалізацію з партнерами. А також, звичайно, ми маємо дати новий безпековий імпульс для всіх у світі, хто так само як і ми, цінує свою державність і свободу. Нації мають право на захист. Будуємо арсенал вільного світу разом", - наголосив президент. Згодом, 16 вересня, Зеленський повідомив, що вже 86 провідних оборонних компаній світу – а це 21 країна – підтвердили свою участь у Форумі оборонних індустрій, який відбудеться в Україні цієї осені. За його словами, підготовка Форуму оборонних індустрій триває, інтерес до нього дуже високий, а це повністю відображає силу й потенціал України. 25 вересня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що участь у Форумі оборонних індустрій у Києві підтвердили 165 оборонних компаній з 26 країн. Під час Форуму оборонних індустрій у п'ятницю, 29 вересня, президент України Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій і першого у світі флоту морських дронів.Читати повністю