Джеймс Гіппі: «Україна досягла функціональної поразки російського Чорноморського флоту» 
Читати повністю

Дехто із учасників прибуде на Прикарпаття прямісінько з фронту.   Серед учасників зустрічі "Слово у війні" на Via Carpatia 2023 - військові письменники та волонтери - Олександр Лисак, Олена Лотоцька, Катерина Флекман, Сергій Дзюба, Артемій Кірсанов, Валерія Борщевська, Володимир Скоростецький, Андрій Лотоцький, Віктор Янкевич, Олена “Ластівка” Мокренчук, Рустам Дмитрук, Андрій Гуменюк, Ольга Донеччанка, Олег Бородай, Оксана Весна, Ілля Тітко та інші.  У програмі - творчі зустрічі, авторські читання, презентації книжок, майстер-класи, виступи бардів. Усі події “Слова у війні” проходитимуть на площі перед Івано-Франківським національним драмтеатром ім. Івана Франка. Крім того, запланована окрема дитяча програма - вона зосередиться у фойє Драмтеатру. Детальну програму Літературно-мистецької зустрічі “Слово у війні” можна знайти тут: "Людству потрібні герої, людство повинно за когось триматися, - каже кураторка “Слова у війні” Тетяна Пилипець, директорка Львівської бібліотеки імені Романа Іваничука, співзасновниця Форуму військових письменників та літературно-мистецького фестивалю “Кальміюс”. - Серед усього жаху війни українці віднайшли шанс триматися своїх Героїв. Нам більше не потрібні ні імпортовані, ні вигадані персонажі. Саме військові автори - провідники до розуміння поняття героїзації. Вони є героями, а своїми творами декодовують нам це поняття. За ними постає проста і велична суть українського Воїна. Для тих, хто заанґажований у темі війни, але позбавлений можливості тіснішої комунікації, події зразка зустрічі "Слово у війні" - це не тільки про "фронтову" літературу, а й про відчуття нерозривного звʼязку між автором і читачем, цивільним і військовим, між українцями… Зрештою, це точка, де мусить розмитись поняття "ми і вони". "Воєнна література сьогоднішньої України - це кевлар, відрефлексоване піксельне сьогодення, дзеркало нашої доби, - розповідає Олександр Лисак, автор-воїн, офіцер 54-ої ОМБр ім. Гетьмана Мазепи. - Україна зараз воює, виборюючи елементарне, Богом дане право на волю, свободу, незалежність. В літературі законсервовані в слові наша воля до перемоги, наш біль від втрат, і звісно, невгасима віра у перемогу. Усі ці рефлексії мають зараз величезну цінність. Бо це те, що є зараз. Це творення в сучасній українській літературі мілітарного контексту, позбавленого шароварства, салоїдства і зручних для агресивного, збожеволілого сусіда штампів й архетипів щодо нас".       Шостий Мистецько-інтелектуальний форум Via Carpatia проходитиме під гаслом "Майбутнє традиції: українське у глобальному світі".   В межах Via Carpatia 2023 буде проведено шість панельних дискусій: "На перехресті. Доля традиції в глобалізованому світі", "Вийти з тіні. Позиціонування України в світі", "Еміграція та солідарність. Між консервацією давнього і просуванням сучасного", "Становлення Збройних Сил та волонтерства. Роль традиції в модернізації", "Віднайдення себе. Війна як тригер національного самопізнання" і "Церква між традицією та майбутнім". Серед спікерів – Віталій Портников, Йосиф Зісельс, Микола Княжицький, Мирослава Барчук, Анжеліка Рудницька, Ростислав Держипільський, Ольга Сало, Ельміра Аблялімова, Тетяна Пилипець, Володимир В’ятрович, Богдан Тихолоз, Віталій Гайдукевич, Марина Сингаївська, Леонід Фінберг, Антін Борковський та інші.  Усі дискусії можна буде дивитися у прямому етері телеканалу "Еспресо". Традиційно під час Via Carpatia відбудеться вручення премії імені видатного друга України, польського філософа та літописця Гуцульщини Станіслава Вінценза "За гуманістичне служіння та внесок у розвиток регіонів". Форум Via Carpatia 2023 відбувається за фінансової підтримки Українського культурного фонду. Літературно-мистецьку зустріч “Слово у війні” підтримав Український інститут книги. При цьому зміст подій Форуму не є офіційною позицією УКФ та УІК. Via Carpatia 2023: https://viacarpatia.org/2023/  Ініціатор Форуму - Микола Княжицький/ Генеральний телепартнер - канал “Еспресо”, генеральний радіопартнер - “FM Галичина”. Читати повністю

Про це інформує Офіс генпрокурора.  Зазначається, що 30-річний уродженець Дагестану, який перебував у складі 94-ого полку оперативного призначення росгвардії, погрожував жительці Херсонської області, прагнучи вступити з нею в статевий зв’язок. "Протягом тривалого часу він приходив до жінки та, залякуючи груповим зґвалтуванням, чинив над нею сексуальне насильство. Попри скарги постраждалої на погане самопочуття, військовослужбовець РФ не припиняв насильства, натомість змушував приймати невідомі препарати", - йдеться у повідомленні.  Вказано, що він також вихвалявся тим, що затримує та катує місцевих жителів. 10 серпня військовослужбовцю російської армії повідомили про підозру у порушенні законів та звичаїв війни (ст. 438 КК України). Наразі, за фактом вчинення сексуального насильства та залякування цивільної мешканки Херсонщини, щодо нього до суду скерували обвинувальний акт.  Примітка: згідно зі статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою в скоєнні злочину і не може бути кримінально покарана, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. 4 вересня ще одному військовому з РФ оголосили підозру в порушенні законів та звичаїв війни. Він змушував вживати алкоголь і ґвалтував дівчат на окупованій частині Херсонської області.  Читати повністю

Про це інформує Trend.az. Вірменія підписала Римський статут у 1999 році, але не ратифікувала його. Цьогоріч 1 вересня уряд направив до парламенту проєкт про затвердження. У вівторок було ратифіковано Римський статут Міжнародного кримінального суду. Таким чином Вірменія зобов'язується виконувати рішення про ордер на арешт російського диктатора Володимира Путіна. Що передувало 17 березня, Міжнародний кримінальний суд у Гаазі видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна та уповноваженої у справах дітей у РФ Марії Львової-Бєлової. 24 березня Конституційний суд Вірменії визнав, що зобов'язання за Римським статутом відповідають конституції країни. У квітні у Вірменії заявили, що попри ратифікацію Римського статуту, яким керується Міжнародний кримінальний суд, уряд країни "не має наміру та бажання" арештовувати Путіна. 1 вересня уряд Вірменії надіслав Римський статут до Національних зборів на ратифікацію. 5 вересня Росія почала вимагати, щоб влада Вірменії пояснила бажання ратифікувати Римський статут. 13 вересня прем'єр-міністр Микол Пашинян оголосив, що Вірменія повністю ратифікує Римський статут та наголосив, що це не має відношення до відносин країни з РФ. 28 вересня у Вірменії заявили, що ратифікація не зобов'яже до арешту Путіна.  Читати повністю

Про це він сказав в інтерв'ю TVN24. Відповідаючи на запитання, чому на заході не було представників Польщі, посол сказав, що "це питання до польської сторони, тому що Польща була однією з перших, кого запросили на цей захід". "Ми запросили всіх із дружніх нам країн, у тому числі й підприємства оборонної промисловості. Польща однією з перших отримала це запрошення, тому ми чекали на участь польської сторони", – додав він. За словами дипломата, брати участь чи ні – "це суверенне рішення кожної країни". "Ми надішлемо запрошення, а держава вже буде вирішувати, приймати це запрошення чи ні, виходячи зі своїх інтересів. Тому ми з повагою ставимося до таких рішень, але це не привід звинувачувати Україну в тому, що Польщі там немає", - сказав Зварич. Реакція Польщі Польський міністр держактивів Яцек Сасін в ефірі Radio ZET заявив, що Polska Grupa Zbrojeniowa (найбільший польський державний оборонний концерн) "не отримала запрошення як компанія". Він також заявив про "низку недружніх жестів з боку України" останнім часом. На думку міністра, Київ робить ставку на зміну влади в Польщі. "Це матиме негативний вплив на Україну", - сказав Сасін. Згодом міністр державних активів Польщі Яцек Сасін офіційно вибачився за попередню заяву. "Після розмови з президентом Polska Grupa Zbrojeniowa (оборонної компанії, – ред.) я отримав інформацію, що PGZ отримала запрошення… З огляду на вищевикладене, я виправляю свою заяву. Прошу вибачення за непорозуміння", – додав Сасін. При цьому, концерн PGZ також прокоментував ситуацію, підкресливши "постійне й тісне двостороннє співробітництво" з Україною та згадавши зокрема домовленість про обслуговування танків Leopard 2A4, які західні країни передали Збройним Силам України. Водночас речниця PGZ Беата Перковська підтвердила, що концерн отримував від України лист із запрошенням на Форум оборонних технологій, але через "інші обставини" не зміг узяти в ньому участь – що, однак, відбулося "за узгодженням із українською стороною". У день проведення Міжнародного форуму, 29 вересня, президент Володимир Зеленський оголосив про створення Альянсу оборонних індустрій, до якого можуть приєднатися виробники зброї та військової техніки з усього світу. Читати повністю