Класичний морквяний торт (пиріг) Інгредієнти: Для коржів морква – 250 г чорнослив без кісточок - 120 г горіхи грецькі - 50 г олія - 150 мл три яйця мед - 25 г цукор - 160 г борошно пшеничне - 230 г кориця мелена - половина чайної ложки розпушувач - дві чайні ложки <img alt="рецепт морквяного тортУ" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/307000_308000/307545_mork_recipe_new_2000x1392_0.webp" title="рецепт морквяного тортУ"> Для крему сметана жирна – 400 г цукрова пудра – 80 г цукор ванільний - 8 г Для прикрас чорнослив - 30 г горіхи грецькі - 20 г Для підготовки форми рослинне масло борошно пшеничне Покроковий рецепт приготування морквяного торта: просіюємо борошно  заливаємо чорнослив гарячою водою  залишаємо на п’ять хвилин обсмажуємо горіхи на сухій сковороді чистимо моркву  миємо її та натираємо на дрібній тертці вбиваємо у чашу яйця додаємо рідкий мед і цукор збиваємо віночком вливаємо олію перемішуємо зливаємо з чорносливу воду обсушуємо   дрібно нарізаємо  горіхи рубаємо на крупну крихту додаємо горіхи та чорнослив у чашу з яєчною сумішшю перемішуємо туди ж відправляємо терту моркву  перемішуємо всипаємо борошно, розпушувач та корицю замішуємо густе  тісто  вмикаємо духовку та розігріваємо її до 180 градусів форму для випікання змащуємо олією та посипаємо борошном розділяємо тісто на дві рівні частини викладаємо одну частинку у форму випікаємо пів години корж у гарячій духовці при температурі 180 градусів  виймаємо корж із форми  остуджуємо те ж саме робимо з другою частиною тіста гострим ножем розрізаємо кожен корж уздовж на рівні частини з'єднуємо сметану, цукрову пудру та ванільний цукор збиваємо у пишну масу змащуємо три коржі кремом  викладаємо  їх один на одного зверху має бути перевернута верхівка одного з коржів змащуємо верх і боки морквяного торта з чорносливом і горіхами сметанковим кремом розрівнюємо за допомогою широкого ножа прикрашаємо морквяний торт горіхами та чорносливом ставимо морквяний торт зі сметанним кремом у холодильник  даємо настоятись дві години. Смачного!  Читати повністю

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) внесло до переліку міжнародних спонсорів війни три найбільші китайські нафтогазові компанії. НАЗК стверджує, що China National Offshore Oil Corporation (Cnooc Group), China Petrochemical Corporation (Sinopec Group) та China National Petroleum Corporation (CNPC) продовжують реалізовувати спільні проєкти з Росією та через сплату податків фінансувати стратегічну галузь РФ. China National Petroleum Corporation – найбільша китайська національна нафтогазова корпорація та одна з найбільших світових енергетичних компаній з видобутку нафти та газу. Прибуток корпорації у 2022 році зріс більш ніж удвічі, збільшившись до $21 млрд на тлі глобального скорочення постачання нафти, частково через війну в Україні. China National Petroleum Corporation має значну інтеграцію з найбільшими компаніями РФ у сфері нафтогазової галузі, а також урядом держави-терориста. Серед основних спільних проєктів: ВАТ "Ямал СПГ" (спільний проєкт з підсанкційною компанією ПАТ "Новатек", у якому CNPC володіє 20% акцій); проєкт "Арктик СПГ-2" (спільний проєкт з підсанкційною компанією ПАТ "Новатек", у якому CNPC володіє часткою 10%); газопровід "Сила Сибіру" (CNPC та підсанкційний АТ "Газпром" є операторами газопроводу); нафтопровід "Сковородино-Мохе-Дацин" тощо. "Володіючи часткою компаній в РФ, CNCP сплачує значні податки до бюджету агресора, що дає змогу продовжувати цю війну. Так, сума податку на прибуток "Ямал СПГ" у 2022 році становила близько 80 млрд руб., або $1,14 млрд", – повідомило НАЗК. Крім того, у вересні 2022 року "Газпром" і CNPC домовилися перейти на оплату послуг в національних валютах (рублях і юанях), що посилює та стабілізує російський рубль, попри санкції. Sinopec Group – друга за величиною державна компанія Китаю, яка займається видобутком викопного палива та спеціалізується на переробці сирої нафти. Ще наприкінці березня 2022 року представник Sinopec заявив, що китайська державна енергетична компанія продовжуватиме купувати сиру нафту та газ у Росії, навіть якщо захід посилить санкції у відповідь на вторгнення РФ в Україну. Корпорація володіє 10% відсотками акцій ПАТ "Сибур Холдинг", при цьому за І півріччя 2023 року російський холдинг сплатив до бюджету держави-агресора податків на суму 33 млрд руб., або $347 млн. Sinopec через підконтрольну "Соихл Гонконг Холдинг Лімітед" також володіє часткою 40% у ТОВ "Амурський газохімічний комплекс". 2022 року ця компанія сплатила до бюджету РФ 2,1 млрд руб., або $30 млн податків. Cnooc Group – третя за величиною національна нафтова компанія Китаю після CNPC та Sinopec. Вона є найбільшим морським видобувачем нафти та газу в КНР. Дочірня компанія Cnooc Limited, як і інша китайська компанія CNPC, мають по 10% акцій у проєкті "Арктик СПГ-2", що розташований на півострові Гидан в Арктичному регіоні Росії. Капітальні вкладення для запуску "Арктик СПГ-2" на повну потужність оцінюють у $21,3 млрд. Від початку повномасштабного вторгнення компанія продовжувала активно нарощувати співпрацю з Росією. У липні 2023 року добудовано та спущено на воду першу лінію зрідження природного газу (ЗПГ) на плавучій основі гравітаційного типу, так званий "плавучий завод", проєкту "Арктик СПГ-2". Участь у його відкритті брав особисто президент країни-агресорки Володимир Путін. Росія з 1 січня 2023 року терміном на три роки підвищила ставку з податку на прибуток для експортерів ЗПГ з 20% до 34%. Це означає, що податки від експорту зрідженого природного газу майже вдвічі (+70%) збільшать наповнення бюджету країни агресорки. Реалізація цього проєкту може збільшити частку РФ на світовому ринку зрідженого природного газу майже вдвічі – до 15%. Проєкту "Арктик СПГ-2" особливу увагу приділяє російська пропаганда. Як пишуть їхні ЗМІ, він є "перепусткою" за кордон, оскільки зріджений газ не підпадає під санкції чи інші вторинні обмеження. Читати повністю

Цьогоріч Міністерство аграрної політики прогнозує врожай на рівні понад 79 млн тонн. Для внутрішніх потреб нам достатньо близько 25% зібраного зерна, а решту треба експортувати.Читати повністю

Про це інформує пресслужба НАЗК.  До переліку міжнародних спонсорів війни потрапили компанії: China National Offshore Oil Corporation (CNOOC Group), China Petrochemical Corporation (Sinopec Group) та China National Petroleum. Corporation (CNPC). CNOOC Group є третьою за величиною національною нафтовою компанією Китаю: вона найбільший морський видобувач нафти та газу в КНР.  "Дочірня компанія CNOOC Limited, як і інша китайська компанія CNPC, мають по 10% акцій у проєкті "Арктик СПГ-2", що розташований на півострові Гидан в Арктичному регіоні РФ. Капітальні вкладення для запуску проєкту "Арктик СПГ-22 на повну потужність оцінюються у 21,3 млрд дол. США", - йдеться у повідомленні.  Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну компанія не припинила співпрацю з країною-агресоркою: у липні добудували та спустили на воду першу лінію зрідження природного газу (ЗПГ) на плавучій основі гравітаційного типу проєкту "Арктик СПГ-2". Участь у його відкритті брав особисто Володимир Путін.  "Реалізація цього проєкту може збільшити частку Росії на світовому ринку зрідженого природного газу до 15%, наразі її частка складає близько 8%", - пояснюють у НАЗК.  Друга за величиною державна компанія Китаю, яка займається видобутком викопного палива та спеціалізується на переробці сирої нафти, Sinopec Group наприкінці березня 2022 року заявила, що продовжить купувати сиру нафту та газ у Росії, навіть якщо країни Заходу посилять санкції проти РФ.  Компанія володіє 10% відсотками акцій ПАТ "Сибур Холдинг": за перше півріччя цього року тільки російський холдинг сплатив РФ податків на суму 33 млрд рублів (347 млн дол).  "Sinopec через підконтрольну "Соихл Гонконг Холдинг Лимитед" також володіє часткою 40% у ТОВ "Амурский газохимический комплекс". У 2022 році, цим підприємством було сплачено податків на суму 2,1 млрд руб. (або 30 млн дол. США) до бюджету РФ", - додали в НАЗК.  Найбільша китайська національна нафтогазова корпорація та одна з найбільших світових енергетичних компаній з видобутку нафти та газу China National Petroleum Corporation інтегрована з найбільшими російськими компаніями у сфері нафтогазової галузі, а також урядом. Серед основних спільних проєктів: ВАТ "Ямал СПГ" (спільний проєкт з підсанкційною компанією ПАТ "Новатек", у якому CNPC володіє 20% акцій); проєкт "Арктик СПГ-2" (спільний проєкт з підсанкційною компанією ПАТ "Новатек", у якому CNPC володіє часткою 10%); газопровід "Сила Сибіру" (CNPC та підсанкційний АТ "Газпром" є операторами зазначеного газопроводу); нафтопровід "Сковородино-Мохе-Дацин" тощо. Оскільки компанія володіє часткою у російських компаніях, вона сплачує податки, на які РФ може продовжувати війну проти України. Зокрема, сума податку на прибуток "Ямал СПГ" у 2022 році склала близько 80 млрд рублів (1,14 млрд дол).  На додаток, "Газпром" та CNPC у вересні минулого року перейшли на оплату послуг в національних валютах: це допомагає посилювати та стабілізувати російський рубль.  "Варто також нагадати, що урядом держави-агресора з 1 січня 2023 р. терміном на три роки було підвищено ставку з податку на прибуток для експортерів ЗПГ з 20% до 34%. Це означає, що податки від експорту зрідженого природного газу майже вдвічі (+70%) збільшать наповнення бюджету Росії", - нагадали в НАЗК.  Раніше НАЗК внесло одного з найбільших виробників та експортерів діамантів до переліку спонсорів війни. Індійська компанія Shree Ramkrishna Exports не припинила співпрацю з РФ.  Читати повністю

Про це повідомляє "Новости-Грузия". КС почав розгляд о 12 годині. Зурабішвілі особисто не прийшла на засідання, замість неї присутні двоє її представників. Предметом розгляду є "можливе порушення підпункту "а" пункту 1 ст. 52 конституції Грузії у зв’язку зі здійсненням президенткою Грузії представницьких повноважень у зовнішніх відносинах без згоди уряду Грузії, що виражалося у здійсненні робочих візитів за кордон та проведенні робочих зустрічей і перемовин з офіційними особами", – йдеться у повідомленні суду. Процедуру ініціювала правляча партія "Грузинська мрія". У разі визнання судом, що дії Зурабішвілі є порушенням, партія ініціює голосування за імпічмент у парламенті. Що відомо про Саломе Зурабішвілі Саломе Зурабішвілі стала президентом Грузії у 2018 році завдяки підтримці "Грузинської мрії" та її засновника, мільярдера Бідзини Іванішвілі. Термін повноважень Зурабішвілі спливає восени 2024 року. Відносини президента та уряду стали погіршуватися після початку війни в Україні. Зурабішвілі не раз критикувала уряд за недостатню підтримку України. Так, у лютому Саломе Зурабішвілі заявила, що уряд країни загнав себе в ізоляцію своєю нейтральною політикою щодо України на тлі широкомасштабної агресії РФ. А в березні вона звинуватила уряд у тому, що він "говорить однією мовою з Москвою". У серпні Саломе Зурабішвілі запланувала турне Європою. Водночас уряд не схвалив її візит до Німеччини, України, Швейцарії, Польщі, Бельгії, Данії, ОАЕ, Болгарії, Чехії та Ізраїлю. І 1 вересня "Грузинська мрія" запустила процедуру імпічменту Зурабішвілі через неузгоджені з урядом візити до Європи. Втім, у правлячої партії не вистачає необхідних для схвалення 100 голосів. Оголосити імпічмент Зурабішвілі вийде лише за умови, що їй вдасться залучити частину депутатів від опозиції. Читати повністю