Данська Carlsberg Group розриває з російською компанією Балтика ліцензійні угоди на виробництво і продаж усієї продукції групи, включно з міжнародними та локальними брендами.Читати повністю

Російські пропагандисти планують низку медійних заходів для іноземних журналістів задля відбілювання репутації уповноваженої з прав дітей РФ Марії Львової-Бєлової.Читати повністю

Економічна ситуація Результати чергового щомісячного опитування підприємств за вересень 2023 р., засвідчили, що очікування бізнесу в цілому покращилися, але є близькими до нейтральних. Після двох місяців перебування очікувань на рівні нижчому за нейтральний (50 пунктів) індекс очікувань ділової активності (ІОДА) за підсумками вересня становив 50.1 п. Завдяки відновленню темпів виробництва та сповільненню інфляції підприємства промисловості найбільше покращили власні очікування (+1.1 п.). Продовжили зростання позитивні оцінки діяльності підприємств торгівлі, що залишаються найоптимістичнішими (53.3) та вище нейтрального рівня впродовж останніх семи місяців. На іншому кінці спектру перебувають підприємства сфери послуг, очікування яких хоча і покращились з початку року, залишаються негативними з моменту відновлення опитувань у червні 2022 р. Оцінки щодо зайнятості залишаються змішаними. Керівники підприємств торгівлі третій місяць поспіль демонструють незначне пожвавлення на ринку зайнятості, будівельники не очікують змін. Натомість підприємства промисловості та сфери послуг все ще прогнозують скорочення персоналу. На минулому тижні Європейський банк реконструкції та розвитку, на відміну від більшості українських та міжнародних організацій, зберіг свій травневий прогноз щодо зростання економіки України на 2023-2024 роки на рівні 1%. Збереження таких песимістичних оцінок обґрунтовується тим, що "внутрішній попит залишається пригніченим через переміщення за кордон понад 8 мільйонів людей, а нещодавнє припинення функціонування експортного зернового коридору та хвиля руйнування зернової портової інфраструктури додають невизначеності щодо короткострокових перспектив". Зростання в 2024 р. прогнозується на рівні 3% (також нижче за переважну більшість прогнозів), та ґрунтується на припущенні, що війна продовжиться з наявною інтенсивністю. Бюджетна сфера Під час чергового аукціону з розміщення державних цінних паперів, який відбувся 03.10.2023, Міністерство фінансів залучило для фінансування державного бюджету 11,9 млрд гривень на строки від 1 до 3 років за ставками від 17,55% до 19,2%. По найбільш коротким із запропонованих паперів (із погашенням у жовтні 2024 року) граничну ставку доходності розміщення було знижено порівняно із попереднім аукціоном (з 17,75% до 17,55%). Також значним попитом в інвесторів користувалися середньострокові гривневі ОВДП із погашенням у листопаді 2026 року, за якими було залучено 5,4 млрд грн. Середньозважений рівень доходності нових гривневих запозичень становив 18,46%. За даними Міністерства фінансів у січні-вересні 2023 року до загального фонду державного бюджету надійшло 1 274,9 млрд гривень (зокрема, у вересні - 144,1 млрд гривень). Серед платежів, справляння яких контролюють податкові та митні органи, отримано такі основні надходження: 261,0 млрд грн – податку на додану вартість з ввезених на митну територію України товарів; 146,4 млрд грн – податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів, з яких зібрано 248,0 млрд, відшкодовано – 101,6 млрд грн; 125,1 млрд грн – податку на доходи фізичних осіб та військового збору; 106,1 млрд грн – податку на прибуток підприємств; 79,9 млрд грн – акцизного податку; 46,1 млрд грн – рентної плати за користування надрами; 22,4 млрд грн – ввізного та вивізного мита. При цьому виконання розпису доходів Державною податковою службою становило 102,4% (+12,6 млрд грн), Державною митною службою – 97,1% (-8,4 млрд грн). Іншим важливим джерелом доходів державного бюджету у січні-вересні цього року стали кошти, отримані Україною у вигляді міжнародної допомоги (грантів) – 362,9 млрд грн. Найбільшим донором грантової підтримки у січні-вересні 2023 року є Сполучені Штати Америки (356,5 млрд грн). У цілому, за підсумками січня-вересня 2023 року, до загального і спеціального фондів державного бюджету надійшло 2 013,5 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Водночас касові видатки державного бюджету за січень-вересень 2023 року становили  2 821,8 млрд грн, у тому числі загального фонду – 2 117,9  млрд грн, або 93% від розпису звітного періоду. В результаті за дев’ять  місяців 2023 року державний бюджет виконано з дефіцитом у сумі 801,6 млрд грн, у тому числі загальний фонд – у сумі 835,4 млрд грн проти запланованого розписом загального фонду на січень-вересень 2023 року дефіциту у сумі 1 384,7 млрд гривень. Фактичні державні запозичення до загального фонду державного бюджету за січень – вересень 2023 року становили 1 219,4 млрд грн, або 89,0 % від запланованих на цей період. Від розміщення ОВДП на фінансування державного бюджету залучено 388,2 млрд грн, у тому числі в іноземній валюті 120,6 млрд грн (2 525,7 млн дол. США та 709,3 млн євро). Із зовнішніх джерел надійшло 831,2 млрд грн (або $22,7 млрд). При цьому, платежі з погашення державного боргу за січень – вересень 2023 року склали 350,3 млрд грн (95,9% плану), платежі з обслуговування – 172,2 млрд грн (94,1 % плану). Залученні кошти від розміщень ОВДП за січень – вересень 2023 року дозволили повністю покрити потребу в коштах, необхідних для здійснення платежів з погашення ОВДП. Валютний ринок Збільшення пропозиції іноземної валюти з боку клієнтів банків на тлі помірного скорочення попиту на неї на міжбанківському ринку обумовило зменшення обсягів чистого продажу іноземної валюти Національним банком з метою збалансування ринку. Минулого тижня Національним банком було продано 617 млн доларів США (порівняно із 873 млн доларів США тижнем раніше). Всього з початку року чистий продаж іноземної валюти Національним банком становив 19,3 млрд доларів США. При цьому, дефіцит рахунку поточних операцій у серпні суттєво зріс (до 2,2 млрд доларів США за місяць), що фактично вдвічі збільшило від’ємне сальдо ПР з початку року (до 4,8 млрд доларів США). Це стало результатом утримання значного дефіциту зовнішньої торгівлі як товарами, так і послугами (разом 3,6 млрд доларів США за місяць, 24,5 млрд доларів США з початку року) на тлі суттєвого скорочення обсягів надходжень трансфертів (переважно до сектору загальнодержавного управління) з-за кордону (до 1,1 млрд. доларів США у серпні, 16,5 млрд. доларів США з початку року) та сталих обсягів надходжень з оплати праці (1 млрд доларів США у серпні, 8,1 млрд. доларів США з початку року). Надходження прямих іноземних інвестицій в Україну у серпні становили 151 млн доларів США (3,1 млрд доларів США з початку року) та забезпечувалися значною мірою реінвестованими доходами іноземних інвесторів (98 млн. доларів США у серпні, 2,3 млрд доларів США з початку року). Обсяг портфельних інвестицій в Україну у серпні скоротився до попереднього місяця на 53 млн доларів США (з початку року – на 240 млн доларів США). Обсяг іноземної готівки поза банками у серпні продовжив зростати дещо вищими темпами, ніж у липні (на 661 млн доларів США за місяць, 7,4 млрд доларів США з початку року). Фінансовий сектор Обсяг працюючих кредитів банків у серпні збільшився до попереднього місяця на 2,4% як за рахунок зростання працюючих корпоративних (на 1,8% за місяць), так і роздрібних кредитів (на 3,9% за місяць). Натомість обсяг непрацюючих кредитів в абсолютному вимірі – навпаки – скоротився на 0,9% за місяць. В результаті частка непрацюючих кредитів у банківській системі України станом на 1 вересня зменшилася до 38,5% порівняно з 39,3% на початку серпня. Близько 4/5 непрацюючих кредитів продовжує обліковуватися на балансах державних банків. Обсяг ліквідності банківського сектору (у формі залишків на коррахунках та у депозитних сертифікатах НБУ) збільшився до 708 млрд грн, у тому числі понад 500 млрд грн – у депозитних сертифікатах НБУ. Основним чинником підтримки високого рівня банківської ліквідності продовжували виступати витрати з Єдиного казначейського рахунку Уряду, тоді як інтервенції Національного банку з продажу іноземної валюту частково зменшували обсяг вільної ліквідності в банківській системі. На умовах програми "Доступні кредити 5-7-9%" минулого тижня банками було видано 533 пільгових кредитів на загальну суму 2,1 млрд грн, у тому числі близько третини – державними банками. Загальна кількість виданих кредитів з початку широкомасштабних воєнних дій на території України за програмою досягла 38,7 тис. на загальну суму 150 млрд. гривень. З огляду на пріоритетність цілей воєнного часу левову частку кредитів було видано банками на підтримку с/г виробництва та антивоєнні цілі. Спеціально для Еспресо. Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Читати повністю

Спеціалізована антикорупційна прокуратура підготувала клопотання про обрання затриманому на хабарі меру Сум Олександру Лисенку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення 10 млн гривень застави.Читати повністю

Таку думку він висловив в етері телеканалу "Еспресо" "Те, що росіяни намагаються побудувати додаткові залізничні шляхи на тимчасово окупованих територіях, дуже важливе стратегічне питання для них. Проте і для нас в цій ситуації є хороші стратегічні новини, але за певних умов. Росіяни усвідомлюють, що ми можемо проламати Південний фронт і дійти до північного Приазовʼя. Умовно, ЗСУ можуть закріпитись десь в районі Молочного Лиману та перерубати росіянам сухопутний коридор до Криму. Також не забуваємо про ракети Atacms, які великим залпом можуть знищити Кримський міст, який є головною логістичною артерією російських сухопутних військ. Тож росіяни почали готуватись до такого сценарію. Вони будуть залишатись на Східному плацдармі до останнього. А війська потрібно забезпечувати. Саме тому вони готуються, будуючи нові залізничні колії", - пояснив Черник. Експерт пояснив, чому пріоритетним логістичним шляхом для росіян є залізниця. "Росіяни не можуть повністю забезпечувати свої війська вантажівками. Та й не вистачає доріг для максимального навантаження цими вантажівками. Для цього потрібна залізниця. Адже звичайний "Камаз" бере на борт до 60 снарядів, а такий самий залізничний вагон - до 500 снарядів. До того ж ми розуміємо, залізничний ешелон це не два, або три вагони, а десятки. Тому росіяни порахували й дійшли висновку, що потрібно покращувати цей вид забезпечення", - додав він. Що відомо про відправлення ATACMS Україні 19 квітня Сполучені Штати Америки оголосили про черговий пакет військової допомоги Україні розміром $325 мільйонів, у який увійдуть снаряди для HIMARS та артилерії. Наприкінці травня представники Конгресу США вже закликали Байдена відправити в Україну згадані ракети. У листі, адресованому президенту США, лідери двопартійної Гельсінської комісії закликали Білий дім дати дозвіл на постачання в Україну американської армійської тактичної ракетної системи (ATACMS). 10 червня члени обох партій нижньої палати конгресу США представили резолюцію, в якій міститься заклик до Джо Байдена передати Україні ATACMS. А 21 червня комітет палати представників із закордонних справ підтримав резолюцію до Байдена із закликом негайного надати Україні ATACMS. Видання WP повідомило, що США не мають достатньої кількості ракет ATACMS для того, щоб передати їх Україні Головний редактор видання Defense Express Олег Катков в ефірі Еспресо зазначив, що Україні потрібні саме касетні ракети ATACMS, але не факт, що вони є у США. Вже у вересні стало відомо, що США можуть передати ракети Україні у наступних пакетах допомоги. Також повідомлялось, що адміністрація Байдена близька до того, щоб схвалити постачання Україні ракет більшої дальності, які відразу оснащені касетними боєприпасами. The Wall Street Journal писав, що Україна близька до того, щоб отримати від США ракети ATACMS вже цієї осені. Водночас держсекретар США Ентоні Блінкен, заявив, що українські військові використовуватимуть американські ракети так, як вони вважають самі. 22 вересня під час переговорів президент США Джо Байден запевнив Володимира Зеленського, що Україна отримає невелику кількість ракет ATACMS 28 вересня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба повідомив, що надання Україні ракет дальнього радіуса дії обговорювали під час зустрічі президент Володимир Зеленський, очільник США Джо Байден та канцлер Німеччини Олаф Шольц минулого тижня. 3 жовтня агентство Bloomberg повідомило, що Пентагон готовий дуже швидко надати Україні ракети ATACMS – чекають лише остаточної згоди президента США Джо БайденаЧитати повністю