Експівзахисник донецького Шахтаря Монор Соломон продовжить кар'єру у лондонському Тоттенгемі.Читати повністю

За зачиненими дверима 80-річний президент США Джо Байден нерідко підвищує голос та лається. Через його «запальний характер» деякі помічники намагаються уникати зустрічей з ним сам на сам. Про це повідомляє Axios, посилаючись на джерела.Читати повністю

Про це йдеться на сайті премії.  Комітет книжкової премії імені Рафала Лемкіна прочитав понад шістдесят книг-номінантів опублікованих у 2021 і 2022 роках. Цьогоріч перемогу здобула книга Сабіна Кадо "Більше, ніж різанина: Расове насильство і громадянство на гаїтянсько-домініканському прикордонні" (More than a Massacre: Racial Violence and Citizenship in the Haitian-Dominican Borderlands). Серед чотирьох фіналістів опинилась книга Рорі Фінніна "Кров інших: кримський злочин Сталіна і поетика солідарності" (Blood of Others: Stalin's Crimean Atrocity and the Poetics of Solidarity) про депортацію кримських татар у 1944 році. У анотації вказано, що книга "проливає світло" на тексти поезії та прози, які порушили мовчання про депортацію та "передавалися з рук в руки в підпіллі або публікувалися для обговорення - шокували свідомість читачів і прагнули спонукати їх до дії".  "Прокладаючи нові шляхи між славістикою та близькосхідними студіями, "Кров інших" є переконливим і своєчасним дослідженням ідей та ідентичностей, що циркулюють між Росією, Туреччиною та Україною - трьома країнами, що визначають долю нестабільної та геополітично ключової частини нашого світу", - йдеться в анотації.  Книга була опублікована у березні 2022 року, українського перекладу наразі немає.  Довідково. Книжкова премія імені Рафала Лемкіна присуджується раз на два роки за найкращу науково-популярну книгу, видану англійською мовою або перекладену англійською, яка присвячена причинам, запобіганню, реагуванню або наслідкам геноциду та масових звірств. Рафал Лемкін - польський та американський науковець-правник єврейського походження, фундатор дослідження геноциду. Він ввів термін "геноцид" та виступив головним промотором ухвалення Генеральною асамблеєю ООН Конвенції про запобігання злочину геноциду і покарання за нього, в якій дано визначення геноциду в юридичних термінах. 26 червня стало відомо, що Станіслав Асєєв, Оксана Забужко та ще дві українські письменниці потрапили до довгого списку Центральноєвропейської літературної премії Angelus-2023. Премію вручають за найкращі прозові твори авторам, які у своїх текстах звертаються до найважливіших, найактуальніших тем сучасного світу, дають поштовх до міркувань і глибокого пізнання інших культур. Читати повністю

Міністерство оборони Білорусі заявило, що його сили "обміняються досвідом" із ПВК "Вагнер".Читати повністю

Про це він повідомив в етері телеканалу "Еспресо" "На саміті у Вільнюсі саме Німеччина, на жаль, є однією з наших проблем. Тільки що міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус сказав, що він взагалі не розуміє для чого Україні запрошення до НАТО. Я запитував про Чорне море, не публічно, але теж не отримав позитивної відповіді. Розмова була про дію "зернової угоди". Адже Путін фактично заблокував Чорне море. Тому наша проблема полягає саме в позиції Німеччини та США", - розповів Гончаренко. Народний депутат наголосив, що рішення про запрошення України до НАТО залежить тільки від США. "На жаль, зараз компромісу щодо запрошення України до НАТО немає. Ми боремось за це тут на всіх рівнях. Зранку ставив це питання Йенсу Столтенбергу, він відповів, щоб ми очікували на хороші сигнали. Тому побачимо яким буде цей сигнал. За нас вся Східна Європа. Нас підтримують Велика Британія, Франція, Італія й не проти запрошення України до НАТО Туреччина. Проти лише Німеччина та США. Зрозуміло, що ключем вступу України до НАТО є США і все залежить лише від однієї людини - Джо Байдена", - додав він. Що відомо про саміт НАТО та вступ України до Альянсу 11-12 липня у Вільнюсі відбувається саміт лідерів країн НАТО. На ньому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці - політичний та практичний, які запропонує для обговорення. Очільник МЗС Дмитро Кулеба 30 травня озвучив три кроки для успіху Вільнюського саміту: "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО".  10 червня заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов висловив переконання, що липневий саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує алгоритм вступу країни до НАТО. Згодом генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни. 15 червня Європарламент 425 голосами за ухвалив резолюцію із закликом запросити Україну до НАТО. Наступного дня Кулеба закликав Столтенберга відмовитися від ПДЧ при вступі України до НАТО. Президент США Джо Байден повідомив, що він не проти прибрати етап ПДЧ для вступу України до НАТО. Це означатиме певне полегшення процедури приєднання. Пізніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна є ключовою частиною оборони Європи, й закликав союзників запросити країну до НАТО. 27 червня він зауважив, що Україна має всі підстави, щоб отримати політичне запрошення до НАТО на саміті у Вільнюсі. А міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі запевнив, що країна надасть підтримку Україні для вступу до Альянсу за спрощеною процедурою. 28 червня Зеленський під час виступу в парламенті з нагоди Дня Конституції запропонував на обговорення п'ять пунктів Української доктрини, яка передбачає, що майбутнє України - в Європейському Союзі та НАТО. Згодом посол США в НАТО Джуліанна Сміт заявила, що країни-члени Північноатлантичного альянсу близькі до консенсусу щодо вступу України до НАТО без ПДЧ. 4 липня президент Литви Гітанас Науседа закликав союзників по НАТО запропонувати Україні спрощений вступ до Альянсу на саміті у Вільнюсі, щоб підвищити ефективність українців на полі бою. Також міністри закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі та його польський колега Збігнєв Рау висловили сподівання, що Україну приймуть до НАТО за пришвидшеною процедурою. Пізніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що Україна заслуговує на членство у НАТО, а від настання справедливого миру виграють усі. Натомість американський президент сказав, що вважає, що питання стосовно вступу України до НАТО може бути розглянуте лише після закінчення війни проти РФ. У неділю, 9 липня, стало відомо, що США, Велика Британія, Франція і Німеччина ведуть переговори з метою завершити роботу над декларацією про гарантії безпеки для України напередодні саміту НАТО. А 10 липня Столтенберг і Науседа попередньо підтвердили домовленість Альянсу про скасування Плану дій щодо членства для майбутнього вступу України до НАТО. Напередодні саміту Столтенберг заявив, що Зеленський приєднається до учасників саміту на інавгураційному засіданні Ради Україна - НАТО.Читати повністю