Після виведення судна активізувалася й ворожа авіація
Читати повністю

Про це пише EFE. За словами високопоставленого чиновника США, на якого посилається видання, Байден хоче скасувати так званий План дій щодо членства (ПДЧ) для України.  "Це означатиме, що українському уряду не доведеться брати участь у багаторічній програмі, щоб продемонструвати, що він провів військові, економічні та політичні реформи, необхідні для вступу до Альянсу", - йдеться в повідомленні. Що відомо про вступ України до НАТО та ПДЧ  11-12 липня відбуватиметься саміт країн НАТО у Вільнюсі. На ньому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці - політичний та практичний, які запропонує для обговорення. Своєю чергою очільник МЗС Дмитро Кулеба 30 травня озвучив три кроки для успіху Вільнюського саміту: "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО".  10 червня заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов висловив переконання, що липневий саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує алгоритм вступу країни до Альянсу. 13 червня генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни. 15 червня Європарламент ухвалив резолюцію із закликом запросити Україну до НАТО. 16 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Столтенберга відмовитися від ПДЧ при вступі України до НАТО. Цього ж дня сейм Польщі ухвалив резолюцію про підтримку вступу України в НАТО. 10 липня стало відомо, що в НАТО досягли консенсусу щодо скасування ПДЧ для України. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг і президент Литви Ґітанас Науседа на пресконференції перед самітом НАТО у Вільнюсі підтвердили, що в Альянсі шукають консенсусу щодо скасування Плану дій щодо членства для майбутнього вступу України до НАТО. Також президент Литви Ґітанас Науседа вважає, що час обіцянок закінчився й Україна на прийдешньому саміті НАТО має отримати реальні гарантії вступу до Альянсу. Згодом у Білому домі офіційно підтвердили, що зустріч президента США Джо Байдена із президентом України Володимиром Зеленським відбудеться у середу, 12 липня, на вільнюському саміті НАТО. У вівторок, 11 липня, у литовському Вільнюсі розпочинається дводенний саміт НАТО. На ньому має вирішитись, чи отримає Україна запрошення на членство в Альянсі та гарантії безпеки. Еспресо у режимі онлайн слідкує за подіями першого дня саміту. Детальніше - за посиланням.Читати повністю

З такою заявою виступила міністерка закордонних справ Північної Кореї Чхо Сон Гуї, передає Reuters. "Я, від імені уряду КНДР, рішуче засуджую рішення США запропонувати Україні ЗМЗ (зброю масового знищення) як небезпечний кримінальний акт, який принесе нове лихо світу, і рішуче вимагаю від США негайно відкликати це рішення", - сказала вона. За її словами, "США зробили дуже небезпечний вибір". Варто зазначити, що КНДР не є підписантом конвенції, яка забороняє застосування касетних боєприпасів. Що відомо про касетні боєприпаси У грудні 2022 року Україна попросила США надати їй касетні боєприпаси для реактивних систем залпового вогню та артилерійських снарядів. Але у Байдена відмовилися їх надавати. У лютому 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав західних союзників надати нашій країні касетні боєприпаси. Згодом Україна розширила свій запит до США щодо касетних боєприпасів. Київ закликав Вашингтон передати йому авіаційні касетні бомби MK-20, щоб переобладнати їх для безпілотників. Тоді стало відомо, що у Конгресі США існує певна підтримка прохання України, але адміністрація Байдена виступає категорично проти, оскільки касетні боєприпаси заборонені міжнародним договором 2008 року.  Пізніше чотири члени американського конгресу від Республіканської партії закликали президента США надіслати касетні боєприпаси в Україну. 30 червня стало відомо, що США близькі до погодження надання Україні касетних боєприпасів. 6 липня правозахисна організація Human Rights Watch закликала адміністрацію Байдена не надавати Україні касетні боєприпаси через небезпеку для цивільних, яку несе ця зброя. А 7 липня проти надання касетних боєприпасів виступила Німеччина. 7 липня проти постачання Україні касетних боєприпасів виступив Офіс ООН з прав людини в Женеві. Того ж дня США оголосили про передачу Україні касетних боєприпасів. Британія, Канада та Іспанія не підтримали рішення США про надання цього виду боєприпасів.Читати повністю

Чемпіон світу за версіями WBA, WBO та IBF у суперважкій вазі Олександр Усик висловився щодо володаря титулу WBC Тайсона Ф’юрі.Читати повністю

З такою заявою виступила міністерка закордонних справ Північної Кореї Чхо Сон Гуї, передає Reuters. "Я, від імені уряду КНДР, рішуче засуджую рішення США запропонувати Україні ЗМЗ (зброю масового знищення) як небезпечний кримінальний акт, який принесе нове лихо світу, і рішуче вимагаю від США негайно відкликати це рішення", - сказала вона. За її словами, "США зробили дуже небезпечний вибір". Варто зазначити, що КНДР не є підписантом конвенції, яка забороняє застосування касетних боєприпасів. Що відомо про касетні боєприпаси У грудні 2022 року Україна попросила США надати їй касетні боєприпаси для реактивних систем залпового вогню та артилерійських снарядів. Але у Байдена відмовилися їх надавати. У лютому 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба закликав західних союзників надати нашій країні касетні боєприпаси. Згодом Україна розширила свій запит до США щодо касетних боєприпасів. Київ закликав Вашингтон передати йому авіаційні касетні бомби MK-20, щоб переобладнати їх для безпілотників. Тоді стало відомо, що у Конгресі США існує певна підтримка прохання України, але адміністрація Байдена виступає категорично проти, оскільки касетні боєприпаси заборонені міжнародним договором 2008 року.  Пізніше чотири члени американського конгресу від Республіканської партії закликали президента США надіслати касетні боєприпаси в Україну. 30 червня стало відомо, що США близькі до погодження надання Україні касетних боєприпасів. 6 липня правозахисна організація Human Rights Watch закликала адміністрацію Байдена не надавати Україні касетні боєприпаси через небезпеку для цивільних, яку несе ця зброя. А 7 липня проти надання касетних боєприпасів виступила Німеччина. 7 липня проти постачання Україні касетних боєприпасів виступив Офіс ООН з прав людини в Женеві. Того ж дня США оголосили про передачу Україні касетних боєприпасів. Британія, Канада та Іспанія не підтримали рішення США про надання цього виду боєприпасів.Читати повністю