Австрійська енергетична група OMV продовжить купувати більшу частину газу в Росії зимою 2023/2024, незважаючи на те, що забезпечила резервні контракти, щоб покрити потреби в імпорті з інших джерел.Читати повністю

Про це він сказав 10 липня на спільній пресконференції з генсеком НАТО Єнсом Столтенбергом. "Україна має стати членом НАТО. Час обіцянок закінчився, треба дивитися, як це забезпечити", - сказав Науседа. Він додав, що НАТО зараз сильне, як ніколи. "НАТО є організацією консенсусу. Я сподіваюсь, що ми зможемо дійти компромісу у цьому питанні. Важливо, щоби завтра-післязавтра були прийняті рішення, які б зробити так, що членство України в НАТО було не теорією, а практичною можливістю", - наголосив президент Литви. Що відомо про вступ України до НАТО У липні відбудеться саміт країн НАТО у Вільнюсі. На ньому Україна очікує конкретних рішень щодо свого шляху до вступу в Альянс. 23 травня посол України в НАТО Наталія Галібаренко розповіла, що в контексті майбутнього саміту НАТО у Вільнюсі Україна готує два пакети співпраці - політичний та практичний, які запропонує для обговорення. Своєю чергою очільник МЗС Дмитро Кулеба 30 травня озвучив три кроки для успіху Вільнюського саміту: "Посилити інституційні зв'язки та допомогу між Україною та НАТО. Зробити крок до членства України в НАТО. Надати гарантії безпеки на шляху України до НАТО".  10 червня заступник міністра оборони України Володимир Гаврилов висловив переконання, що липневий саміт НАТО у Вільнюсі зафіксує алгоритм вступу країни до Альянсу. 13 червня генсек НАТО Столтенберг заявив, що Україна однозначно стане членом Альянсу, але точні дати вступу назвати неможливо, поки країна перебуває в стані війни. 15 червня Європарламент ухвалив резолюцію із закликом запросити Україну до НАТО. 16 червня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав Столтенберга відмовитися від ПДЧ при вступі України до НАТО. Цього ж дня сейм Польщі ухвалив резолюцію про підтримку вступу України в НАТО. 10 липня стало відомо, що в НАТО досягли консенсусу щодо скасування ПДЧ для України.Читати повністю

Таку думку він висловив в етері Еспресо.  "Офіційна Москва сказала, що далі будуть вести співпрацю з Туреччиною і готують візит Путіна на двосторонній саміт з Ердоганом. Очевидно, Ердоган промацує, наскільки слабкий Путін, які кроки далі вже можна робити. Президент Туреччини встановлює нові правила гри, формує своє політичне поле бою. Він змінює своє позиціювання від слабкого Ердогана, який був перед першим туром виборів у Туреччині та потребував допомоги Путіна. А зараз ми бачимо слабкого Путіна, якому потрібна підтримка Ердогана", – сказав заступник директора Центру близькосхідних досліджень.  Сергій Данилов зауважив, що Ердоган має більше можливостей для маневру та для здійснення таких несподіваних кроків. Битва за Азовсталь і повернення з полону командирів Битва за Азовсталь – бойові дії, що тривали з 18 березня до 20 травня 2022 року на території маріупольського металургійного комбінату "Азовсталь" і на прилеглій території та відбувалися в рамках боїв за Маріуполь під час російського вторгнення в Україну. Героїчна оборона Маріуполя тривала 86 днів. Перебуваючи в повному оточенні, захисники міста зі складу полку "Азов", підрозділу 36 бригади морської піхоти України, поліцейські, прикордонники та інші підрозділи давали відсіч силам противника, що значно переважали. Більшість військових, які перебували на Азовсталі, стали на захист міста ще у 2014 році, коли довелося вперше звільняти Маріуполь від окупантів.  Місто опинилося у блокаді з перших днів повномасштабного вторгнення РФ. Тоді у підземеллі Азовсталі опинилися тисячі людей, серед яких були цивільні, медики та майже 3 тисячі українських бійців з різних підрозділів, зокрема нацгвардійці, прикордонники, десантники, працівники СБУ та "азовці".  Від початку боїв за Маріуполь на заводі ховалася велика кількість людей. Оборонці ділилися із ними їжею, коштом власних життів шукали спеціальне дитяче харчування та допомагали під час евакуації. Так, 6 травня внаслідок російських обстрілів загинули 3 військових та 6 було поранено. Вони допомагали вивести цивільних з метою подальшої евакуації. Станом на 11 травня цивільних на Азовсталі не лишилося – їх вдалося евакуювати. Проте там усе ще перебували тисячі військових, зокрема й тяжкопоранених. Усі вони трималися до останнього. 19 травня міноборони РФ повідомило, що з 16 травня із заводу вийшли 1730 українських військових, 80 – поранених. Після боїв за Маріуполь у російському полоні опинилися понад 2,5 тисячі українських бійців із заводу "Азовсталь". Про це у червні 2022 року повідомляв президент Володимир Зеленський. 28 липня 2022 року на території виправної колонії № 120 в Оленівці, де утримували захисників Азовсталі, російські окупанти вчинили масове вбивство полонених, внаслідок якого загинуло 53 бійці полку "Азов", ще 130 отримали поранення. 21 вересня 2022 року в результаті обміну полоненими з російського полону загалом вдалося повернути 215 захисників України, серед них були захисники Азовсталі.  Операція зі звільнення полонених містила три складові – обмін українців на кума Володимира Путіна Віктора Медведчука, звільнення 5 командирів за сприяння президента Туреччини Реджепа Таїпа Ердогана та звільнення 10 іноземців, які воювали за Україну.  П'ятьох українських командирів – Сергія Волинського, Святослава Паламара, Дениса Прокопенка, Олега Хоменка, Дениса Шлегу, які керували обороною Азовсталі, – обміняли на 55 російських полонених. Зеленський тоді ж повідомив, що звільнені з російського полону командири до кінця війни перебуватимуть в Туреччині під протекцією президента Реджепа Таїпа Ердогана. 24 вересня речник президента Туреччини Ібрагім Калін повідомив, що Ердоган і Зеленський узгоджували обмін 15 командирів "Азову", а домовилися лише за 5. Заступник командира полку "Азов" Мольфар розповів, що всіх звільнених українських військових росіяни катували в полоні. Захисники перебували у важкому психологічному та фізичному стані й потребували допомоги. У вересні керівник Офісу президента України Андрій Єрмак поговорив зі звільненими з полону командирами з Азовсталі, які тоді перебували у Туреччині. Повідомлялося, що вони проходили медичні огляди, проводилася ретельна перевірка їхнього стану.  Станом на червень 2023 року у російському полоні перебувало близько 700 бійців бригади "Азов". 7 липня уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що Україні вдалося ідентифікувати більшість тіл військовополонених, які загинули внаслідок російського теракту у селищі Оленівка на Донеччині 8 липня 2023 року в Україну повернулися з Туреччини командири з Азовсталі, які перебували там після російського полону: Денис Прокопенко, Святослав Паламар, Сергій Волинський, Олег Хоменко, Денис Шлега. Командир "Азову" Денис Прокопенко (позивний "Редіс") і заступник командира полку "Азов" Святослав Паламар (позивний "Калина") після повернення з Туреччини повідомили, що мають намір повернутися на фронт. Прессекретар Путіна Дмитро Пєсков звинуватив Україну і Туреччину в порушенні домовленостей стосовно командирів з Азовсталі. "Повернення з Туреччини в Україну ватажків терористичного "Азову" є порушенням домовленостей. Умови повернення порушила як турецька сторона, так і Київ", – заявив Дмитро Пєсков. А голова комітету ради федерації з оборони й безпеки РФ Віктор Бондарев, коментуючи повернення командирів "Азову" в Україну, назвав рішення Туреччини провокаційнимЧитати повністю

В НАТО очікують, що просування України до Альянсу навіть може бути без аспектів ПДЧ. Запрошення ж союзники можуть надати тоді, коли узгодять, що умови членства України відповідають необхідним потребам.Читати повністю

Цього тижня в Києві відбудуться продуктові сільськогосподарські ярмарки, а також працюватимуть комунальні ринки.Читати повністю