Давайте я поясню на знайомому вам прикладі як працює принцип "вимагай неможливого — отримаєш прийнятне" на прикладі кампанії "Закрийте небо".  З деякими вже очевидними інсайдами. На той момент (це березень місяць) Захід колективно був не готовий перейти жодної "червоної лінії", крім надання Україні легкого озброєння та деяких зразків протикорабельних ракет. Тоді раптово почалася кампанія "Закрийте небо". Тобто заклик до НАТО де-факто вступити у війну. Тоді враження від війни в Україні були дуже свіжі, Маріуполь, Київ і Харків бомбили онлайн. І ситуативна підтримка такої ідеї набирала шалені відсотки у громадськості на Заході. І тоді, щоб тільки Україна заспокоїлась, — це збіглося з викриттям російських злочинів під Бучею і відмовою Зеленського вести перемовини "про врегулювання" після цього — наші союзники погодились зламати головну червону лінію. І ми отримали перші анонси постачання важкої артилерії. Лише б Україна перестала згадувати про "закрите небо", на яке наші союзники ніяк не могли погодитись.  Читайте також: Україна — НАТО: Час вже бути відвертими з самими собою… Це, звісно, був не єдиний фактор, але він дуже вплинув на готовність наших партнерів знайти в собі хоробрість і трохи жвавіше діяти. Щоб уникнути репутаційних ризиків у себе вдома. Так, політика річ багатофакторна. А, і так. Про "Союзники можуть образитися" і "У Заходу все окей, в цій війні Україна бореться лише за себе". Щоб написати обидва ці твердження треба бути невиліковним ідіотом і взагалі не розумітися на міжнародній політиці.  Поразка України зробила б США і концепцію світової безпеки під егідою США ще більш вразливою для атаки як з боку Китаю та Росії, так і з боку Ірану. Це ще більше послабило б позиції США на Близькому Сході, в очах саудівських королів і принців, в Африці, в Південно-Східній Азії. І без цієї війни та втручання в неї НАТО б лишилося аморфним, децентралізованим і слабким об'єднанням, що втрачає внутрішнє усвідомлення важливості. Я вже не кажу про те, що країни Балтії (як потенційні жертви Росії) чи Греція (як потенційна жертва Туреччини), чи Тайвань почувалися б набагато більш вразливими. А перемога України — навпаки — посилює й авторитет, і об'єктивну силу західного світу. Читайте також: Україна — НАТО: штучне задзеркалля влади Тому тиск з боку України — це окей. Після того як 2017 року до НАТО прийнято Чорногорію (у якій вистачає і вистачало агентурного впливу Сербії та Росії, в якій з реформами, особливо судовою, дуже великі проблеми) не можна серйозно сприймати аргументи про "інституційну неготовність" України та що НАТО не хоче отримати "новий негативний досвід як з Угорщиною та Туреччиною". Цей досвід вони вже отримали 6 років тому, але поки Чорногорія голосує і не ви***ся, всім начхати, який треш коїться у цій дуже маленькій країні з інститутами. Тому давайте без цього лицемірства. Україна має право вимагати та жорстко торгуватися. Це, власне, теж компонент суб'єктності. Нас у цій історії зараз влаштує навіть "ми дамо вам більше зброї, тільки б ми могли далі тягнути з питанням України в НАТО".  Джерело Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.Читати повністю

Воллес образився на критику Зеленського щодо відсутності запрошення та чітких термінів вступу до НАТО
Читати повністю

Слідчі органи Слідчого комітету РФ нібито затримали вбивцю Ржицького
Читати повністю

Таку думку він висловив в етері телеканалу "Еспресо" "Я оцінюю цей саміт НАТО для України, як втрачене вікно можливостей. Я до кінця вірив, що ми отримаємо запрошення вступу до НАТО, яке буде обмежене певними умовами. Дуже чіткими та конкретними умовами, які можна буде виконати зі сторони України. Адже ПДЧ в НАТО є всього лиш перелік кроків, які має зробити Україна. Сьогодні ми отримали найгірші з цих варіантів. Ми отримали запевнення, що все буде добре, однак жодного плану та певних кроків щодо членства в НАТО ми не отримали", - пояснив Синютка. Нардеп наголосив, що Україна має виконувати головні вимоги щодо членства в ЄС та НАТО. "Проте і так все зрозуміло. Союзники вимагають від нас реформ та просування демократичних прав та свобод. Від нас також вимагають боротьби з корупцією, як основний елемент вступу до НАТО та ЄС. Проте, я хотів би повернутись до тих часів, коли ми підписали Угоду про асоціацію з ЄС та отримали безвіз. Тоді це були конкретні кроки та умови. Сьогодні цього ми не бачимо", - додав він. Що відомо про саміт НАТО та вступ України до Альянсу 11-12 липня у Вільнюсі відбувається саміт лідерів країн НАТО. Засідання проходять на рівні лідерів країн та урядів. Уперше саміт приймає Литва. Заходи відбуваються у конгрес-центрі LITEXPO. Безпеку під час заходів забезпечують тисячі військовослужбовців, небо захищають комплекси ППО Patriot і NASAMS. У зустрічах беруть участь лідери 31 країни НАТО включно з президентом США Джо Байденом, додатково запрошені делегації Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії, Австралії, України та Швеції. Загалом до Вільнюса мали прибути понад 2400 членів з 48 іноземних делегацій, у тому числі до 40 очільників держав і до 150 інших високопоставлених урядовців. Також у саміті бере участь український президент Володимир Зеленський. Зокрема, 11 липня саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень щодо України: скасовується етап Плану дій щодо членства, а запрошення до Альянсу країна отримає після виконання вимог для вступу і за умови згоди всіх союзників.  Володимир Зеленський обурився наявністю "умов" для отримання Україною запрошення до НАТО та заявив, що це схоже на "неготовність запросити нашу країну до Альянсу". Країни Альянсу погодили підсумкове комюніке щодо України і заявили, що пам’ятають про зобов’язання 2008 року щодо того, що Україна стане членом НАТО. Також у документі визнали, що сьогодні шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за межі необхідності в Плані дій щодо членства. Країни-члени наголосили, що Україна стає більш оперативною та політично інтегрованою з Альянсом і досягла значного прогресу на шляху до реформ. Додається, що міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою Річної національної програми.   Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на рішення Вільнюського саміту НАТО за підсумками першого дня. Він вважає, що Альянсу не слід зволікати зі вступом України до військово-політичного блоку. Пізніше він також повідомив, що у НАТО не називали, які умови має виконати Україна для вступу до Альянсу, також невідомо, хто їх має сформулювати. Володимир Зеленський прокоментував результати саміту НАТО, та заявив, що якби Україна отримала запрошення до Альянсу, то вони "були б ідеальні". У середу, 12 липня, країни G7 узгодили спільну декларацію, у якій вказані параметри гарантій безпеки для України. До угоди зможуть доєднатися всі охочі країни. Детальніше про події саміту НАТО дивіться у текстовому онлайні Еспресо.TV.Читати повністю

Після завершення війни Росії проти України необхідно буде переглянути домовленості, які були досягнути на саміті НАТО у Вільнюсі.Читати повністю