У Держдумі РФ розповіли, чому заступник командувача об’єднаного угруповання російських військ в Україні Сергій Суровікін не з’являється в публічному просторі після спроби ПВК "Вагнер" влаштувати збройний заколот.Читати повністю

У Рівненській області, поблизу селища Заболоття неподалік Вараша, шість військових підірвались на міні. Двоє загинули, ще четверо - поранені та госпіталізовані. Працівники ДБР почали досудове розслідування за фактом детонації вибухового пристрою.Читати повністю

Про це пише The Guardian. Британський міністр оборони вважає, що Україні слід більше дякувати Заходу за надану допомогу у війні з Росією. "Подобається нам це чи ні, але люди хочуть бачити трохи вдячності. Іноді ви просите країни відмовитися від власних запасів зброї. Іноді доводиться переконувати законодавців на (Капітолійському, - ред.) пагорбі в Америці", - сказав Воллес. На брифінгу у Вільнюсі він також розповів, як торік приїздив до України, щоб отримати перелік необхідної зброї. "Знаєте, ми не Amazon. Я сказав їм це минулого року, коли їхав 11 годин, щоб отримати список", - заявив міністр оборони Британії. Водночас міністр оборони розуміє, що Зеленський, за його словами, звертався до своєї публіки. Воллес додав, що остаточна угода саміту "є гарною для України". Чому обурювався Зеленський У вівторок, 11 липня, у столиці Литви Вільнюсі розпочався дводенний саміт НАТО. Члени Альянсу обговорюють виклики, які стоять перед країнами-членами зараз та можуть виникнути в майбутньому з огляду на агресію Росії та проблеми тероризму. Еспресо веде онлайн-трансляцію найважливіших подій заходу. Зокрема, у перший день саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень щодо України: скасовується етап Плану дій щодо членства, а запрошення до Альянсу країна отримає після виконання вимог для вступу і за умови згоди всіх союзників.  Однак Володимир Зеленський обурився наявністю "умов" для отримання Україною запрошення до НАТО та заявив, що це схоже на "неготовність запросити нашу країну до Альянсу".Президент України наголосив, що Україна цінує відкритість, але, за його словами, прямо зараз на полях саміту ведеться обговорення формулювань щодо запрошення до Альянсу, в яких Україна не бере участь.  У Білому домі також прокоментували заяву Зеленського. Координатор зі стратегічних комунікацій Ради національної безпеки Білого дому Джон Кірбі зазначив, що Україна все ще має виконати вимоги, перш ніж зможе приєднатися до НАТО. Він також заявив, що Україна не зможе вступити до Альянсу, доки знаходиться у стані війни.Читати повністю

Країни Великої сімки (G7) у середу, 12 липня, погодили рамки для надання довгострокових гарантій безпеки Україні. Про це повідомляє Financial Times.Читати повністю

Мені бракує обсягу закритих міждисциплінарних професійних дискусій. Українському громадянському суспільству, в тому числі його аналітичному сегменту важливо бути в постійних консультаціях, перед тим як виходити на публіку з пропозицією стратегічного порядку денного, тоді рішення будуть зваженішими. 1) На початках активних відносин Байдена та України за перше місце між собою конкурували дві позиції: безпека та антикорупція. Перемогла остання, під це була сформована ціла інфраструктура, яка визначала стратегічну канву взаємодії США та Заходу загалом і України, а тим більше пріоритети громадянського суспільства. Хоч дальший розвиток подій показав, що це була помилка, і, за визнанням самих лідерів антикорупційного руху, неможлива антикорупція без безпеки, рішення ухвалені зразу після Революції гідності були формативними для дискурсу на довший час. Можливо, було б інакше, якби віцепрезидент через пропущений термін не став президентом, це не надто типова ситуація, але іронія в тому, що НАТО Україні треба в тому числі й для успіху антикорупційної боротьби. Читайте також: Україна — НАТО: Час вже бути відвертими з самими собою… Популістський характер чинної чи потенційних наступних українських адміністрацій, фактично визначає ключову роль громадянського суспільства у підготовці, оцінці, критиці, опрацюванні, корекції порядку денного перед тим, як він потрапить в соціологічні опитування, а потім буде політтехнологічно оброблений і запущений приватними та підконтрольними державними каналами в публічний дискурс. Всередині українського політичного сектора є імплементаційна, але не аналітична спроможність. 2) Питання (здобуття Україною) ядерної зброї, яке вже чути з уст багатьох дієвців, якраз і належить до тих питань, які потребують значного обговорення, аналізу та оцінки рішень перед тим, як має бути озвучене якась пропозиція. Ядерна зброя змінює характер суспільної трансформації і в кращий, і в гірший бік. Досвід Ізраїлю і Пакистану важливий, але містить елементи, які взагалі незастосовні в Україні. Соціальний, безпековий, дипломатичний, фінансовий, інституційний та інші виміри ядерного рішення створюють вузькі коридори, в які складно буде поміститись і українській політичній системі, і українській політичній культурі. У випадку рішення про здобуття, перед тим як стати менш вразливою, Україна якийсь тривалий період може бути дуже вразливою. Читайте також: Україна — НАТО: штучне задзеркалля влади Зважаючи, яка кількість політиків, громадських діячів, аналітиків сьогодні поставили собі ядерне питання в практичній площині, дуже ризиковано давати швидкі та незважені відповіді. Це може бути повтором імпульсивного рішення, про корупцію як про причину, а не симптом українських бід. 3) Попри всю спокусу образитись на адміністрацію Байдена за ганебне рішення НАТО конструктивним буде далі тримати увагу на внутрішніх завданнях, обсяг домашньої роботи величезний. І працювати на те, щоб через рік у Вашингтоні виник геть інший розклáд. Джерело Про автора: Євген Глібовицький, експерт з довготермінових стратегій Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.Читати повністю