Найскладнішу зиму в історії Україна пережила. Проте майбутня обіцяє бути не менш важкою. Ключовий ризик все той же – енергетичні об’єкти досі залишаються пріоритетними цілями для російських ракетних та дронових ударів. Однак навіть попри майбутні атаки ворога, ймовірність яких вкрай висока, проблем в енергосистемі достатньо. Відкладений ефект від 271 влучання в енергооб’єкти українці змогли відчути навіть влітку, коли непомітні спочатку пошкодження згодом переростали в системні аварії та одночасно залишали без світла сотні тисяч споживачів по всій країні та навіть за її межами. І це за відсутності обстрілів. Що ж буде взимку, коли споживання в системі суттєво зросте, а левова частка проблем з генерацією та мережами нікуди не зникне? Підготовка до осінньо-зимового періоду В рамках підготовки до наступного осінньо-зимового періоду (ОЗП) енергетики, влада та військові зосередились на трьох ключових напрямках. Перший – завершити, наскільки це можливо, планові та відновлювані ремонти енергооб'єктів. Це стосується як самих електростанцій, так і обладнання, необхідного для передачі виробленої електроенергії. Наразі на атомних електростанціях (АЕС) проводяться планові ремонти, через що в енергосистемі час від часу виникає дефіцит, який вдається покривати за рахунок імпорту. До початку сезону ремонтні роботи та заміну палива на блоках АЕС мають завершити. По цих напрямках поки що все йде за планом. Не в останню чергу тому, що атомні станції – чи не єдині енергооб’єкти, яким вдалося уникнути російських обстрілів. В цьому сенсі куди гірші справи у теплових (ТЕС) та гідроелектростанцій (ГЕС). За словами прем’єра Дениса Шмигаля, в Україні немає жодної ТЕС чи ГЕС, яка б минулої зими не зазнала ворожих атак. Виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук розповів, що наразі компанія проводить планові ремонти та відновлення пошкоджених блоків теплоелектростанцій. "Поточні ремонти робимо п'ятий місяць поспіль: 7 зробили, ще стільки ж зараз в процесі. Всього плануємо у цьому році привести до ладу 27 блоків ТЕС. Щодо відновлення, то потрібно відновити 1,4 ГВт генеруючих потужностей", – повідомив він. Так само про активні відновлювані та планові роботи звітують й в державній "Укренерго". Втім експерти мають сумніви, що до початку опалювального сезону вдасться відновити хоча б половину потужностей, які були на початок минулого ОЗП. І на це є об’єктивні причини. "Зрозуміло, що енергетична частина готується, ведеться велика робота з відновлення і високовольтних мереж, і генерації. І так само зрозуміло, що все зробити не вдасться. Як би ми не старались і навіть за наявності грошей, по термінах виготовлення, доставки обладнання вони до нового ОЗП зроблені не будуть. Високовольтна мережа буде відновлена максимум на 30-40% відносно її нормального стану. Що стосується генерації, то роботи там ведуться, але вкрай обмеженим ресурсом, тому з вугільною генерацією точно будуть проблеми", – вважає директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко. Друге завдання – створення систем захисту енергетичної інфраструктури від російських атак та покращення протиповітряної оборони (ППО). Співрозмовники ЕП в уряді наголошують, що по обох напрямках роботи тривають. Проте зі зрозумілих причин деталі не озвучувалися. І завдання номер три – накопичити достатньо палива для проходження зими. "Зараз на складах 1,5 мільйона тонн вугілля та 10,4 мільярда кубометрів газу в сховищах. До початку опалювального сезону заплановано вийти на показник 1,8 мільйона тонн вугілля та 14,7 мільярда кубів газу", – повідомив минулого тижня Шмигаль. "Я не бачу жодних проблем з паливом. Рівень споживання вугілля зараз низький, враховуючи поточний рівень видобутку газу, нам має вистачити ресурсу власного видобутку, тому тут жодних проблем я не очікую", – каже Харченко. Приблизно такий же прогноз озвучували опитані ЕП представники уряду та енергетичних компаній. Чому наступна зима буде гіршою за попередню Опитані ЕП експерти та учасники ринку одностайні в тому, що ключовим ризиком наступної зими лишаються обстріли критичної інфраструктури. "Ймовірність нових атак на енергетику вкрай велика і тоді аварійні ситуації та відключення неминучі. Але більш-менш точно оцінити чи спрогнозувати, якою буде ситуація зараз неможливо", – ділиться співрозмовник ЕП в уряді. Чому наступна зима буде гіршою? "Умови, в яких ми почнемо цю зиму будуть набагато гіршими за ті, що були на початку минулої. Ми закінчили останній ОЗП, коли 75% всієї теплової генерації були зруйновані або суттєво пошкоджені. Цього не було минулого року", – пояснив Сахарук. Погоджується з ним експерт з енергетики Геннадій Рябцев. "Чому кажуть, що може бути гірше, ніж минулого року? Через відсутність резерву генеруючих потужностей. Баланс у нас зараз не достатньо міцний", – пояснює він. За словами голови парламентського Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрія Геруса найбільша проблема сьогодні – відсутність запасу міцності в мережах "Укренерго", а саме – на підстанціях компанії. "У нас досі залишається велика залежність від великих генеруючих об’єктів, які видають електроенергію через великі підстанції. Відповідно критично важливе значення зараз має запас міцності на тих підстанціях, а сьогодні він недостатній", – вважає народний депутат. Чи можливі відключення взимку Навіть за відсутності нових обстрілів такий сценарій вкрай ймовірний. "Зараз ведуться розрахунки та моделюються різні сценарії, але який з них реалізується прогнозувати важко. Споживання навіть влітку у нас зростає, а на піку взимку воно буде ще більшим. Якщо Запорізької АЕС в системі не буде, то у нас будуть досить відчутні проблеми з генерацією. І розмір цього дефіциту, як мені особисто вбачається, перекрити імпортом ми не зможемо. Просто стільки імпорту ми не затягнемо. Тому взимку цілком можуть бути обмеження", – вважає Харченко. Сахарук також наголошує, що з початком ОЗП навантаження з точки зору споживання зростатиме. "Україна в принципі буде споживати більше і тут може виникнути значно більший дефіцит, який може бути не покритий імпортом. Який це буде обсяг? Покаже ситуація, тому що дуже сильно впливає температура повітря. Для прикладу, кожні мінус 5 градусів Цельсія в Києві це плюс 100 МВт до споживання. Чим буде холодніше, тим більшим буде дефіцит. Цілком ймовірно, що коли імпорту не вистачатиме, систему доведеться балансувати відключеннями", – каже виконавчий директор ДТЕК. Що залишилося від "зеленої" енергетики в Україні Втім є і позитивні моменти. Минулий рік дав енергетикам дорогоцінний досвід, який нікуди не подіти. Досвід як позитивний, так і негативний. Тепер вихід з ладу тієї чи іншої системи не є чимось несподіваним чи катастрофічним. Компанії вже добре розуміють, як треба реагувати на будь-яку ситуацію. До того ж була проведена робота із забезпечення самодостатності цілого ряду об’єктів критичної інфраструктури. Є набагато більше автономних енергоустановок, які можуть працювати у випадку проблем з постачанням електроенергії. "Системні аварії будуть. Вони будуть викликані обстрілами, підвищенням навантаження в мережах, аварійними зупинками енергоблоків. Але знову ж таки про якийсь загальноукраїнський блекаут мова не йде", – заявив Рябцев. До чого готуватись населенню Якщо зібрати в один короткий меседж всі поради щодо наступного ОЗП від співрозмовників ЕП, то він був би таким: "українцям варто готуватись до найгіршого сценарію, навіть якщо він не реалізується". "Якщо у вас є генератор, змастіть його, проведіть ТО та запасайтесь пальним. Те саме стосується потужних павербанків. Готуйтесь до того, що ці речі вам знадобляться. Ймовірність такого сценарію дуже велика", – попереджає Харченко. Не позбуватися генератора радить і Сахарук. "Зараз є час для того, щоб добре підготуватись, і ціни не такі великі як були минулої осені. Крім цього, варто звернути увагу на утеплення будинків, чим економніше помешкання, тим краще. Інших рекомендацій, на кшталт кудись їхати чи ще щось робити, я зараз не готовий давати. Минулу зиму ми пройшли, вже розуміємо, що може відбуватися та як треба діяти. Зараз просто треба підготуватися, спокійно та без паніки", – каже виконавчий директор ДТЕК. За словами Рябцева, за можливості необхідно забезпечити автономне енергозабезпечення домогосподарства, фермерського господарства чи малого підприємства на випадок, якщо будуть системні аварії. "Тим більше, що обладнання зараз є і ціни значно нижчі, ніж були на піку попиту. Краще вкластися зараз, ніж потім сидіти без електрики та пального. Українцям треба зрозуміти ключове – до кінця війни проблеми з електроенергією нікуди не зникнуть. Більше того труднощі будуть навіть після її закінчення. Тому краще до цього бути готовими", – підсумував Рябцев. Читати повністю

Окупанти приводить сільськогосподарську продукцію та діяльність сільгосп виробників у відповідність стандартам федеральної служби ветеринарного та фітосанітарного нагляду.Читати повністю

Про це інформує очільник Запорізької ОВА Юрій Малашко. Він повідомив, що через російський обстріл 87-річний чоловік зазнав поранень, 40-річний - загинув від отриманих травм. Також у селі Верхня Терса внаслідок обстрілу РФ з реактивної системи залпового вогню було поранено 66-річного чоловіка. Його госпіталізували.  "З ОТРК "Іскандер-К" ворог поцілив по території підприємства у Малокатеринівці. Вибуховою хвилею та уламками частково зруйновано складське приміщення. Поранення отримали дві особи, їм надається необхідна медична допомога", - додав очільник ОВА. Керівник Офісу президента Андрій Єрмак зазначив, що в Оріхові унаслідок обстрілу було пошкоджено три будинки.  Удень 13 липня російська армія обстріляла з артилерії село Микільське на Херсонщині. Загинула літня жінка.  Читати повністю

У річному вимірі інфляція знижується протягом останніх 8 місяців (починаючи з піку 26,6% у жовтні 2022 р.). За базовою інфляцією в червні навіть зафіксовано дефляцію: -0,1% до попереднього місяця (14,0% в річному вимірі). В поточному році фактичні показники інфляції є значно нижчими торішніх прогнозів уряду, НБУ та міжнародних організацій, які очікували інфляцію на рівні 25-30%. Оновлені прогнози НБУ та МВФ від квітня вже передбачають річну інфляцію на рівні 14,8% та 15,5% відповідно. Основним стримувальним чинником інфляції є скорочення сукупного попиту – реальний ВВП є на 28% меншим за довоєнний рівень, середня реальна заробітна плата — на 8%, безробіття становить близько 20% від робочої сили. Виїзд значної кількості населення за кордон та мобілізація чоловіків до лав ЗСУ є додатковими чинниками скорочення попиту. Читайте також: Уряд визначився з пріоритетами розвитку України Також стримувальним фактором росту споживчих цін є збереження урядом часткового мораторію на підвищення житлово-комунальних тарифів. Однак, даний фактор слід розглядати лише як відтермінування приросту цін, оскільки ринкова корекція цих адміністративних тарифів буде неминучою. Частково на стримування цін вплинула жорстка монетарна політика НБУ. Підвищення ключової процентної ставки зумовило переспрямування частини грошової маси зі сфери споживання у сферу заощаджень. З початку підвищення облікової ставки (з червня минулого року) строкові гривневі активи населення (депозити та ОВДП) збільшились на 42 млрд грн. (на 22%). Загалом обсяг гривневих депозитів та ОВДП населення є порівняно невисоким (менш як 4% ВВП), тому потенціал монетарного стримування інфляції через канал заощаджень населення є обмеженим. Річний приріст цін залишається доволі високим і у 2,5 раза перевищує цільовий показник інфляції НБУ. За рік найбільше подорожчали такі складові споживчого кошика як яйця, овочі, м’ясо, безалкогольні напої. Основний вклад в приріст цін здійснили немонетарні чинники. Це насамперед воєнні фактори зростання собівартості виробництва (руйнування виробничих потужностей та інфраструктури, енергетичні проблеми, логістичні ускладнення), а також вимушена разова девальвація гривні (на 25% торік). Читайте також: Як залучити інвестора під час війни та забезпечити його захист Вагомим проінфляційним чинником залишається дефіцит державного бюджету. В січні-червні фіскальний дефіцит (без грантів) становив 746 млрд грн (приріст +180 млрд грн. за червень). Покриття фіскального дефіциту генерує додаткову грошову масу, що тисне на ціни (незалежно від джерела покриття цього дефіциту — емісія, внутрішні позики чи міжнародна допомога). В червні рівень дефіциту відносно потреб ДБУ на видатки та погашення боргу знову зріс і становив 42%. Це значно вище попередніх 3-х місяців (з середнім рівнем у 28%) і приблизно відповідає середньому рівню 2022 року (44%). Це дещо посилить інфляційний тиск. Інфляція та обмінний курс. Завдяки тому, що режим обмінного курсу залишається фіксованим, його вплив на інфляцію нині є стабілізаційним. Однак, фіксація обмінного курсу в умовах значного дефіциту платіжного балансу вимагає витрачання валютних резервів на його підтримку. Рівень валютних резервів країни України підтримується масштабною зовнішньою допомогою та обмеженнями на виведення капіталу з країни. Однак, загрозу становить зростання потреб економіки в імпорті та зниження експортного потенціалу країни. Подальші перспективи інфляції ймовірно будуть характеризуватися її стабілізацією близько рівня 15%. Низький споживчий попит та переважно немонетарний характер інфляції стримують розкручування інфляційної спіралі. Водночас підвищення тарифів на електроенергію, відновлення податків на автомобільне паливо, потенційно високі потреби у відновленні, зростання імпортозалежності економіки та значний фіскальний дефіцит є вагомими проінфляційними чинниками. Спеціально для Еспресо. Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Читати повністю

За кілька хвилин до вибуху у Повітряних силах ЗСУ попереджали про ракетну небезпеку
Читати повністю