Відмова від готівкових розрахунків в Україні сьогодні неможлива, особливо в умовах воєнного стану. Читати повністю

Президент України Володимир Зеленський провів переговори з президентом Південно-Африканської Республіки Сирілом Рамафосою. Сторони обговорили підготовку до саміту формули миру.Читати повністю

Про це заявив президент РФ Володимир Путін, повідомляє Інтерфакс. "Щодо членства України в НАТО, неодноразово про це говорили – це створює загрози для безпеки Росії", - заявив Путін. За словами Путіна, "власне, одна з причин спеціальної військової операції – це загроза вступу України до НАТО". "Упевнений, що це не підвищить безпеку і самої України, та й загалом зробить світ набагато вразливішим і призведе до додаткової напруги на міжнародній арені", - сказав Путін. "Тому, - сказав Путін, - нічого хорошого в цьому не бачу, позиції добре відомі та давно сформульовані". При цьому Путін зазначив, що будь-яка країна має право забезпечувати свою безпеку. "Звичайно, вона має право вибирати той спосіб досягнення цієї мети, який вважає для себе найбільш правильним, є лише одне обмеження, воно пов'язане з тим, що, досягаючи безпеки однієї країни, не повинні створюватися загрози для іншої країни", - сказав Путін. І продовжив: "Тому ми виходимо з розуміння того, що цей принцип, який багаторазово був задекларований у різних міжнародних документах, таки враховуватиметься". "А Україна, звісно, має право на забезпечення своєї безпеки", - сказав президент РФ. Що відомо про саміт НАТО та вступ України до Альянсу 11-12 липня у Вільнюсі відбувся саміт лідерів країн НАТО. Засідання проходили на рівні лідерів країн та урядів. Уперше саміт приймала Литва. Заходи відбувались у конгрес-центрі LITEXPO. Безпеку під час заходів забезпечували тисячі військовослужбовців, небо захищали комплекси ППО Patriot і NASAMS. У зустрічах брали участь лідери 31 країни НАТО включно з президентом США Джо Байденом, додатково були запрошені делегації Японії, Південної Кореї, Нової Зеландії, Австралії, України та Швеції. Загалом до Вільнюса мали прибути понад 2400 членів з 48 іноземних делегацій, у тому числі до 40 очільників держав і до 150 інших високопоставлених урядовців. Також у саміті брав участь український президент Володимир Зеленський. 11 липня саміт НАТО у Вільнюсі ухвалив пакет рішень щодо України: скасовується етап Плану дій щодо членства, а запрошення до Альянсу країна отримає після виконання вимог для вступу і за умови згоди всіх союзників.  Володимир Зеленський обурився наявністю "умов" для отримання Україною запрошення до НАТО та заявив, що це схоже на "неготовність запросити нашу країну до Альянсу". Країни Альянсу погодили підсумкове комюніке щодо України і заявили, що пам’ятають про зобов’язання 2008 року щодо того, що Україна стане членом НАТО. Також у документі визнали, що сьогодні шлях України до повної євроатлантичної інтеграції вийшов за межі необхідності в Плані дій щодо членства. Країни-члени наголосили, що Україна стає більш оперативною та політично інтегрованою з Альянсом і досягла значного прогресу на шляху до реформ. Додається, що міністри закордонних справ країн НАТО регулярно оцінюватимуть прогрес за допомогою Річної національної програми.   Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба відреагував на рішення Вільнюського саміту НАТО за підсумками першого дня. Він вважає, що Альянсу не слід зволікати зі вступом України до військово-політичного блоку. Пізніше він також повідомив, що у НАТО не називали, які умови має виконати Україна для вступу до Альянсу, також невідомо, хто їх має сформулювати. Володимир Зеленський прокоментував результати саміту НАТО, та заявив, що якби Україна отримала запрошення до Альянсу, то вони "були б ідеальні". У середу, 12 липня, країни G7 узгодили спільну декларацію, у якій вказані параметри гарантій безпеки для України. До угоди зможуть доєднатися всі охочі країни. Згодом Володимир Зеленський, який спочатку критикував рішення саміту, визнав, що в результаті Альянс прибрав будь-які сумніви та двозначності щодо того, чи буде Україна в НАТО – Росія більше не матиме шлагбаум перед дверима НАТО. Детальніше про події саміту НАТО дивіться у текстовому онлайні Еспресо.TV. Читати повністю

Верховна Рада запровадила окрему процедуру банкрутства на час воєнного стану. Відповідний законопроєкт №7442 у другому читанні та в цілому Рада ухвалила 13 липня, повідомив перший заступник керівника парламентського комітету з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк. Як зазначається в пояснювальній записці, метою законопроєкту є спрощення доступу до процедур банкрутства суб’єктів господарювання, які стали неплатоспроможними через повномасштабну збройну агресію Російської Федерації, до судових процедур банкрутств. Згідно з документом: на період дії воєнного стану та протягом шести місяців з дня його скасування збори та комітет кредиторів можуть проводитися дистанційно, господарський суд зможе продовжувати строки проведення засідань; зупиняється нарахування відсотків на зобов’язання боржника перед кредиторами, які реструктуризовані згідно з планом санації чи плану реструктуризації боргів; справу про банкрутство (неплатоспроможність), коли неплатоспроможність зумовлена бойовими діями, може бути відкрито за заявою боржника без виплати авансової винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. Закон також дозволяє арбітражним керуючим здійснювати свої повноваження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) без додаткового звернення до господарського суду. Це зменшить строки розгляду справ і витрат, пов’язаних з їх розглядом. Крім того, передбачено забезпечення вимог кредиторів завдяки арешту майна не лише боржника, а й майна осіб, які несуть з боржником субсидіарну чи солідарну відповідальність. Читати повністю

У результаті операції знешкоджено п'ятеро окупантів
Читати повністю