Від початку повномасштабної війни та станом на кінець червня 2023 року у Польщі зареєстрували 29 400 українських фізосіб-підприємців.Читати повністю

Протягом трьох місяців НАЗК планує провести перевірки усього керівного складу центрів комплектування.Читати повністю

Від початку великої війни станом на кінець червня 2023 року у Польщі зареєстрували 29 400 українських ФОПів. Майже половину – 14 000 – українці відкрили цього року. Про це заявив Польський економічний інститут (PIE). У 2022 році до початку російського вторгнення в Україну у  Польщі реєстрували близько 200 українських індивідуальних  підприємств на місяць. Уже з травня – щонайменше 1000, а з початку 2023 року цей показник зріс до понад 2000. Найбільше українських ФОПів працюють у сферах будівництва (23%), інформації та зв'язку. А 85% українських підприємців надають перукарські та косметологічні послуги. "У 2022 році українці відкрили в Польщі майже 16 000 бізнесів. Щоправда, з жовтня по грудень 2022 року ми спостерігали зниження темпів створення нових фірм, але 2023 рік приніс рекордні обсяги", – сказала керівник групи економічного прогнозування інституту Катажина Дембковська. На українців припадає 67% усіх нових індивідуальних підприємців у Польщі і 10% усіх фірм, створених протягом першої половини 2023 року. При цьому з початку 2022 року закрилися тільки 3% створених українцями фірм. "Для біженців це часто є кращим рішенням, ніж працювати як найманий працівник, спосіб утримувати себе та свої сім’ї, а також працювати відповідно до своєї кваліфікації", – підсумувала Дембковська. За 2022 рік українці, які легально працюють у Польщі, сплатили майже мільярд злотих податків. За даними Центрального статистичного управління, на кінець 2022 року найбільше іноземців у Польщі працювало у сфері транспорту та логістики (11,5%), а також у готельно-ресторанному бізнесі (10%). Водночас у будівництві працює лише 6,6% іноземців, а кожна третя будівельна компанія відчуває нестачу робітників. Читати повністю

Президент РФ Володимир Путін не буде учасником саміту БРІКС у Південноафриканській республіці (ПАР), йдеться на сайті офісу президента ПАР Сиріла Рамафоси. Росію представлятиме на саміті міністр закордонних справ Сергій Лавров. Це рішення, як уточнили в офісі президента ПАР, було ухвалено за взаємною згодою країн. Таким чином, у саміті БРІКС, який відбудеться у серпні цього року, візьмуть участь лідери КНР, Бразилії, Індії та ПАР. Раніше агенція Reuters писала, що президент ПАР попросив у Міжнародного кримінального суду (МКС) дозволу не заарештовувати Володимира Путіна у разі, якщо він приїде на саміт БРІКС. У березні МКС видав ордер на арешт президента Росії Володимира Путіна за підозрою в незаконній депортації українських дітей із непідконтрольних Києву територій до Росії. ПАР, де у серпні проходитиме саміт БРІКС, входить до числа країн, які підписали Римський статут, що зобовʼязує її виконувати рішення МКС і заарештувати Путіна після приїзду.   Читати повністю

Про це посол України в Туреччині Василь Боднар сказав в інтерв'ю "Радіо Свобода". "Можливість продовжувати вивозити українське продовольство є: фізично кораблі можуть проходити з портів Одеси через територіальні води Румунії, Болгарії та Туреччини. Це вже в залежності від того, як буде вирішено сторонами чинної ініціативи. Оскільки ні ми, ні Туреччина, ні ООН не вийшли з цієї ініціативи. Тому вона для нас продовжує бути чинною. Єдине питання – фізична загроза. Коли була підписана угода, країна-агресорка дала гарантії не атакувати кораблі й портову інфраструктуру", - зазначив дипломат. За його словами, Україна може перестати використовувати погоджений раніше "зерновий коридор" через Босфор і почати використовувати територіальні води інших країн. "Але перше – це гарантії безпеки. Тобто чи підуть кораблі під гарантії безпеки тільки, наприклад, української сторони чи її страховиків?" – наголосив Боднар. Він зауважив, що нині, коли РФ заявила про вихід із "зернової угоди", жодне судно не наближається до українських портів по продовольство. Що відомо про вихід РФ із "зернової угоди" 16 липня одеський порт залишило останнє судно, яке вивезло українське збіжжя за чинною угодою. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А голова МЗС Дмитро Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.Читати повністю