Котик зневоднений, втомлений, але має апетит
Читати повністю

Велика Британія розбирає та вивчає захоплену в Україні російську бронетехніку, щоб дізнатися більше про те, як їй протистояти.Читати повністю

Ворог продовжує обстрілювати територію Донецької області.Читати повністю

Про це повідомляє фінансовий портал "Мінфін", передає Еспресо.TV. <img alt="курс долара 18.07.2023" class="infographics-img" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/297000_298000/297429_buy_18.07.2023_new_2000x1404_0.webp" title="курс долара 18.07.2023"> Курс долара в Україні на сьогодні Станом на 10:25 долар в обмінниках, банках і у приватних осіб у середньому можна придбати по 37,18 грн, продати - за 37,10 грн. Долар в обмінниках можна купити за 37,16 грн, продати - за 37,07 грн. Долар на чорному ринку можна купити по 37,20 грн, продати - за 37,18 грн. У банках середній курс долара становить 37,20–37,50 грн. Курс євро до гривні на сьогодні Банки, обмінники та приватні особи купують євро у середньому по 41,35 грн, продають по 41,50 грн. Євро в обмінниках сьогодні продають у середньому по 41,52 грн, купують євро по 41,35 грн.  Купити євро у приватників можна по 41,57 грн, продати - по 41,35 грн.  У банках середній курс євро становить 41,70–41,90 грн. Курс валют НБУ Національний банк України встановив офіційний курс американського долара на рівні 36,57 грн/$. Курс євро встановлено на рівні 41,08 грн за євро. Курс валют ПриватБанк Долар ПриватБанк купує по 36,60 грн, продає по 37,20 грн. Євро купує по 40,70 грн, продає по 41,70 грн. Курс злотого до гривні Польський злотий за курсом НБУ коштує 9,23 грн, в обмінниках в середньому по 9,23 грн у покупці та по 9,35 грн у продажу. Інші валюти Молдовський лей за курсом НБУ коштує 2,03 грн, в обмінниках - в середньому по 1,90 грн у покупці та по 2,07 грн у продажу. Румунський лей за курсом НБУ вартує 8,31 грн, в обмінниках - в середньому по 7,85 грн у покупці та по 8,25 грн у продажу. Чеська крона за курсом НБУ коштує 1,72 грн, в обмінниках - в середньому по 1,62 грн у покупці та по 1,73 грн у продажу. Прогнози щодо ринку валют Наразі на міжбанку України зростає попит та пропозиція на валюту, каже член Ради НБУ Богдан Данилишин.  За його словами, оскільки попит та пропозиція на іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку з боку клієнтів банків зростали паралельно, чистий продаж валюти Нацбанком зберігся та збалансував ринок на рівні $428 млн, у порівнянні з $436 млн минулого тижня. Данилишин відзначив, що обсяг міжнародних резервів України залишається достатнім для задоволення потреб країни в іноземній валюті та підтримки стабільності на валютному ринку. "Станом на 1 червня 2023 року міжнародні резерви України за попередніми даними Національного банку становили $37,3 млрд, збільшившись за місяць на 4%", - додав він. Своєю чергою підрив росіянами Каховської ГЕС не вплине на курс гривні, тож українцям не варто зараз діставати заощадження та бігти до валютних обмінників, каже економіст Павло Кухта. За його словами, з курсом гривні в Україні нічого не станеться. Усе через притік грошей завдяки західній допомозі. "Я думаю, що нічого (не станеться з гривнею, – ред.), тим більше, що вона зараз зростає. Ну в нас такий притік грошей із Заходу, що він утримує будь-які… Тобто з курсом стабільно. У Нацбанку, здається, зараз найбільші резерви за всю історію в результаті. Тобто нас накачують ресурсами, і це нас підтримує. Без цього це була б зовсім інша історія", – пояснив економіст. Він також відповів, чи варто українцям "діставати з банок" будь-яку валюту і бігти до обмінників: "Ні-ні. Ну дістанете – ви ще й втратите. Ви ж бачите, що він підріс цей курс. Я не думаю, що Нацбанк дасть зараз сильно коливатися курсу – що сильно зростати, що сильно падати. Але він радше зараз трішки зростає, аніж падає". Кухта закликав українців не скуповувати у крамницях усі продукти та не робити величезні запаси, адже в цьому немає потреби. За прогнозом економіста, цього року та в наступні роки більшість овочів і фруктів в Україні будуть імпортними. "До речі, це погано, тому що вони в нас були і кращі по якості, і значно дешевші", – зауважив він. Економіст Борис Кушнірук вважає, що на цей момент євро вийшов, напевно, на плато. За його словами, у Європейському Союзі не дуже зацікавлені, щоб євро до долара зростав і надалі, "тому що це теж не добре для європейців, для європейських компаній, тому що товари, номіновані в євро, тоді стають дорожчими, ніж товари в доларах". "Тому я думаю, що будуть робити все для того, щоб не допускати якогось додаткового зміцнення курсу євро. Тому я не очікую, що ми побачимо якесь значне зміцнення курсу євро до долара", - зазначив Кушнірук. Він нагадав, що були моменти, коли раніше курс євро до долара піднімався до рівня 1,2. "Але я не думаю, що зараз ми побачимо таку історію", - додав економіст. До цього у НБУ наголошували, що підстав зміни офіційного курсу немає. Про це заявив заступник голови НБУ Юрій Гелетій на брифінгу. "Резервів достатньо і зараз немає жодних підстав для переприв'язки або перефіксації курсу", - зазначив він. Гелетій наголосив, що Україна має абсолютно адекватний рівень резервів і з урахуванням метрики МВФ. Він додав, що країна розраховує на ритмічну міжнародну допомогу для того, щоб здійснювати інтервенції. Через невизначеність перехід на плаваючий валютний курс незабаром малоймовірний, вважає і голова аналітичного департаменту IК Concorde Capital Олександр Паращій, про це він сказав РБК-Україна. "Моє бачення: НБУ триматиме офіційний курс на рівні 36,6 грн/дол. протягом усього 2023 року. Поки що надходження від міжнародних партнерів (3,5-5 млрд доларів на місяць) перекриватимуть витрати НБУ на валютні інтервенції (2-3 млрд доларів на місяць), то немає сенсу змінювати курс", - зазначив експерт. Говорити про нове зниження офіційного курсу, на його думку, можна буде лише якщо витрати на валютні інтервенції зростуть і протягом кількох місяців перевищуватимуть валютні надходження від партнерів. Голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU Віталій Ваврищук вважає найвірогіднішим, що у другому півріччі буде коригування офіційного курсу. "Думаю, буде зниження курсу на 10-15%. Не думаю, що за результатами 2023 року ми вийдемо на середній курс, який закладено до бюджету. Ймовірно, гривня залишатиметься дорожчою, ніж планує уряд (42,2 грн за долар)", – сказав він. Як відомо, уряд покращив прогноз щодо курсу гривні до долара у 2023 році. Курс гривні у бюджеті закладено на рівні 42,2 грн/дол., а на кінець 2023 року - 45,8 грн/дол.  Підстав для девальвації гривні немає, у цьому переконаний економіст Олег Пендзин, пишуть у виданні РадіоТрек. Експорт сільськогосподарської продукції забезпечив країну достатньою кількістю валютної готівки, що дозволяє припустити подальше зміцнення гривні. Цю думку поділяє й керівник відділу аналітики Concorde Capital Олександр Паращій. Він вважає, що долар може бути значно дешевшим за закладений в Бюджет-2023. Долар зростатиме, адже Нацбанк розпродує валютний запас, каже експерт. Національний банк України 21 липня 2022 року встановив новий офіційний курс гривні до американського долара на рівні 36,56 грн за долар. Отже, він зріс на 25% від 24 лютого, коли його було зафіксовано у зв'язку з повномасштабним вторгненням РФ.  29 липня Національний банк України ухвалив постанову про посилення вимог до низки небанківських установ з метою мінімізації спекуляцій на валютному ринку в умовах війни. Цим рішенням НБУ заборонив обмінникам показувати курс валют на вуличних табло. Національний банк України з 21 жовтня дозволив купувати американські долари за офіційним курсом без обмежень, але з подальшим їх розміщенням на депозит у банку від 6 місяців. Читати повністю

На таких темах акцентують міжнародні видання станом на ранок 18 липня. Цивільні кораблі знову в небезпеці в Чорному морі <img alt="зерно, зернова угода" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/287000_288000/287583_zerno_gettyimages_new_960x380_0.webp" title="зерно, зернова угода"> Фото: gettyimages   Головною темою обговорення світових медіа було подорожчання цін на продукти через зупинку зернової угоди Росії з Україною. За словами The New York Times, це "струсить світові продовольчі ринки". За даними Організації економічного співробітництва та розвитку, до війни Україна була п’ятим за величиною експортером пшениці у світі, на неї припадало 10% експорту. Україна входить до трійки найбільших світових експортерів ячменю, кукурудзи та ріпакової олії, повідомляє Gro Intelligence, компанія, що займається сільськогосподарськими даними. За даними ООН, вона також є найбільшим експортером соняшникової олії, на яку припадає 46% світового експорту. У понеділок Росія заявила, що виходить з угоди, яка дозволяла експорт зерна з України через Чорне море, доки не будуть виконані її вимоги щодо послаблення санкцій на власний експорт сільськогосподарської продукції. Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена рік тому за посередництва ООН і Туреччини, щоб пом’якшити глобальну продовольчу кризу після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Росія заблокувала українські порти, заблокувавши кораблі для перевезення її зерна, що призвело до рекордного зростання світових цін. Угоду продовжували тричі, останній раз у травні. Термін останнього продовження закінчився в понеділок. Близько 33 мільйонів метричних тонн українського зерна та олійних культур було відправлено в рамках цієї ініціативи протягом минулого року, що призвело до зниження світових цін на продукти харчування. Світові лідери поспішили засудити рішення Росії. Президент комісії ЄС Урсула фон дер Ляєн звинуватила Росію в "цинічному кроку", а посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд назвала цей крок "актом жорстокості". Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що він "глибоко розчарований" рішенням Москви, і що мільйони людей, які стикаються з голодом, "заплатять за це". Він також сказав, що минулого тижня надіслав пропозиції президенту Росії Володимиру Путіну, щоб сприяти виконанню вимог Москви. Як пише CNN, у Білому домі заявили, що угода мала "критичне значення» " для зниження цін на продукти харчування в усьому світі, які різко зросли після вторгнення Росії в Україну в лютому минулого року. "Рішення Росії призупинити участь у Чорноморській зерновій ініціативі погіршить продовольчу безпеку та завдасть шкоди мільйонам уразливих людей у всьому світі", — заявив у заяві Адам Ходж, речник Ради національної безпеки США. Ф'ючерси на пшеницю на Чиказькій торговій біржі підскочили на 2,7% до 6,80 доларів за бушель, а ф'ючерси на кукурудзу зросли на 0,94% до 5,11 доларів за бушель, оскільки трейдери побоюються скорочення поставок основних продуктів харчування. Глобальний індекс цін на продовольство, складений Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН, досяг історичного максимуму в березні 2022 року, але відтоді неухильно падав. Падіння експорту продовольства, викликане виходом Росії з угоди, може змінити цю тенденцію. Керолайн Бейн, головний економіст Capital Economics, сказала CNN, що багатші країни менш схильні до негативних наслідків, ніж деякі країни Близького Сходу та Африки. У Politico пишуть, що після виходу з зернової угоди цивільні кораблі більше не є безпеці в Чорному морі. Адже у Кремлі заявили, що північний захід Чорного моря знову "тимчасово небезпечний". Відмова Москви продовжити Чорноморську зернову ініціативу, означає "скасування гарантій безпеки судноплавства, згортання морського гуманітарного коридору, і відновлення режиму тимчасово небезпечного району в північно-західній частині Чорного моря". Президент Української зернової асоціації, розповів ВВС, що її члени визначили альтернативні шляхи експорту зерна, зокрема через порти на Дунаї. Однак ці порти будуть менш ефективними, що зменшить кількість зерна, яке Україна може експортувати, і підвищить вартість його транспортування. США закликають Україну до рішучого прориву на фронті <img alt="" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/251000_252000/251103_296379212_376654504647634_6775160670643162916_n_new_960x380_0.webp"> Фото: Генштаб ЗСУ   Іншою важливою темою продовжує залишатися український контрнаступ. Зокрема, у The Washington Post написали статтю, яку назвали: "Україна прагне підірвати оборону Росії, оскільки США закликають до рішучого прориву". Журналісти відзначають, що українські командири ще не використали широкомасштабну наступальну тактику, якій їх навчили, оскільки Київ каже, що йому потрібно більше зброї для ведення війни, якої хоче Вашингтон. "Україна досягає обмежених успіхів у своєму контрнаступі проти російських військ, але ще не застосувала більш масштабні операції, які, на думку американських чиновників, могли б забезпечити прорив, кажуть офіційні особи та аналітики, що посилює питання серед деяких головних прихильників України щодо того, чи зможе Київ рухатися досить швидко, щоб відповідати обмеженому запасу боєприпасів і зброї", - відзначають у виданні. Через п’ять тижнів довгоочікуваної операції українські війська намагаються послабити російську оборону, стріляючи артилерією та ракетами та надсилаючи невеликі групи саперів на великі мінні поля, які утворюють крайнє кільце оборони противника. Але темпи прогресу в трьох основних областях уздовж величезної лінії фронту протяжністю в тисячу кілометрів викликали занепокоєння на Заході, що уряд президента Володимира Зеленського може не завдати такого потужного удару, як міг би. В основі нових оцінок операції, яку Київ розпочав на початку червня після кількох місяців підготовки, лежить дискусія про тактику, яка найкраще дозволить Україні проникнути через міцно укріплені російські лінії та відвоювати достатню територію, щоб потенційно підштовхнути президента Володимира Путіна до відмови від своєї мети. Західні офіційні особи та аналітики кажуть, що українські військові наразі використовували підхід, заснований на виснаженні, шляхом обстрілу артилерією та ракетами командних, транспортних і матеріально-технічних пунктів у тилу російських позицій, замість того, щоб виконувати те, що західні військові офіційні особи називають "загальнозбройними" операціями, які включають скоординовані маневри великих груп танків, бронетехніки, піхоти, артилерії та, іноді, авіації. Українське військове керівництво стверджує, що, не маючи авіаційної потужності, вони повинні уникати непотрібних втрат проти супротивника, який має набагато більший резерв новобранців та зброї. Щоб зберегти живу силу, Україна виставила лише чотири з десятка підготовлених бригад у поточній кампанії. Читати повністю