Хоча Росія дійсно посилила наступальні дії на Куп’янському напрямку у спробі відтягнути резерви ЗСУ, окупанти навряд чи досягнуть тактично значущого прогресу або оперативного прориву на цій ділянці фронту.Читати повністю

У Болгарії заарештували 39-річного чоловіка, який погрожував убити міністра оборони Болгарії Тодора Тагарева через його позицію щодо війни Росії проти України.Читати повністю

Про це директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець заявив у етері Еспресо. "ЗСУ діють малими підрозділами, просуванню яких передують дії саперних підрозділів. Це 4 чи 5 підготовлені бійці, які під час сутінків - коли неможливо їх виявити ні тепловізорами, ні візуально, здійснюють в ручному режимі розмінування території вузькими коридорами", - сказав він. На думку Згурця, використання інженерної техніки можливе, але вона буде першою ціллю для РФ. "Зараз ставка робиться на дії саперних підрозділів з ручною роботою. За ними просуваються підрозділи, які мають займати траншеї противника під вогнем нашої артилерії. Це поточна тактика української армії. Кількість інженерної техніки достатньо обмежена - поставки ще тривають, деякі зразки вже в дорозі. Саме це є одним із стримуючих факторів, щоб діяти більш активно", - додав експерт. Він вважає, що впродовж певного часу тактика ЗСУ буде незмінною і це певним чином стримує маневрові дії, бо все навкруги заміновано і просування надзвичайно складне. "Рух зараз у будь-якому разі залежить від темпу роботи саперів, які забезпечують розмінування ручним способом, а потім за підтримки інженерних систем, які надходять до української армії", - підсумував Згурець. Контрнаступ ЗСУ на півдні: хронологія 12 червня заступниця міністра оборони Ганна Маляр розповіла, що ЗСУ звільнили 7 населених пунктів та просунулися на 6,5 км вперед. Згодом в Міністерстві оборони України офіційно підтвердили звільнення села П’ятихатки в Запорізькій області. Підрозділи на Таврійському напрямку просунулися до 7 км. 24 червня Сили оборони України підтвердили звільнення територій під Красногорівкою у Донецькій області, які були під контролем окупантів з 2014 року. Пізніше стало відомо, що ЗСУ деокупували село Рівнопіль Донецької області. Воно розташоване у Волноваському районі Донецької області. Армія РФ окупувала населений пункт у березні 2022 року. 5 липня на території Запорізької області президент України Володимир Зеленський утворив десять військових адміністрацій і призначив їхніх керівників. 13 липня Генштаб повідомив, що на напрямках Новоданилівка - Широка Балка; Мала Токмачка - Новопокровка ЗСУ мали деякі успіхи. Станом на 17 липня від початку контрнаступу на Мелітопольському та Бердянському напрямках ЗСУ звільнили майже 180 км² території. 18 липня речник Об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку, майор Валерій Шершень заявив, що Сили оборони України ведуть важкі бої за Старомайорське Донецької області - ЗСУ контролюють певну частину цього населеного пункту.Читати повністю

Медики вражені, бо не сподівалися на такий прогрес
Читати повністю

Про це повідомив посол України в Туреччині Василь Боднар в ефірі національного телемарафону. За його словами, попри те, що Росія офіційно вийшла із "зернової угоди", своєю чергою Україна пропонує ООН і Туреччині, посередникам цієї ініціативи, продовжити її дію у тристоронньому форматі. Боднар пояснив, що вивіз українського зерна надзвичайно важливий для забезпечення глобальної продовольчої безпеки. Він додав, що позиція Туреччини у цій ситуації, а саме готовність домовлятися з РФ, є традиційною політикою країни для того, щоб задовольнити свої інтереси. Також посол зазначив, що Туреччина прагне продовження медіаторських послуг, оскільки вона як посередник "зернової угоди" намагається знайти "золоту середину" і мінімізувати ризики.  "Давайте будемо чесними. Росія, вийшовши з угоди, заявила про те, що вона не гарантує безпеку. А це означає, що вони будуть обстрілювати порти, інфраструктуру і, можливо, кораблі. У цьому і ризик", - сказав Боднар Він також зазначив, що, можливо, росіяни не будуть вдаватися до виконання усіх погроз, про які вони кажуть, однак загроза залишається і це впливатиме, зокрема, на шипінгові компанії та страхування. Водночас посол розповів, що Україна створила відповідний фонд гарантування цих ризиків. "Ми так само маємо можливості залучати кораблі й компанії, які готові надавати ці кораблі для перевезення зерна. З нашої точки зору, це можна реалізувати навіть не використовуючи цей маршрут, який вже був погоджений, а через територіальні води Румунії та Болгарії. Це також можливий варіант, щоб мінімізувати ризики", - наголосив він. Також Боднар додав, що у цьому випадку має бути відповідальність міжнародної спільноти, аби з одного боку допомогти Україні реалізувати такий сценарій, а з іншого - тиснути на Росію для того, щоб упередити її можливі атаки. Що відомо про "зернову угоду" Угода, відома як Чорноморська зернова ініціатива, була укладена окремо між Росією та ООН й Україною та ООН за посередництва Туреччини в липні 2022 року у Стамбулі. Потім її кілька разів продовжували. У січні Мінінфраструктури заявило, що внаслідок дій росіян у Босфорі світ щомісяця недоотримує мільйони тонн українського продовольства. Окупанти гальмують інспекцію суден, які вивозять зерно до країн третього світу. У березні 2023 року РФ повідомила учасникам угоди про продовження угоди лише на 60 днів замість 120. Термін цих домовленостей спливав 18 травня. Для її продовження окупанти вимагали: перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT поновлення постачання сільгосптехніки, запчастин і сервісного обслуговування скасування обмежень на страхування та перестрахування плюс зняття заборони на доступ до портів відновлення роботи аміакопроводу "Тольятті – Одеса" розблокування закордонних активів і рахунків російських компаній, пов'язаних із виробництвом і транспортуванням продовольства та добрив. 17 травня дію "зернової угоди" було продовжено на 60 днів. Вимоги росіян не задовольнили. Вже 5 червня у РФ заявили, що не бачать перспектив продовження угоди в липні, а 22 червня у МЗС України зазначили, що не бачать готовності росіян продовжувати "зернову ініціативу". Сумніви в продовженні зернової угоди 4 липня озвучили й у Великій Британії. 5 липня в ООН заявили про готовність відрядити свого представника до Москви, щоб "урятувати зернову угоду". Натомість президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган сказав, що його країна веде роботу над продовженням "зернової угоди" на два роки.  12 липня Ердоган заявив, що отримав від Путіна пропозиції щодо продовження "зернової угоди". Цього ж дня генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш запропонував Путіну продовжити угоду в обмін на перепідключення Россільгоспбанку до SWIFT. Кремль вимагав цього раніше. 16 липня одеський порт залишило останнє судно, завантажене українською агропромисловою продукцією в рамках ініціативи. А вже 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. А Кулеба розпочав термінові консультації в ООН. У Білому домі засудили вихід РФ із "зернової угоди", яка відігравала вирішальну роль у зниженні цін на продовольство у світі.  18 липня речник президента Росії Дмитро Пєсков повідомив про "певні ризики" для сторін, які спробують відновити роботу Чорноморської зернової ініціативи без участі РФ. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що для забезпечення продовольством найуразливіших країн світу та збереження можливості експорту українських товарів, критично важливо відновити транспортні зв'язки Чорним морем.Читати повністю