Російські окупаційні війська завдали удару по селу Петропавлівка на Харківщині, внаслідок чого виникла пожежа.Читати повністю

У першому півріччі 2023 року компанія зменшила виробництво залізорудних окатків на 59% — до 1 967 тис. тонн проти першого півріччя минулого року. Водночас це на 57% більше, аніж у липні — грудні торік, коли компанія через відключення електроенергії виробила лише 1 256 тис. тонн. Про це йдеться у звіті за 6 місяців, який компанія опублікувала на Лондонській фондовій біржі.   "На жаль, війна в поєднанні з тривалим блокуванням українських портів значно впливає на те, що обсяги виробництва залишаються нижчими за рівень до повномасштабного вторгнення. Хоча в Україні помітно відновлення оптимізму, ситуація й далі залишається складною", — констатує Лучіо Дженовезе, голова ради директорів Ferrexpo.  Компанія зараз використовує дві із чотирьох ліній виробництва окатків. Цього вистачає для постачання продукції європейським клієнтам. Зменшення виробництва посилилося падінням цін на залізну руду. У підсумку піврічний прибуток (EBITDA) впав на 87% — до $64 млн. Компанія пояснює такі показники зростанням витрат, які зумовлені переважно меншими обсягами виробництва, зростанням глобальної інфляції та цінами на енергоносії.   "Оскільки працюють лише дві лінії виробництва окатків із чотирьох, бізнес і надалі нестиме великі постійні витрати, зокрема, витрати на заробітні плати працівників, важливе й постійне фінансування для громад і гуманітарну підтримку", — коментує Микола Кладієв, фінансовий директор Ferrexpo. За 2022 рік компанія Ferrexpo сплатила понад 6,3 млрд. гривень податків до бюджетів України різних рівнів та інвестувала в активи на Полтавщині понад 6 млрд гривень під час війни.Читати повністю

У першому півріччі 2023 року компанія зменшила виробництво залізорудних окатків на 59% — до 1967 тис. тонн проти першого півріччя минулого року. Водночас це на 57% більше, аніж у липні — грудні торік, коли компанія через відключення електроенергії виробила лише 1256 тис. тонн. Про це йдеться у звіті за 6 місяців, який компанія опублікувала на Лондонській фондовій біржі.   "На жаль, війна в поєднанні з тривалим блокуванням українських портів значно впливає на те, що обсяги виробництва залишаються нижчими за рівень до повномасштабного вторгнення. Хоча в Україні помітно відновлення оптимізму, ситуація й далі залишається складною", — констатує Лучіо Дженовезе, голова ради директорів Ferrexpo.  Компанія зараз використовує дві із чотирьох ліній виробництва окатків. Цього вистачає для постачання продукції європейським клієнтам. Зменшення виробництва посилилося падінням цін на залізну руду. У підсумку піврічний прибуток (EBITDA) впав на 87% — до $64 млн. Компанія пояснює такі показники зростанням витрат, які зумовлені переважно меншими обсягами виробництва, зростанням глобальної інфляції та цінами на енергоносії.   "Оскільки працюють лише дві лінії виробництва окатків із чотирьох, бізнес і надалі нестиме великі постійні витрати, зокрема, витрати на заробітні плати працівників, важливе й постійне фінансування для громад і гуманітарну підтримку", — коментує Микола Кладієв, фінансовий директор Ferrexpo. За 2022 рік компанія Ferrexpo сплатила понад 6,3 млрд. гривень податків до бюджетів України різних рівнів та інвестувала в активи на Полтавщині понад 6 млрд гривень під час війни.Читати повністю

Верховна Рада схвалила звернення до парламентів та урядів іноземних держав, міжнародних організацій та їхніх парламентських асамблей щодо намірів Російської Федерації провести 10 вересня незаконні "вибори" на тимчасово окупованих територіях Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.Читати повністю

Падіння російського рубля триває на тлі значного відтоку валюти, погіршення умов зовнішньої торгівлі та санкцій у зв'язку з війною проти України. Про це йдеться в публікації Bloomberg. Як зазначається, падіння російського рубля майже не зменшується на тлі значного відтоку валюти з РФ та погіршення умов зовнішньої торгівлі, оскільки санкції через війну в Україні негативно впливають на російську економіку. Рубль ослаб на 23% стосовно долара цього року, що перемістило його до трійки найгірших валют, що розвиваються, разом із турецькою лірою та аргентинським песо. "Рубль торгувався нижче 97 за долар сьогодні та наближається до позначки 100 за долар, рівень, який востаннє спостерігався протягом першого місяця після того, як російський лідер Володимир Путін віддав наказ про вторгнення до України у лютому 2022 року", - йдеться у статті. Очікується, що профіцит рахунку поточних операцій — приблизно різниця між експортом та імпортом — буде близьким до нуля у липні після того, як у червні став негативним, за оцінками Bloomberg Economics. Як очікується, профіцит рахунку поточних операцій – різниця між експортом та імпортом – буде близьким до нуля у липні після того, як у червні він став негативним. Голова Центрального банку РФ Ельвіра Набіулліна неодноразово вказувала на погіршення умов зовнішньої торгівлі як на основну причину для обвалу рубля, за винятком інтервенції для підтримки обмінного курсу. Російська валюта впала у ціні майже вдвічі у порівнянні з торішнім піком контролю над капіталом на тлі збільшення державних витрат, падіння прибутків від енергетики та прагнення росіян розміщувати кошти на закордонних рахунках. Останні дані Центрального банку РФ показали, що у червні великі російські експортери продали над ринком 84% свого валютного виторгу. Але їхні прибутки - ключове джерело отримання твердої валюти для Москви після вторгнення – скоротилися до 6,9 млрд доларів у липні з 16,8 млрд доларів за той же період минулого року. Рубль втратив останнє джерело підтримки, яке він мав від регулярних продажів російським мінфіном іноземної валюти, оскільки фінансова влада з серпня перейшла до покупок у рамках бюджетного правила. Психологічно важлива позначка у 100 рублів за долар може бути досягнута найближчим часом, вважає Георгій Ващенко, заступник керівника дослідницького відділу Freedom Finance Global, що знаходиться в Астані. "Я не очікував би, що тенденція до ослаблення припиниться", - сказав Ващенко. Читати повністю