Про це інформують СБУ та Офіс генпрокурора. "Ще трьом керівникам регіональних операторів газотранспортних мереж повідомлено про підозру. Їм інкриміновано заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах та легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом", – йдеться в заяві. СБУ уточнює, що йдеться про голів правлінь Волиньгазу, Криворіжгазу та Чернігівгазу, які теж причетні до корупційної схеми підсанкційного олігарха Дмитра Фірташа з розкрадання із газотранспортної системи України. "Ці компанії фактично контролюються менеджментом ТОВ "Регіональна газова компанія" (РГК, афілійована до Фірташа), яке загалом управляє 20 міськ- та облгазами, що становить 70% всіх газорозподільних мереж України", – пише пресслужба СБУ. Слідство встановило, що Фірташ організував схему заволодіння блакитним паливом із залученням регіональних операторів газотранспортних мереж – облгази, а також інші підконтрольні суб’єкти, на які виводили гроші за розподіл природного газу. Читайте також: Як молодший партнер Фірташа, що перебуває в розшуку, став горіховим феодалом Зловмисник надавав очільникам компаній вказівки щодо механізмів виведення фінансів і намагався приховати злочин. Повідомляється, що організована група незаконно відбирала блакитне паливо з газотранспортної системи, що належало державі. Для компенсації облгази перераховували кошти з "Оператор ГТС України" на підприємство, що контролювалось Фірташем, у значно більшому обсязі, ніж було необхідно для покриття витрат. Кошти тарифу, отримані від абонентів, РГК перераховувала на підконтрольну компанію, яка належить бізнесмену, як передоплату у розмірі понад 100% за постачання газу, але фактично цих постачань не було. Гроші виводилися далі на підконтрольні компанії та привласнювались. Згідно з судово-економічною експертизою, підозрювані протягом 2021 року завдали державі понад 4,2 млрд грн збитків. У кримінальному провадженні вже складено повідомлення про підозру стосовно 15 осіб – підсанкційного бізнесмена-власника газового холдингу Дмитра Фірташа, двох керівників РГК, директора товариства й 11 очільників облгазів. За клопотанням прокурорів взято під варту 6 керівників облгазів. Накладено арешт на рухоме та нерухоме майно підозрюваних осіб на 246 млн грн та корпоративні права Фірташа на понад 7,4 млрд грн. Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Що відомо про провадження щодо облгазів У березні 2023 року співробітники СБУ і БЕБ проводили обшуки в офісах газорозподільних компаній, що входять до групи РГК Дмитра Фірташа. Бюро економічної безпеки повідомляло, що працівники відомства за оперативного супроводу СБУ розслідують злочинну схему маніпуляцій на газорозподільчих підприємствах.  Служба безпеки спільно з БЕБ викрила масштабну схему розкрадання блакитного палива із газотранспортної системи України та 15 березня правоохоронці повідомили про підозру Фірташу і топменеджменту його компаній. 25 травня СБУ викрила ще двох керівників облгазів у "справі Фірташа", які причетні до розкрадання блакитного палива із газотранспортної системи України: керівникам Івано-Франківськгазу і Сумигазу оголосили підозри. У липні АТ "Сумигаз", АТ "Вінницягаз" і АТ "Дніпропетровськгаз", які раніше входили до Регіональної газової компанії (РГК) олігарха-втікача Дмитра Фірташа, приєднали до Групи "Нафтогаз". Читати повністю

Для забезпечення трудового процесу роботодавець може знайти заміну відсутньому працівникові
Читати повністю

Про це на брифінгу сказав заступник речника Держдепу Ведант Пател. Нагадаємо, інцидент стався вранці 13 серпня. У міноборони РФ повідомили, що військові Чорноморського флоту Росії вели "попереджувальний вогонь", аби зупинити та перевірити суховантажне судно "Сукру Окан", яке прямувало в порт Ізмаїла. Українська сторона не змогла підтвердити цю інформацію. "Росія публічно оголосила, що всі кораблі, які прямують до українських портів у водах Чорного моря, вважатимуться потенційними перевізниками військових вантажів. Це, на наш погляд, неприпустима ескалація, яка ще раз демонструє відповідальність Москви за те, що зерно не потрапляє туди, куди воно має йти", - сказав заступник речника Держдепу. Він нагадав, що, за даними української сторони, Росія з моменту припинення дії "зернової угоди" атакувала 26 об'єктів портової інфраструктури та знищила понад 220 тис. тонн зерна. "Ми продовжуємо уважно стежити за цією ситуацією, і ми, звичайно, стурбовані тим, що російські військові можуть розширити свій націл на українські зернові потужності, включаючи напади на цивільні судна в Чорному морі", - сказав Пател. Він наголосив, що Росія "повинна негайно знову приєднатися до Чорноморської зернової ініціативи". Це сприятиме стабілізації світових цін на продовольство, зазначив Пател. Що відомо про роботу "зернового коридору" 17 липня Росія оголосила про припинення дії "зернової угоди". У відповідь на це Володимир Зеленський заявив, що необхідно продовжувати використовувати зерновий коридор навіть попри вихід РФ з угоди. 30 липня попри завершення "зернової угоди", три цивільних вантажних судна іноземного походження пройшли російську блокаду в Чорному морі та стали на якір в одному з українських зернових портів у дельті Дунаю. Секретар Ради національної безпеки й оборони України Олексій Данілов 4 серпня заявив, що Україна буде відправляти кораблі з власним зерном туди, куди вважає за необхідне, і ні в кого не буде запитувати дозволу на це.Читати повністю

Про це інформує Офіс генерального прокурора. Зазначається, що чоловікам призначили покарання у вигляді 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна за державну зраду та участь у непередбачених законом збройних формуваннях. У суді прокурор довів, що один з обвинувачених у березні 2022 року, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганщини у місті Алчевську, добровільно підписав контракт на проходження військової служби у складі армії так званої ЛНР. Він є уродженцем Луганської області.  Окупанти призначили чоловіка на посаду помічника гранатометника "204 полку 4 роти 3 взводу народної міліції ДНР", створеного, підпорядкованого та повністю фінансованого Росією. Інший обвинувачений у лютому 2022 року перебував у тимчасово окупованому місті Амросіївка Донецької області. Там він так само добровільно підписав контракт на проходження військової служби у незаконному збройному формуванні "ДНР", де обіймав посаду стрілка "1 відділення 2 взводу 2 роти стрілкового батальйону 1539 народної міліції ДНР". В Офісі генпрокурора додають, що, діючи у складі різних підрозділів на території Донецької та Луганської областей, обвинувачені облаштували вогневі позиції для збройного опору Збройним Силам України. Також вони здійснювали окупацію й охорону захоплених територій України. Злочинна діяльність бойовиків була припинена в середині травня 2023 року військовослужбовцями ЗСУ на території Донецької та Луганської областей. Нині обвинувачені перебувають під вартою. <img alt="Бойовики ЛДНР" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/301000_302000/301073_photo_2023-08-15_11-30-08_new_960x380_0.webp" title="Бойовики ЛДНР"> Фото: Офіс генпрокурора <img alt="Бойовики ЛДНР" src="https://static.espreso.tv/uploads/photobank/301000_302000/301072_photo_2023-08-15_11-30-07_new_960x380_0.webp" title="Бойовики ЛДНР"> Фото: Офіс генпрокурора У травні суд визнав громадянина України, бойовика "ЛНР", винними в участі у терористичній організації. Його засуджено до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна. Також 29 червня бойовика "ДРН", який намагався потрапити до лав одного з підрозділів бригади спеціального призначення "Азов", засудили до восьми років позбавлення волі. 20 липня уродженець Луганщини, який у складі терористичного угруповання так званої "ЛНР" воював проти України, отримав 15 років тюремного ув'язнення. Читати повністю

Про це інформує пресслужба Національного заповідника “Києво-Печерська лавра”.  За словами виконувача обов'язків гендиректора заповідника Максима Остапенка, комісія разом із правоохоронцями зайшла до готельних корпусів 57 та 58. У приміщеннях перебували 11 і близько 15 людей відповідно.  "Оглянули їх (корпусів, - ред.) стан, поліція провела аналіз тих людей, які там перебувають і відмовляються виконувати вимогу заповідника вийти з об'єктів державного майна. Ці об'єкти поліція візьме під охорону. Далі правові дії будемо відпрацьовувати з поліцією", - зазначив Остапенко.  "Було заблоковано три корпуси, два корпуси сьогодні оглянули, поліція з'ясувала особи тих людей, які були всередині. Комісія продовжить свою роботу відповідно до плану", - додав Остапенко.  Ситуація у Києво-Печерській лаврі 10 березня стало відомо, що Києво-Печерська лавра розриває договір про оренду будівель з УПЦ МП і вимагає звільнити приміщення. 29 березня УПЦ МП мала покинути Києво-Печерську лавру. На території заповідника зібралися віряни, відбулася літургія, також представники патріархату подали позов до суду через розірвання договору про оренду заповідника. У Мінкульті ствердили, що допоки Господарський суд не ухвалить рішення про забезпечення клопотання УПЦ МП, її представники не мають правових підстав перебувати на території Лаври. Наступного дня стало відомо, що комісії Мінкульту, яка мала перевірити дві будівлі Лаври, перешкоджають віряни: представники УПЦ МП не залишили заповідник, а митрополита Павла викликали до СБУ. Також УПЦ МП все-таки провела в Києво-Печерській лаврі службу. Також митрополит московської церкви Павло Лебідь намагався вибити мікрофон в кореспондентки Еспресо. Поліція відкрила провадження за фактом перешкоджання діяльності журналістів біля Лаври. Того ж дня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову УПЦ МП до заповідника "Києво-Печерська лавра" щодо незаконності одностороннього розірвання договору. Також цього дня уряд визнав таким, що втратило чинність, розпорядження 2013 року про передачу в безоплатне користування монастиря УПЦ МП будівель і споруд Києво-Печерської лаври. Наступного дня парафіяни та представники УПЦ МП вдруге не пустили до Києво-Печерської лаври комісію Міністерства культури. Також в УПЦ МП заявили, що немає юридичних підстав вважати недійсною угоду про користування.  Пізніше митрополит московської церкви Павло Лебідь отримав підозру. Після того у розташованій неподалік від Києва резиденції митрополита розпочався обшук. А Шевченківський районний суд міста Києва за підсумками проведення закритого засідання у справі митрополита церкви Московського патріархату Павла (Петра Лебедя) виніс рішення про його домашній арешт в цілодобовому режимі.  29 травня митрополиту Української православної церкви Московського патріархату, екснаміснику Києво-Печерської лаври Павлу до 1 липня продовжили домашній арешт. Пізніше арешт продовжили ще на 2 місяці.  12 червня у Мінкульті повідомили, що УПЦ МП не звільнила 79 об’єктів Києво-Печерської лаври протягом наданих їм трьох днів – тепер їх змусить це зробити суд. 1 липня Мінкульт прийняв рішення про обмеження доступу ченців УПЦ МП до приміщень Лаври, а також опечатання тих корпусів, де немає монахів. Вже 4 липня комісія Мінкульту прибула перевірити та опечатати вивільнені корпуси Нижньої лаври, натомість представники та парафіяни УПЦ МП намагалися зірвати її роботу. 5 липня у Лаврі ввели обмеження на вхід. 9 липня поліція дозволила прохід вірян УПЦ (МП) лише за паспортами. 4 липня Білоруська православна церква заявила, що готова прийняти монахів УПЦ МП з Києво-печерської лаври "у разі їх насильницького виселення". 13 липня СБУ викрила нові факти протиправної діяльності настоятеля Києво-Печерської лаври митрополита Павла Лебідя. А вже 14 липня суд змінив запобіжний захід митрополиту УПЦ МП на тримання під вартою. Згодом, 28 липня, до Київського окружного адміністративного суду в інтересах Свято-Успенської Києво-Печерської лаври УПЦ подано позовну заяву щодо експертизи Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Статуту про управління УПЦ на наявність церковно-канонічного зв’язку із Московським патріархатом.  9 серпня 2023 року Господарський суд м. Києва визнав законним рішення Заповідника про розірвання договору з УПЦ МП.  У СБУ повідомили, що вид запобіжного заходу - застава за митрополита УПЦ Московського патріархату Павла Лебедя не вплине на справедливий розгляд справи. З 11 серпня тимчасово припинили доступ до нижньої частини Києво-Печерської лаври, через системне перешкоджання роботі Заповідника щодо доступу до приміщень. Того ж дня парафіяни забарикадувалися в кількох корпусах заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони ігнорують прохання комісії надати доступ до будівель. Станом на 13 серпня заповіднику "Києво-Печерська лавра" вдалося повернути 11 споруд на території Нижньої лаври. Натомість ще близько 30 приміщень залишаються у користуванні Московського патріархату. Читати повністю