НАК "Нафтогаз України" виконала умови реструктуризації єврооблігацій з терміном погашення у 2022 та 2026 роках, здійснивши необхідні платежі.Читати повністю

Про це інформують Повітряні сили та Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний. "Уночі 21 вересня 2023 року близько 03:40 російські окупанти атакували Україну крилатими ракетами повітряного базування Х-101/Х-555/Х-55. Усього зафіксовано пуски 43 крилатих ракет із 10 літаків стратегічної авіації Ту-95мс з району західніше Енгельса", - йдеться в заяві. Повідомляється, що ракети запускали у декілька хвиль, водночас у повітряному просторі України вони постійно змінювали курс. У результаті роботи Повітряних сил ЗСУ та ППО Сил оборони знищено 36 крилатих ракет противника. "До відбиття удару застосовано зенітні ракетні війська, винищувальну авіацію Повітряних сил, підрозділи мобільних вогневих груп Сил оборони України та інші засоби", - уточнюють військові. Крім того, о 06:00 ранку ворог завдав удару зенітними керованими ракетами С-300 по Харкову. Україна зранку 21 вересня пережила дві хвилі ракетних атак з боку РФ. У Києві, на Київщині, в Черкасах та Харкові є постраждалі. У Черкасах зруйнований готель. Деталі читайте в текстовому онлайні. Крім того, уночі та вранці 21 вересня російські терористи атакували місто Херсон. Унаслідок ворожого обстрілу загинули чотири людини, ще 5 отримали поранення.   Читати повністю

Про це він розповів в етері Еспресо. "У першу чергу росіяни зорієнтувалися, що ми змінили тактику завдання стратегічних ударів і по Криму, і по території Росії, і по Москві. Ми, задіюючи як безпілотники, так і відповідні ракети, нищимо конкретну інфраструктуру, кораблі Чорноморського флоту РФ, пускові установки, аеродроми й навіть стратегічні літаки. Це перший фактор, який спонукає противника активізувати атаки", - пояснив генерал. Микола Маломуж зауважив щодо другого фактору – намагання ворога завдати якомога більше нам шкоди. Це й аеродроми, якщо говорити про Хмельницьку область. Наприклад, Львівщина – інфраструктурні проєкти. Одещина – портове господарство та зернові термінали. А також уражаючи житлові комплекси, ворог має на меті – подавити дух українського народу. "Це вже йде новий етап. У РФ накопичили та удосконалили, наприклад, ракети Х-101, Х-555, зрозуміло, що були й "іскандери", і "калібри". Ще за нашими даними росіяни накопичують "кинджали", десь 120 ракет на місяць. Відповідно, коли є потенціал, противник завдає комплексні удари, але тепер вже з новою стратегією. Наприклад, на сьогодні атака йде на конкретні міста або об'єкти стратегічного рівня, а потім відбувається різка переорієнтація на територію нашої держави. Вони орієнтуються, що ми свої системи ППО десь дезорієнтуємо і будемо направляти ракетні системи на траєкторії ракет, які вони нам показали. А в останні секунди ракети змінять свої напрямки й вони завдадуть удари по конкретних об'єктах або містах. Таку тактику ми вже знаємо. Ці ворожі ракетні атаки – відповідь на нашу активність на територіях Криму та РФ", - підкреслив ексголова Служби зовнішньої розвідки України. Маломуж додав, що з іншого боку це і тестування перед осіннім періодом, промацування наших об'єктів інфраструктури, енергетики, нафтобаз та інших систем, які забезпечують життя, діяльність громадян України та ЗСУ. 21 вересня міноборони РФ підтвердило масовану атаку на Крим, звинувативши у ній ЗСУ. Вони зазначають, що засоби ППО знищили 19 безпілотників над півостровом Україна зранку 21 вересня пережила дві хвилі ракетних атак з боку РФ. У Києві, на Київщині, в Черкасах та Харкові є постраждалі. У Черкасах зруйнований готель  Читати повністю

Служба безпеки України та Військово-морські сили ЗСУ уразили аеродром "Саки" у тимчасово окупованому Криму.Читати повністю

Про це пише РАР. "Ми чекаємо таких переговорів і готові до того, щоб такі переговори відбулися", - сказав він. Міністр також зазначив, що Польща відкрита до переговорів пошуку рішення, яке убезпечить польський ринок, захистить польських фермерів та допоможіть Україні. "Ми хочемо допомогти Україні з транзитом, але він має бути транзитом, а не шкодити польським фермерам", - сказав Телус. Заборона на імпорт агропродукції з України 2 лютого польські фермери почали блокувати пункти пропуску на кордоні з Україною. Це було пов'язано із тим, що польські аграрії обурені, що через неконтрольований приплив українського зерна до Польщі обвалились ціни на їхню продукцію. Тамтешні фермери стверджують, що українське зерно мало б транспортуватись територією Польщі лише до портів, однак воно потрапляє на польський ринок. 16 та 17 лютого польські аграрії відновили протести на кордоні з Україною. 7 квітня стало відомо, що Україна погодилася припинити експорт зерна до Польщі, а 15 квітня країна затвердила заборону на ввезення українського збіжжя та інших харчових продуктів до Польщі.  У квітні Болгарія, Словаччина та Угорщина також вирішили в односторонньому порядку заборонити імпорт агропродукції з України.  5 червня Європейський Союз ухвалив рішення продовжити заборону на імпорт окремих видів сільськогосподарської продукції з України для п’яти членів ЄС до 15 вересня, але пообіцяв поступово їх скасувати. Пізніше міністр сільського господарства Польщі Роберт Телюс заявив, що країна вимагатиме від Євросоюзу продовжити заборону на імпорт зерна з України, а в разі відмови – введе свої обмеження. За його словами, такі наміри також мають Словаччина, Болгарія, Румунія та Угорщина.  Згодом у Міністерстві закордонних справ України відреагували на плани Словаччини, Болгарії, Польщі, Румунії та Угорщини продовжити заборону на імпорт українського зерна до кінця 2023 року: дії 5 країн ЄС назвали неприйнятними. 13 вересня парламентський комітет з питань економічної політики та інновацій Болгарії прийняв проєкт рішення, у якому йдеться, що країна не підтримує продовження після 15 вересня заборони на імпорт деяких сільгосптоварів з України. Європейська комісія 15 вересня вирішила не продовжувати заборону на експорт українського зерна до ЄС: Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що пролонгують ембарго в односторонньому порядку. Того ж дня прем'єр-міністр України Денис Шмигаль зауважив, що рішення ЄС не лише допоможе українському експорту та економіці в умовах блокування чорноморських портів, а й сприятиме глобальній продовольчій безпеці. Він закликав окремі держави-члени ЄС утриматися від неправомірних односторонніх обмежень щодо української агропродукції. Водночас заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка сказав, що переговори по сільському господарству перейшли в агресію зі сторони Польщі та натяки на вплив під час вступу України до ЄС. 18 вересня міністр сільського господарства Іспанії Луїс Планас Пучадес заявив, що одностороння заборона будь-якої держави-члена Європейського Союзу на імпорт українського зерна є незаконною. Заступник міністра економіки, торговий представник Тарас Качка заявив, що Київ подасть до суду на Польщу, Угорщину та Словаччину через їхню відмову скасувати заборону на українську сільськогосподарську продукцію. Водночас Польща, Угорщина та Словаччина заявили, що вийдуть із "зернової" платформи через цей позов. 19 вересня прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що Україна подасть позов до Світової організації торгівлі та може у відповідь заборонити імпорт товарів з Польщі, Угорщини та Словаччини. Натомість 20 вересня президент Анджей Дуда розкритикував дії України щодо польського ембарго на українське зерно і заявив, що він та його уряд захищатимуть інтереси польських фермерів. Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький також відреагував на виступ президента України Володимира Зеленського на Генасамблеї ООН і заявив про можливе розширення заборони на експорт продуктів, якщо Київ продовжить "загострювати конфлікт". 20 вересня посла України Василя Зварича викликали до МЗС Польщі через заяви Зеленського про те, що блокування експорту зерна деякими країнами на руку РФ. Також 20 вересня прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький заявив, що країна більше не передає зброю для України.   Президент Польщі Анджей Дуда висловив жаль з приводу слів українського голови держави Володимира Зеленського про сільськогосподарську продукцію та заборону на українське зерно, яку ввели три країни ЄС.Читати повністю