Про це повідомляє Reuters з посиланням на відповідальне агентство ЄС. Замовлення, розміщене згідно з контрактами укладеними Європейським оборонним агентством (EDA), стосуються артилерійських снарядів калібру 155 мм – одного з найважливіших боєприпасів у війні РФ проти України. Ця схема була створена в рамках плану вартістю щонайменше 2 мільярди євро, запущеного в березні з метою надання Україні мільйона снарядів та ракет протягом року. Деякі офіційні особи та дипломати висловили скептицизм щодо того, що ціль буде досягнута, але ця ініціатива близька до реалізації. До цього часу оборонні закупівлі здебільшого були прерогативою урядів 27 окремих членів блоку. "Сім держав-членів уже розмістили замовлення на боєприпаси калібру 155 мм за прискореною процедурою EDA", – повідомило агентство у відповідь на запитання Reuters. – "Більше їх, наприклад, для цілей національного поповнення, можуть бути в найближчі тижні та місяці". У ЄС відмовилися назвати країни або розмір замовлень, заявивши, що значна частина інформації є конфіденційною. Водночас у відповідь на запит Reuters Литва та Люксембург заявили, що вони є серед цих семи країн. 13 квітня Рада ЄС схвалила виділення €1 млрд на боєприпаси для України. 2 травня у ЄС підготували план виробництва 1 млн снарядів для України та власних запасів. 23 травня головний дипломат ЄС Жозеп Боррель заявив, що з початку року в межах ініціативи з надання Україні одного мільйона артилерійських боєприпасів держави Європейського Союзу вже передали понад одну п’яту частину, а також ракети. 1 червня Європарламент підтримав законопроєкт про збільшення європейського виробництва боєприпасів і ракет, які підуть на підтримку армії України. 7 липня Рада Європейського Союзу та Парламент узгодили проєкт регламенту "Акту на підтримку виробництва боєприпасів" (ASAP), що дозволить збільшити виробництво ракет та БК. 13 липня Європарламент затвердив плани для збільшення виробництва боєприпасів і ракет в ЄС, щоб подолати їхній поточний дефіцит через постачання в Україну. 5 вересня стало відомо, що Європейське оборонне агентство підписало 8 рамкових контрактів з промисловістю на спільну закупівлю 155-мм боєприпасів для України. Читати повністю

Словаччина підтримуватиме Україну незалежно від результатів виборів. Про це заявив у п’ятницю, 29 вересня, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг, повідомляє агенція Reuters.Читати повністю

У кількох населених пунктах регіону зникло світло
Читати повністю

Про це пише Moscow Times. Утримання президента Росії Володимира Путіна в найближчі три роки коштуватиме російським платникам податків 74,7 млрд рублів. Таку суму на "функціонування" лідера держави уряд заклав у проєкт федерального бюджету на 2024-26 рр., який у п'ятницю, 29 вересня, було внесено до держдуми. Порівняно з попереднім 3-річним бюджетом витрати на Путіна збільшаться на 20%, або 12,79 млрд рублів, випливає з пояснювальної записки до документа, розміщеної на базі нижньої палати парламенту. 2024 року на "функціонування президента та його адміністрації" бюджет виділить 24,64 млрд рублів, 2025-го – 24,65 млрд, 2026-го – 25,74 млрд. Витрати стануть більше на 4,66 млрд рублів у 2024 році (+23%), на 4,055 млрд – у 2025-му (+19%) і на 4,087 млрд – у 2026-му (+19%). Сумарно за три роки Путін обійдеться скарбниці у суму, порівнянну з річним бюджетом середнього російського регіону – наприклад, Іванівської області (73,3 млрд. рублів) або Курганської області (74,6 млрд. рублів). На утримання президента витрачатимуть більше коштів, аніж на цілі галузі та державні програми Росії: майже в 5 разів більше, ніж на федеральний проєкт з розвитку штучного інтелекту і в 20 разів більше, ніж на проєкт із забезпечення медицини кваліфікованими кадрами. Зростання витрат на президента стане рекордним серед усіх гілок влади. Так, асигнування на утримання апарату уряду в 2024 році збільшаться лише на 9%, до 10,655 млрд рублів. Фінансування ради федерації взагалі планується "заморозити" – 7,795 млрд рублів у 2024 році. Утримання державної думи і 450 її депутатів коштуватиме бюджету 15,086 млрд рублів і зросте порівняно з попереднім 3-річним бюджетом лише на 3,6%. "Інші органи" федеральної влади "з'їдять" 835,2 млрд рублів – на 43,2 млрд, або 5,4% більше, ніж було закладено в ухвалений рік тому закон про бюджет. Нещодавно стало відомо, що частка військових витрат у проєкті федерального бюджету на 2024 рік зросте до 10,8 трлн рублів з 6,4 трлн рублів цього року – або до 6% з 3,9% ВВП. За розрахунками Forbes, вартість одного дня великої війни з Україною для Росії складає близько 300 млн доларів. Загалом за півтора року РФ витратила понад 167 млрд доларів Читати повністю

Про це повідомляє "Німецька хвиля". Центральна Азія стала для Німеччини по-справжньому важливим із політичного погляду регіоном після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Джерела в апараті канцлера ФРН Олафа Шольца повідомляють, що за зачиненими дверима глави центральноазіатських держав засуджували дії Путіна в Україні і висловлювали тривогу з приводу того, яка країна може стати наступною жертвою президента РФ. Однак при цьому в Берліні розуміють, що країни Центральної Азії тісно пов'язані з Росією, залежать від неї, тому змушені дуже ретельно дозувати критику. Крім того, на зустрічі обговорювалося запобігання обходу Росією санкцій та постачання енергоносіїв до ФРН. Так, у Берліні відзначили "аномальне" зростання, з одного боку, німецького товарообігу з країнами Центральної Азії, а з іншого – цих країн з Росією, що свідчить про обхід санкційного режиму. Однак Казахстан заявив про готовність "співпрацювати" з Німеччиною щодо перекриття каналів обходу санкцій. Важливість "подальших зусиль щодо запобігання обходу санкцій" наголосили також лідери Киргизстану, Таджикистану, Туркменістану та Узбекистану у підсумковій декларації саміту. Німеччина, своєю чергою, зацікавлена в центральноазіатській сировині, у тому числі в рідкісноземельних металах, у постачанні "зеленого" водню в майбутньому, а в найближчій перспективі – нафти. Казахстан, зокрема, готовий збільшити постачання на нафтопереробний завод у німецькому місті Шведт нафтопроводом "Дружба". Проблема, однак, у тому, що цей трубопровід проходить територією Росії. Нагадаємо, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв на саміті заявив, що його країна підтримує рішення ЄС щодо санкцій проти Росії за агресію щодо України і не дасть Москві можливість їх обійти, також виступає за мирні переговори. Читати повністю